ВІД ЕПІДЕМІЙ МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ І ХВОРОБИ Х, ДОСВІД БОРОТЬБИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ 

106

У журналі “Превентивна медицина. Теорія і практика” опублікована стаття фахівців ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України Задорожна В.І., доктор медичних наук Шагінян В.Р., кандидат медичних наук Винник Н.П « Від епідемій минулого до сьогодення і хвороби х, досвід боротьби та перспективи». 

         З епідеміями та пандеміями люди стикалися з давніх часів, ще не розуміючи ні їхню природу, ні наслідки, ні як вберегтися та запобігти розповсюдженню. Кожна інфекційна хвороба має свої історію, особливості, пов’язані з вірулентністю збудника, механізмом його передачі, контагіозністю, від яких залежать епідемічний потенціал, інтенсивність епідемічного процесу, наслідки для кожного індивідуума і суспільства загалом. Кожного року з’являються нові мікроорганізми людини, серед яких провідна роль належить вірусам, формуються нові або набувають змін вже існуючі паразитарні системи, в яких людина стає біологічним хазяїном того чи іншого патогену.  Показано, що зоонозні мікроорганізми превалюють серед патогенів людини, зокрема серед емерджентних. Серед патогенів з епідемічним і пандемічним потенціалом  переважають віруси. У статті розглянуто хронологію великих епідемій та пандемій, починаючи від невідомої хвороби в Китаї 5 000 років тому і закінчуючи мавпячою віспою, поширення якої почалося в травні 2022 р. Значна увага приділена теперішнім інфекційним хворобам із пандемічним потенціалом, а саме зоонозному грипу, емерджентним коронавірусним інфекціям (SARS, MERS, COVID-19), хворобам Ебола і Зіка, реемерджентній мавпячій віспі. Надано перелік 10 потенційно пандемічних інфекційних хвороб, що ВООЗ визначила як пріоритетні, до якого також входить хвороба Х. Зазначено, що натепер відбувається підготовка до прийняття Конвенції ВООЗ, угоди чи іншого міжнародного документа щодо запобігання пандемії, готовності та відповіді, проєкт якої натепер проходить етап узгодження. Наголошується, що національна система біобезпеки України потребує суттєвого вдосконалення в напрямку посилення системи епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами.   

 

Джерело: ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»

www.preventmed.com.ua

https://duieih.kiev.ua