Степан Васильович Коршун (1868—1931) народився в місті Глухові Чернігівської губернії у родині козацького полковника. У1887 році поступив у Харківський університет (нині Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна) на медичний факультет, який закінчив «з відзнакою» в 1893 році.
У 1894—1895 роках займався бактериологіей у Бактеріологічній лабораторії Харківського медичного товариства (нині ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова НАМН України») під керівництвом В.К.Високовича. В 1895 році зайняв посаду асистента бактеріологічній станції Харківського медичного товариства, що означало, що С.В.Коршун став очільником цієї установи та в 1903 році захистив докторську дисертацію. Згодом станція була перетворена в Бактеріологічний інститут та з 1908 р. С.В.Коршун вже очолював Харківський бактеріологічний інститут. В 1910 році отримав звання професора.
С.В.Коршун працював у Харківському бактеріологічному інституті в 1907—1910; в 1914—1919 і 1920—1923 роках.
13 серпня 1930 року професора С.В.Коршуна заарештували після того, як він відмовився брати участь у розробці засобів ведення бактеріологічної війни та за нібито участь у «шкідницької організації мікробіологів» в інституті їм. Мечникова та інших установах.
Закатований видатний вітчизняний вчений представник профілактичного напрямку в медицині С.В.Коршун, покінчив життя самогубством у Бутирській в’язниці Москви в 1931 році.
На території ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова НАМН України» на честь проф. С.В.Коршуна встановлено пам’ятну стелу.
На засіданні міської комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища, яке відбулося 9 червня 2020 року в Харківській міській раді, прийнято рішення встановити меморіальні таблички та знаки видатним медикам і в т.ч. лікарю-мікробіологу Степану Коршуну на будівлі ДУ «Інституту мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова НАМН України ” по вул. Пушкінській, 14.
«Ми планомірно займаємося тим, що підтримуємо громадські ініціативи і самі часто виступаємо з такими ініціативами, щоб харків’яни і гості міста знали про наші гордості – харків’ян, які жили пліч-о-пліч з нами, може, навіть не так давно, щоб їх імена не були забуті», – зазначив голова комісії міськради Олексій Хорошковатий (цитата з офіційного сайту Харківської міськради.
