Урочисте засідання Вченої ради ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка» НАМН України, присвячене 30-річчю заснування Національної академії медичних наук України

959

15 вересня 2023 року відбулося урочисте засідання Вченої ради ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України».
Відкрив урочисте засідання Вченої ради головуючий, директор інституту, академік Микола ТРОНЬКО. В його доповіді надана детальна і вичерпна інформація про історію створення Національної академії медичних наук України, етапи її становлення і розвитку, наголошено на значних здобутках у розбудові вітчизняної науки і практичної медицини.
Створення НАМН України було закономірним і необхідним етапом у розвитку медичної науки в Україні, тому. Вітчизняна медична наука має багату історію, пов’язану з іменами видатних вче¬них у галузі теоретичної, клінічної і профілактичної медицини минулого і теперішнього часу, які створили відомі наукові школи в науково-дослідних установах і медичних вузах країни. Це був необхідний етап тому, що саме Академія здатна ефективно вирішувати такі завдання, як визначення прі¬оритетних напрямів розвитку медичної науки, проведення на високому нау¬ковому і методичному рівнях фундаментальних і прикладних досліджень, сприяння інтеграції академічної, вузівської та галузевої медичних наук і формування єдиної політики у цій сфері.
24 лютого 1993 р. Президентом України був підписаний Указ, яким було засновано Академію медичних наук, визначено її статус, головні завдання. На розвиток Указу Президента вийшла по¬станова Кабінету Міністрів України, якою президентом-організатором Академії був призначений академік О.Ф.Возіанов, призначено 25 академіків-засновників, а також визначено перелік наукових установ, що мали увійти до складу Академії. В подальшому на Загальних зборах НАМН України академіка О.Ф.Возіанова було обрано президентом Академії, віце-президентами обрані були академік Ю.П.Зозуля і В.В.Фролькіс, а після смерті В.В.Фролькіса віце-президентом став академік Ю.І.Кундієв. Пізніше ще одну посаду віце-президента зайняв академік Л.Г.Розенфельд. До 1997 р. посаду головного ученого секретаря НАМНУ обіймав член-кореспондент АМНУ Ю.І.Губський, а з 1997 на цю посаду обрано члена-кореспондента НАМНУ В.А.Міхньова. До складу НАМН України спочатку входило 13 наукових установ. За 15 років, що минули, було створено ще шість наукових установ. Крім того у 2000 р. постановою Кабінету Міністрів України до підпорядкування Академії було передано ще 18 науково-дослідних інститутів. В установах НАМН працюють понад 20 тисяч осіб, в тому числі біля трьох тисяч науковців, серед яких майже 2500 докторів і кандидатів наук.
Переважна більшість інститутів Академії мають потужні лікувальні бази, де щорічно надається висококваліфікована спеціалізована медична допомога (стаціонарна і консультативна) сотням тисяч хворих з різних регіонів України. Разом з Міністерством охорони здоров’я України інститути беруть участь в організації спеціалізованої медичної допомоги в країні, виконанні національних і державних програм, спрямованих на боротьбу з найпоширенішими і важкими хворобами, збереження довкілля, зменшення захворюваності і збільшення тривалості життя населення країни.
Національна академія медичних наук України сьогодні має величезний творчий потенціал, який підтримується діяльністю наукових шкіл, професіоналізмом і талановитістю наших учених і клініцистів.
Співдоповідач, заступник директора з наукової роботи інституту, професор, член-кореспондент НАМН України Олена КОВЗУН зупинилася на історії і шляхах розвитку ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України».
Інститут був створений згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 12.12.64 р. (наказ МОЗ України № 40 від 18.01.65 р.). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 22.03.93 р. інститут переданий у підпорядкування Академії медичних наук України.
Засновником інституту був академік В.П. Комісаренко – видатний ендокринолог, патофізіолог, організатор і один із засновників української школи ендокринологів. Велику роль у створенні інституту відіграли видатні вчені, ті, кого вже немає серед нас — Н.В. Ромашкан, Г.М. Поволоцька, І.А. Безвершенко, В.Я. Кононенко, В.Ф. Чеботарьов, Ю.М. Зурнаджи, С.В. Варга, Г.В. Валуєва, О.В. Епштейн. А.С. Єфімов, І.В. Комісаренко, О.С. Мікоша, В.А. Олійник, В.В. Корпачев, П.М. Павлюк та інші. В інституті були створені наукові школи в галузі патофізіології ендокринної системи (засновником якої був академік В. П. Комісаренко) та в галузі клінічної ендокринології (Н. В. Ромашкан, А.С. Єфімов, О. А. Бєнікова та інш.). Чимало праці та зусиль доклали у становлення інституту відомі вчені, які організували його наукові підрозділи, впродовж багатьох років їх очолювали, формували напрями наукових досліджень і зараз продовжують працювати — М. Д. Тронько, О. Г. Резніков, Т.І. Богданова, В.І. Кравченко, Є.В. Лучицький та багато інші.
Сьогодні Інститут є провідною в Україні науково-дослідною установою, яка визначає політику в галузі ендокринології, базою з підготовки наукових кадрів та клінічною базою, його науково-дослідницька лабораторія входить до світової системи лабораторій EQUIP в Центрі контролю та профілактики захворювань (Center for Disease Control and Prevention, СDС) в м. Атланта (США).
Визначеними напрямами наукової діяльності є:
– вивчення механізму дії гормонів і гормональної регуляції метаболізму;
– вивчення етіології, патогенезу, клініки цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози і надниркових залоз, розробка нових напрямів лікування цих захворювань та їх профілактика;
– вивчення взаємодії імунної та ендокринної систем у регуляції імунологічного гомеостазу, вивчення його ролі в розвитку цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози;
– визначення впливу радіоактивного випромінювання на залози внутрішньої секреції в клініці та експерименті;
– вивчення етіології, патогенезу, особливостей клінічного перебігу орфанних захворювань ендокринної системи, розробка нових та удосконалення існуючих методів їх діагностики та лікування;
– дослідження молекулярно-генетичних детермінантів ускладнень у пацієнтів, хворих на цукровий діабет при COVID-19;
– пошук нових лікарських засобів для лікування основних ендокринних захворювань;
– здійснення клініко-епідеміологічних досліджень розповсюдженості та ступеня йодного дефіциту в різних регіонах України, ефективності засобів його профілактики.
Інститут співпрацює з провідними установами НАН і НАМН України, підтримує широкі міжнародні зв’язки – зокрема з ВООЗ, Комісією Європейського Співтовариства, дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ, з установами США, Великої Британії, Японії.За період існування інституту виконано ряд пріоритетних наукових розробок, що мають важливе значення в галузі теоретичної та практичної медицини.
НАМН України і ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України» завжди відповідають на виклики часу. З початком російського вторгнення в інституті постійно здійснюється робота по наданню допомоги військовослужбовцям. На базі стаціонарних відділень інституту проведений комплекс лікувальних та реабілітаційних заходів 104 військовослужбовцям, які отримали спеціалізовану медичну допомогу у госпіталі Національної гвардії України. Планується створення спеціалізованого реабілітаційного відділення для військовослужбовців. Протягом всього військового часу надана амбулаторна допомога 297 військовослужбовцям з ендокринною патологією. Проводяться виїзди на деокуповані території Київської області у складі мультидисциплінарних бригад спеціалістів із закладів НАМН України. Співробітники інституту у складі виїзних бригад київських лікарів проконсультували понад 3000 пацієнтів, з них більше 500 направили на дообстеження і майже 100 – госпіталізували до столичних клінік.
Дозволимо собі стверджувати, що інститути Національної академії медичних наук України сьогодні мають величезний творчий потенціал, який слугуватиме розвитку медичної науки і охорони здоров’я нашої держави.

Інформація надана ДУ «Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка» НАМН України