15 вересня 2023 року відбулося урочисте засідання Вченої ради ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України».
Відкрив урочисте засідання Вченої ради головуючий, директор інституту, академік Микола ТРОНЬКО. В його доповіді надана детальна і вичерпна інформація про історію створення Національної академії медичних наук України, етапи її становлення і розвитку, наголошено на значних здобутках у розбудові вітчизняної науки і практичної медицини.
Створення НАМН України було закономірним і необхідним етапом у розвитку медичної науки в Україні, тому. Вітчизняна медична наука має багату історію, пов’язану з іменами видатних вче¬них у галузі теоретичної, клінічної і профілактичної медицини минулого і теперішнього часу, які створили відомі наукові школи в науково-дослідних установах і медичних вузах країни. Це був необхідний етап тому, що саме Академія здатна ефективно вирішувати такі завдання, як визначення прі¬оритетних напрямів розвитку медичної науки, проведення на високому нау¬ковому і методичному рівнях фундаментальних і прикладних досліджень, сприяння інтеграції академічної, вузівської та галузевої медичних наук і формування єдиної політики у цій сфері.
24 лютого 1993 р. Президентом України був підписаний Указ, яким було засновано Академію медичних наук, визначено її статус, головні завдання. На розвиток Указу Президента вийшла по¬станова Кабінету Міністрів України, якою президентом-організатором Академії був призначений академік О.Ф.Возіанов, призначено 25 академіків-засновників, а також визначено перелік наукових установ, що мали увійти до складу Академії. В подальшому на Загальних зборах НАМН України академіка О.Ф.Возіанова було обрано президентом Академії, віце-президентами обрані були академік Ю.П.Зозуля і В.В.Фролькіс, а після смерті В.В.Фролькіса віце-президентом став академік Ю.І.Кундієв. Пізніше ще одну посаду віце-президента зайняв академік Л.Г.Розенфельд. До 1997 р. посаду головного ученого секретаря НАМНУ обіймав член-кореспондент АМНУ Ю.І.Губський, а з 1997 на цю посаду обрано члена-кореспондента НАМНУ В.А.Міхньова. До складу НАМН України спочатку входило 13 наукових установ. За 15 років, що минули, було створено ще шість наукових установ. Крім того у 2000 р. постановою Кабінету Міністрів України до підпорядкування Академії було передано ще 18 науково-дослідних інститутів. В установах НАМН працюють понад 20 тисяч осіб, в тому числі біля трьох тисяч науковців, серед яких майже 2500 докторів і кандидатів наук.
Переважна більшість інститутів Академії мають потужні лікувальні бази, де щорічно надається висококваліфікована спеціалізована медична допомога (стаціонарна і консультативна) сотням тисяч хворих з різних регіонів України. Разом з Міністерством охорони здоров’я України інститути беруть участь в організації спеціалізованої медичної допомоги в країні, виконанні національних і державних програм, спрямованих на боротьбу з найпоширенішими і важкими хворобами, збереження довкілля, зменшення захворюваності і збільшення тривалості життя населення країни.
Національна академія медичних наук України сьогодні має величезний творчий потенціал, який підтримується діяльністю наукових шкіл, професіоналізмом і талановитістю наших учених і клініцистів.
Співдоповідач, заступник директора з наукової роботи інституту, професор, член-кореспондент НАМН України Олена КОВЗУН зупинилася на історії і шляхах розвитку ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України».
Інститут був створений згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 12.12.64 р. (наказ МОЗ України № 40 від 18.01.65 р.). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 22.03.93 р. інститут переданий у підпорядкування Академії медичних наук України.
Засновником інституту був академік В.П. Комісаренко – видатний ендокринолог, патофізіолог, організатор і один із засновників української школи ендокринологів. Велику роль у створенні інституту відіграли видатні вчені, ті, кого вже немає серед нас — Н.В. Ромашкан, Г.М. Поволоцька, І.А. Безвершенко, В.Я. Кононенко, В.Ф. Чеботарьов, Ю.М. Зурнаджи, С.В. Варга, Г.В. Валуєва, О.В. Епштейн. А.С. Єфімов, І.В. Комісаренко, О.С. Мікоша, В.А. Олійник, В.В. Корпачев, П.М. Павлюк та інші. В інституті були створені наукові школи в галузі патофізіології ендокринної системи (засновником якої був академік В. П. Комісаренко) та в галузі клінічної ендокринології (Н. В. Ромашкан, А.С. Єфімов, О. А. Бєнікова та інш.). Чимало праці та зусиль доклали у становлення інституту відомі вчені, які організували його наукові підрозділи, впродовж багатьох років їх очолювали, формували напрями наукових досліджень і зараз продовжують працювати — М. Д. Тронько, О. Г. Резніков, Т.І. Богданова, В.І. Кравченко, Є.В. Лучицький та багато інші.
Сьогодні Інститут є провідною в Україні науково-дослідною установою, яка визначає політику в галузі ендокринології, базою з підготовки наукових кадрів та клінічною базою, його науково-дослідницька лабораторія входить до світової системи лабораторій EQUIP в Центрі контролю та профілактики захворювань (Center for Disease Control and Prevention, СDС) в м. Атланта (США).
Визначеними напрямами наукової діяльності є:
– вивчення механізму дії гормонів і гормональної регуляції метаболізму;
– вивчення етіології, патогенезу, клініки цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози і надниркових залоз, розробка нових напрямів лікування цих захворювань та їх профілактика;
– вивчення взаємодії імунної та ендокринної систем у регуляції імунологічного гомеостазу, вивчення його ролі в розвитку цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози;
– визначення впливу радіоактивного випромінювання на залози внутрішньої секреції в клініці та експерименті;
– вивчення етіології, патогенезу, особливостей клінічного перебігу орфанних захворювань ендокринної системи, розробка нових та удосконалення існуючих методів їх діагностики та лікування;
– дослідження молекулярно-генетичних детермінантів ускладнень у пацієнтів, хворих на цукровий діабет при COVID-19;
– пошук нових лікарських засобів для лікування основних ендокринних захворювань;
– здійснення клініко-епідеміологічних досліджень розповсюдженості та ступеня йодного дефіциту в різних регіонах України, ефективності засобів його профілактики.
Інститут співпрацює з провідними установами НАН і НАМН України, підтримує широкі міжнародні зв’язки – зокрема з ВООЗ, Комісією Європейського Співтовариства, дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ, з установами США, Великої Британії, Японії.За період існування інституту виконано ряд пріоритетних наукових розробок, що мають важливе значення в галузі теоретичної та практичної медицини.
НАМН України і ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України» завжди відповідають на виклики часу. З початком російського вторгнення в інституті постійно здійснюється робота по наданню допомоги військовослужбовцям. На базі стаціонарних відділень інституту проведений комплекс лікувальних та реабілітаційних заходів 104 військовослужбовцям, які отримали спеціалізовану медичну допомогу у госпіталі Національної гвардії України. Планується створення спеціалізованого реабілітаційного відділення для військовослужбовців. Протягом всього військового часу надана амбулаторна допомога 297 військовослужбовцям з ендокринною патологією. Проводяться виїзди на деокуповані території Київської області у складі мультидисциплінарних бригад спеціалістів із закладів НАМН України. Співробітники інституту у складі виїзних бригад київських лікарів проконсультували понад 3000 пацієнтів, з них більше 500 направили на дообстеження і майже 100 – госпіталізували до столичних клінік.
Дозволимо собі стверджувати, що інститути Національної академії медичних наук України сьогодні мають величезний творчий потенціал, який слугуватиме розвитку медичної науки і охорони здоров’я нашої держави.
Інформація надана ДУ «Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка» НАМН України
