Напередодні Дня памʼяті Героїв Небесної Сотні, яке відзначають, 20 лютого, учасників Революції Гідності нагородили памʼятними відзнаками.
Сьогодні, 18 лютого, революціонери та родин загиблих зустрілися у стінах київської мерії. Минуло вісім років, як їх об’єднав Євромайдан, вони уже добре знають історії один одного, і перед початком урочистостей тепло вітаються.
Зазвичай зустрічі, присвячені пам’яті Героїв Небесної Сотні, відбувається за участі мера Києва Віталія Кличка, але сьогодні він бере участь у Мюнхенській конференції з питань безпеки. Тому спікером був громадський активіст, волонтер та учасник Революції Гідності Святослав Бойко.
«Хоч у нас й офіційний захід, але ми зібралися наче родинним колом. З одного боку ми повалили диктаторський режим Януковича та змінили хід історії. А з другого боку, ми втратили життя мужніх українців, які були комусь дітьми, другими половинками та друзями. І у День памʼяті Небесної Сотні важливо подякувати, що країна рухається до Європи», — розповів Святослав Бойко.
Нагороджували учасників та родини революціонерів Володимир Бондаренко, Заступник міського голови — секретар Київської міської ради, а також Марина Порошенко, депутатка Київради.
«Іноді я ходжу зі своїми дітьми місцями Революції Гідності та розказую про події, які вони не застали. Це непросто, але треба знати історію нашої держави. Тим паче ми стали свідками цих змін», — зауважив Володимир Бондаренко.
Цю думку продовжила видавчиня, яка не з чуток знає про Революцію Гідності, адже була учасницею подій, Ірина Білоцерковська.
«Видавництво „Білка“ спеціалізується на текстах і книжках про сучасну Україну і сучасних українців, де б вони не жили. Тому звертаюсь до всіх, пишіть про сьогоденне життя чи про те, що було раніше. Якщо ми не напишемо про це, то за нас це зроблять інші. І правди там не буде», — підкреслює видавчиня.
Памʼятні відзнаки вручили 27 учасникам Революції. Серед них, як тодішні студенти, як, наприклад Мирон Гордійчук чи Станіслав Маляр, так й священники-майданівці: отець Андрій Зелінський та отець Костянтин Холодов. Також на урочистому заході був єдиний медик, який оперував поранених революціонерів.
«Спочатку ми допомагали грошима, бо було холодно та голодно: купували теплі речі та їжу. А коли пролунав перший вистріл, я як очільник академічного закладу, виступив по телебаченні з промовою, що заклади Національної академії медичних наук готові надавати допомогу», — розповідає «Вечірньому Києву» Віталій Іванович Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України.
Чоловік зізнається, що тоді ризикував посадою. Якби Майдан не переміг, то його б звільнили. Але 18 лютого 2014 року він один за одним оперував та рятував життя революціонерам.
«Тоді я очолив групу з 11 нейрохірургів, і в ніч з 18 на 19 лютого ми прийняли 60 майданівців, поранених та постраждалих від обстрілів», — згадує медик.
За увесь час Євромайдану лікарі академії наук допомогли 167 пораненим. Віталій Іванович пригадує, момент, як в у жмені тримав гумові і металеві кулі. Їх усіх він діставав з людських тіл. Тоді був наказ усіх поранених передавати правоохоронцям.
«Жодну людину ми не здали. У нас не помер жоден пацієнт. Хоча, повірте, були надскладні випадки. Наприклад, 18-річна дівчина, яка приносила на Майдан молоко — це така собі дезінтоксикація після спалених шин. Так ось, дівчині з рушниці тричі вистрелили в голову: дві кулі попали в мʼякі тканини, а третя у заглибину між оком і носом. Так от, медик Микола Гук, без трепанації черепа, через ніс дістав кулю. Дівчина залишилась жива та без якихось ускладнень», — розповів Віталій Іванович.
Страшні моменти 2014 року згадує й Марина Порошенко.
«Постріли снайперів на Майдані Незалежності вісім років тому стали першими пострілами великої війни. Тоді ми й гадки не мали, яка запекла і довга битва за свободу і незалежність на нас чекає. Але всі ми продовжуємо боротись до перемоги! Дякуємо кожному учаснику Революції Гідності за незламність патріотичного духу», — каже депутатка Київради.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
