Сучасні підходи до діагностики, терапії та реабілітації посттравматичних стресових розладів

1192

Науково-практична конференція з міжнародною участю
м. Харків, 28-29 травня 2015 р.
В роботі конференції взяли участь 272 учасника з 15 регіонів України. Серед учасників були лікарі-психіатри, лікарі-психологи, лікарі-наркологи, лікарі-психотерапевти, науковці, освітяни, які працюють у різних міністерствах та відомствах (МОЗ, МОН, МО, МВС, НАМН України), представники волонтерських та громадських організацій.

З вступним словом виступив директор ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», президент науково-практичного товариства неврологів,психіатрів та наркологів України проф. Волошин П.В., який відзначив, що на жаль й Україні довелося зіткнутися з таким захворюванням як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Ця патологія масово виявилася у військовослужбовців та населення після бойових дій у В’єтнамі, Афганістані, Іраку, Чечні та інших країнах.

ПТСР характеризується значними медико-соціальними наслідками, тому на нашій конференції ми мусимо проаналізувати існуючий досвід та розробити конкретну стратегію дій, яка б допомогла Державі подолати ці наслідки та покращити психічне здоров’я населення України.

В представлених на конференції доповіді були висвітлені різні аспекти ПТСР.

У доповіді проф. Марути Н.О. (Харків) було відзначено, що сучасні екстремальні події, з якими зіткнулося населення України, характеризується тривалістю, значною залученістю населення та наявністю інформаційно-психологічної складової «гібридної» війни, що необхідно враховувати при проведенні реабілітаційних заходів. Також було підкреслено, що клінічними особливостями сучасних ПТСР є коморбідність, часта трансформація в розлади особистості, високий ступінь порушення соціального функціонування. Діагностика ПТСР повинна здійснюватися з урахуванням екстремальності події та специфічних симптомів, а лікування – мультидисциплінарною бригадою за участю волонтерів та колишніх комбатантів. Важливою умовою успіху медико-психологічної реабілітації (МПР) при ПТСР є творення реадаптаційної атмосфери.

У роботі конференції взяв участь головний психіатр МО України Друзь О.В. (Київ), який у своїй доповіді розповів, що основними контингентами серед осіб, які отримали допомогу у закладах МО за другу половину минулого року, були пацієнти з гострою реакцією на стрес, розладами адаптації та ПТСР. Доповідач відзначив, що здійснюється активне вдосконалення допомоги цим контингентам, основою цього вдосконалення є міжвідомча взаємодія з зацікавленими міністерствами, відомствами та громадськими організаціями.

Головний психотерапевт МОЗ України проф. Михайлов Б.В. (Харків) у доповіді зосередив увагу на МПР осіб, які постраждали у період АТО. Доповідач зазначив, що головною метою МПР є відновлення соціального функціонування, реінтеграція у суспільство та забезпечення високої якості життя.

Доповідь проф. Г. Даммана (Швейцарія) була присвячена діагностиці та лікуванню ПТСР у психодинамічному аспекті, важливим для учасників конференції був власний досвід проф. Г. Даммана, яким під час доповіді він поділився з лікарями.

Проблема коморбідності ПТСР з тривожними розладами була висвітлена у доповіді проф. Чабана О.С. (Київ), який підкреслив, що тривога та ПТСР мають багато спільних механізмів формування та клінічних проявів. Дуже важливо не лише розпізнати такі розлади, а й надати пацієнтові диференційовану допомогу, перш за все, психологічну.

Питання кадрового забезпечення реформ у галузі психічного здоров’я присвятив свій виступ головний лікар КЗ Київської обласної Ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання» Зільберблат Г.М., який привернув увагу до значних резервів та можливостей, які містять у поєднанні спеціальностей «психіатрія» та «наркологія».

Стан психічного здоров’я співробітників ВС в умовах соціально-стресових подій в Україні була присвячена доповідь проф. Юр’євої Л.М., доц. Вишниченко В.І. (Дніпропетровськ).

Доповідачі підкреслили необхідність виявлення у співробітників ВС різних варіантів психологічної дезадаптації та запропонували алгоритм для їх виявлення.

У доповіді  О. Кирюхіної (Швейцарія) був представлений алгоритм психіатричного догляду при наданні пацієнтам з ПТСР допомоги у стаціонарних умовах.

Роль психоосвіти в системі МПР осіб з ПТСР була висвітлена у доповіді проф. Кожиної Г.М., проф. Коростій В.І. (Харків), в якій доведені можливості психоосвітніх заходів на всіх етапах лікувального процесу та реабілітації, а також варіанти психоосвітніх програм для різних контингентів постраждалих.

Доповідь проф. Аймедова К.В. та головного лікаря КУ «Одеський обласний Центр психічного здоров’я»  Волощука А.Є. (Одеса) була присвячена організації МПР комбатантів з ПТСР.

Доповідачі представили результати власного досвіду організації комплексного мультидисциплінарного супроводу таких пацієнтів, показали різні організаційні можливості та висвітлили їх переваги та недоліки. На думку доповідачів, основою МПР є соціально-психологічний супровід комбатантів.

Цікавою для учасників конференції стала доповідь доц. О.Ю. Поліщука (Чернівці) щодо організації роботи медико-психологічного центру з надання допомоги особам, що зазнали воєнної травматизації.

Доповідь проф. Маркової М.В. (Харків) містила важливі відомості щодо патогенного впливу інформаційно-психологічної війни, історичного аспекту проблеми та конкретних рекомендацій з попередження наслідків використання інформаційних технологій.

Велику зацікавленість викликала в учасників конференції доповідь Юнг Т. (Швейцарія), в якій автор довела, що при наданні допомоги в умовах відкритого відділення агресія пацієнтів нижча при порівняні з умовами «закритого» стаціонару. Також доповідати запропонувала низку заходів, які сприяють зниженню агресії при наданні психіатричної допомоги.

Роботу ГО «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій» на конференції представила кризовий психолог О. Григор’єва (Харків). Доповідач інформувала присутніх про значний досвід фахівців асоціації в наданні допомоги постраждалим під час АТО.

Питання фармакотерапії ПТСР та інших розладів, які виникають під впливом екстремальних подій, були представлені у доповідях проф. Сиропятова О.Г. (Київ), проф. Хаустової О.О. (Київ), проф. Юр’євої Л.М. (Дніпропетровськ), Панько Т.В. (Харків).

Учасники конференції заслухали та обговорили 41 доповідь. Конференція завершилася прийняттям резолюції, яка висвітлила її основні результати.

Оргкомітет висловлює вдячність всім учасникам за активну професійну позицію!