У місті Дніпропетровську ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» провів ювілейну конференцію «Півстолітній шлях розвитку гастроентерології в Україні. Від науки до практики», присвячену 50-річному ювілею інституту.
Науковий керівник конференції – доктор медичних наук, професор, директор ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», головний спеціаліст НАМН України з гастроентерології та дієтології, Заслужений лікар України, Голова спілки «Асоціація по вивченню та лікуванню хвороб органів травлення в Україні» Юрій Миронович Степанов.
У роботі конференції взяли участь провідні вчені, головні позаштатні спеціалісти з гастроентерології областей України, лікарі – гастроентерологи, хірурги, лікарі загальної практики, сімейні лікарі, терапевти, педіатри, лікарі променевої діагностики, ендоскопісти та ін.
Конференція була урочисто відкрита програмною доповіддю Ю.М. Степанова «Півстолітній шлях Інституту гастроентерології: від науки до практики», в якій він розповів про досягнення інституту за минулі роки, відомих вчених, які працювали в інституті упродовж 50 років, про їх наукові концепції та досягнення, визнані в нашій країні і в світі, про найважливіші наукові школи, які сьогодні мають велике значення для всієї гастроентерологічної науки. Ю.М. Степанов докладно висвітлив здобутки колективу інституту за останні 3 роки та представив стратегію на майбутнє.
Відбулось нагородження працівників інституту за багаторічну працю та вагомий внесок у збереження здоров’я населення України. З привітанням від імені Президента НАМН України, академіка Андрія Михайловича Сердюка виступив ректор Дніпропетровської медичної академії, академік Георгій Вікторович Дзяк,) який вручив Почесні грамоти та Подяки Президії НАМН співробітникам інституту. Від Міністерства охорони здоров'я України сесію вітала Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «гастроентерологія», чл.-кор НАМН, проф. Наталія Вячеславівна Харченко, яка привітала присутніх з ювілейною датою, охарактеризувала інститут, як установу, яка свою клінічну роботу успішно поєднує з організаційною, та постійно вносить вагомий вклад у розвиток медичної науки в Україні. Професор Харченко Н.В. вручила грамоти МОЗ співробітникам інституту.
Поздоровити інститут та вручити Грамоти Верховної Ради України прийшла Тетяна Володимирівна Мороз, депутат Дніпропетровської обласної ради та помічник народного депутата України Шипка А.Ф.
Від Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської обласної ради та Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обладміністрації висловив привітання та вручив нагороди Директор департаменту охорони здоров’я Ігор Олександрович Македонський. Також слова подяки від імені міського Голови висловив Голова Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради Юрій Сергійович Дегтярьов (Рис.8) та вручив почесні грамоти та подяки. Від Придніпровського наукового центру НАН та МОН України присутніх привітав заступник Голови ради центру, чл.-кор. НАМН, професор Олександр Євгенович Лоскутов, (Рис. 9) який вручив нагороди вченим інституту за наукові досягнення.
В рамках конференції були проведені 3 пленарних, 2 секційних засідання і сателітний симпозіум, на яких розглядалися найбільш важливі питання етіології, патогенезу, діагностики, лікування та профілактики захворювань органів травлення. Доповіді провідних вчених та молодих науковців були присвячені найбільш значущим хворобам органів травлення, які формують структуру гастроентерологічної патології, а саме захворюванням гастродуоденальної зони, підшлункової залози, гепатобіліарної системи, кишечнику та ін. Було проведено спеціалізоване секційне засідання з проблем дитячої гастроентерології. Переважна більшість повідомлень була заснована на принципах доказової медицини та результатах власних досліджень.
Доповіді співробітників інституту гастроентерології були представлені 10 виступами про останні досягнення гастроентерологічної науки і 13 стендовими доповідями молодих вчених, в яких були висвітлені результати власних досліджень в рамках виконання наукової тематики інституту.
Перше секційне засідання відкрив директор інституту, професор Ю. М. Степанов з доповіддю «Стеатогепатит змішаного ґенезу», в якому були відображені основні етіологічні фактори, проблеми діагностики та лікування патології, яка є недугом для значної кількості людей в сучасному світі. Аналогічній проблемі була присвячена доповідь професора Бабака О.Я. «Печінка та дисліпідемія. Досягнення і надії», в якій висвітлені функції печінки, в т.ч. ліпідний обмін, які порушуються при її ураженнях. Зазначено, що есенціальні фосфоліпіди, які є препаратами вибору, значно знижують вираженість жирової інфільтрації печінки різного ґенезу, а корекція функціонального стану гепатоцитів сприяє підвищенню ефективності гіполіпідемічної терапії. Низка доповідей була присвячена проблемам патогенезу, діагностики та лікування патології печінки в тому числі неалкогольної жирової дистрофії, гепатитів різної етіології, цирозу, злоякісних новоутворень печінки, а також її трансплантації.
Питанням значущості кишкової мікробіоти присвячені доповіді професорів Харченко Н.В., Фадєєнко Г.Д., к.мед.н. Діденко В І. та ін. У своєму виступу проф. Харченко Н.В. охарактеризувала кишкову мікрофлору, її склад, функцію та вплив на організм людини: бар'єрний ефект; імунокомпетентність, синтез, метаболічну функцію, метаболізм ліків, поведінку.
У повідомленні професора Фадєєнко Г.Д. викладені нові дані про кишкову мікробіоту, зокрема її ентеротипи, по яких можна судити про особливості обміну речовин і схильності до виникнення тих чи інших захворювань. Ентеротип не залежить від віку, статі, національності або дієти. Передбачається, що певний ентеротип закладається з народження, при попаданні перших мікроорганізмів в шлунково-кишковий тракт новонародженого та обумовлений генетичними особливостями, групою крові, процесами обміну речовин або визначається імунітетом, який координує флору кишечнику.
Новим технологіям діагностики та лікування, у тому числі хірургічного, кислотозалежних захворювань, були присвячені повідомлення професорів Степанова Ю.М., Палій І.Г., Осьодло Г.В. та Шевченка Б.Ф.
Доповідачами було зазначено, що захворювання шлунково-кишкового тракту вважаються поліетіологічними. Продемонстровані значення інфекційних (бактеріальних, вірусних) чинників, аналітичні дослідження щодо ефективності стандартних та альтернативних антигелікобактерних комплексів, які демонструють найкращі результати ерадикації Helicobacter pylori при застосуванні чотирьохкомпонентних схем, які, крім основного складника ІПП, включають 3 антимікробних препарати: кларитроміцин, метронідазол/тінідазол і амоксицилін, що призначаються послідовно (10-денна послідовна антигелікобактерна терапія), або одночасно (одночасна антигелікобактерна терапія). Також приведена схема лікування препаратами вісмуту, тетрацикліну й метронідазолу. Велике значення в розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту мають аутоімунні, аліментарні, а також інші фізичні, хімічні та біологічні агенти. На думку професора Степанова Ю.М. одним з актуальних факторів у розвитку та хронізації гастроентерологічних захворювань є порушення рівноваги мікроелементів, зокрема, обміну селену, вплив на який необхідно враховувати в лікувальній тактиці.
Проблема ГЕРХ була розглянута в повідомленнях професора Чухрієнко Н.Д., доцента Чернявського В.В. та ін. Представлені особливості і труднощі в диференціальній діагностиці, а також основні принципи ефективного лікування патологі.ї
Особливості патогенезу, діагностики та лікування неспецифічного виразкового коліту з'явилися предметом дискусії на сателітному симпозіумі. Проф. Степанов Ю.М. та Дорофєєв А.Е., к.мед.н. Лозинський Ю.С. обговорювали з присутніми лікарями сучасні погляди на причини розвитку запальних захворювань кишечнику, підходи до їх успішного терапевтичного та хірургічного лікування.
Доповіді професора Скрипника І.М. і Губергріц Н.Б. були присвячені такій складній та значущій патології як хронічний панкреатит. В них викладена тактика ведення хворих з панкреатитом в залежності від типу панкреатичної секреції та виду ускладнень основного захворювання.
Спеціальне секційне засідання було присвячено захворюванням шлунково-кишкового тракту у дітей. Були розглянуті питання пробіотичної терапії, гастроінтестинальних розладів, діагностики та корекції лактазної недостатності у дітей раннього віку, особливості перебігу ротавірусної інфекції при різних генотипах гена лактази, а також проблема широко поширеної патології дитячого віку – функціональних розладів жовчного міхура та сфінктера Одді та іх раціональна терапія.
В рамках конференції була проведена нарада з обласними гастроентерологами, присвячена проблемам організації спеціалізованої гастроентерологічної служби та перспективам її розвитку.
Завершилася наукова сесія врученням грамот за результатами конкурсу молодих вчених, які представили власні дослідження у вигляді постерних доповідей. Необхідно визнати, що всі роботи відображають високий рівень підготовки молоді та здатність самостійно аналізувати наукові дані.
І місце присуджено науковим співробітникам Галінському О.О. та Ошмянській Н.Ю. за роботу «NO-синтазна активність та функціонально-морфологічний стан гастродуоденальної зони при дисбалансі NO в організмі щурів».
ІІ місце – Макарчук В.А. за роботу «Розподіл нейроспецифічних білків центральної та периферичної нервової системи при експериментальному хронічному панкреатиті».
ІІІ місце – Орловському Д.В. за стендову доповідь «Віддалені результати хірургічного лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту».
За результатами проведеної конференції схвалена резолюція:
1. Проблемній комісії “Гастроентерологія” об’єднати потенціал вчених-гастроентерологів профільних установ Національної академії медичних наук та МОЗ України для розробки основних фундаментальних, прикладних та організаційних наукових досліджень, результати яких сприятимуть радикальному вирішенню проблем практичної охорони здоров’я, встановленню факторів виникнення, хронізації та рецидивування найпоширеніших та тяжких гастроентерологічних захворювань з метою розробки принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики, заснованих на принципах доказової медицини.
2. Продовжити вивчення епідеміології, патогенезу найбільш соціально значущих, широко розповсюджених і тяжких захворювань органів травлення (гепатиту, цирозу печінки, неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, виразкової хвороби, хронічного і гострого панкреатиту), розширити знання про фіброгенез при патології органів травлення, його діагностику і можливості корекції.
3. Продовжити розробку нових, сучасних методів діагностики та лікування захворювань органів травлення.
Директор інституту, професор Степанов Ю.М.
