(12.01.1950 – 30.03.2021 рр.) член-кореспондент Національної академії медичних наук України, обраний 04.10.2002 р. за спеціальністю терапія, доктор медичних наук (1989 р.), професор (1990 р.), академік АН вищої освіти України (з 1998 р.), дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, «Заслужений діяч науки та техніки України» (2011 р.), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2014 р.), завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 Донецького національного медичного університету (м. Лиман).
Висококваліфікований фахівець в галузі терапії. Основні напрями наукової діяльності: ревматологія, нефрологія, медична фізична хімія та історія медицини. Вперше розробив і впровадив в практику медичну технологію діагностики і терапії уражень нирок при подагрі, вивчив морфологічні зміни ниркових структур, розробив класифікацію даної хвороби, яку визнали в європейських країнах; зробив значний внесок у вивчення патогенезу реактивного і ревматоїдного артритів, вісцеральних проявів при системних захворюваннях сполучної тканини, особливостей перебігу і реабілітації професійних хвороб опорно-рухового апарату, немедикаментозного лікування патології суглобів; вперше розробив метод міжфазної тензіореометрії біологічних рідин в медицині, що з успіхом використовується в Німеччині, Італії та інших країнах Європи. Приділяє увагу історії медицини України, її відображенню в нумізматиці, фалеристиці та філателії.
Народився в м. Донецьку, закінчив у 1973 г. лікувальний факультет Донецького медичного інституту, з 1991 року обіймав посади завідувача кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, пропедевтики внутрішньої медицини, загальної практики – сімейної медицини, а з 2015 р. – внутрішньої медицини №1.
Синяченко О.В. є автором понад 1200 наукових праць, серед яких 55 монографій, 28 підручників і навчальних посібників, 640 журнальних статей, а також 33 патенти на винаходи. Основні наукові праці присвячено проблемам ревматології, нефрології та історії медицини. Спільно з науковцями Німеччини розробив і впровадив в Європі нові фізико-хімічні методи дослідження біологічних рідин у медицині. У видавництві “Elsevier” (Амстердам, Нідерланди) видано книгу “Dynamic surface tensiometry in medicine”, а у видавництві «Brill» (Бостон, США) – «Interfacial rheology».
Під керівництвом Синяченка О.В. виконано 11 докторських і 65 кандидатських дисертацій (один з ученів є академіком НАМН України, 2-й – членом-кореспондентом НАМН України).
Синяченко О.В. є академіком АН вищої освіти України (з 1998 р.), дійсним членом Нью-Йоркської АН (з 1996 р.), науковим директором Міжнародного медичного фізико-хімічного центру (з 1999 р.), головою спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 за спеціальностями “ревматологія” і “патологічна фізіологія” (з 2004 р.), головою Донецького обласного наукового товариства терапевтів ім. В.П.Образцова (з 1992 р.), членом президій ассоціацій терапевтів, ревматологів і нефрологів України, заступником головного редактора журналу “Архів клінічної та експериментальної медицини”, членом редакційних колегій ще 7 часописів. Захоплюється нумізматикою, фалеристикою й філателією. З цих проблем опубліковано 50 наукових праць, в тому числі книги “Донецький медичний університет у дзеркалі фалеристики”, “Символы и эмблемы медицины в нумизматике, фалеристике, филателии”, “Медики-литераторы” та інші. Синяченко О.В. нагороджений медалями імені М.Д.Стражеска АМН України та імені Гіппократа МОЗ Російської Федерації.
Основні наукові праці за останні : “Dynamic surfas tensiometry in medicine” ( 2000 ); “Системная ферментная терапия нефритов” (2000 ); “Оксид азота в терапевтической практике” (2001); “Болезнь Рейтера” (2002); “Межфазная тензиореометрия биологических жидкостей в терапии” (2003); “Поражение легких при системних заболеваниях соединительной ткани” (2004 ); “Пропедевтика внутрішніх хвороб” (2006).
