Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Парац А.М., Станкевич Т.В.
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»
Соціальна ізоляція, lockdown, карантин – ці слова впевнено увійшли у лексикон, це нова реальність. Карантинні заходи, спрямовані на зупинення пандемії COVID-19, викликали ряд суттєвих змін у способі життя населення, в тому числі дитячого. І до цих змін організму необхідно адаптуватися. Першими проявами некомфортного існування у будь-яких нових умовах є негативні емоції, які можуть закріплюватись у психоемоційні порушення (патологічна тривожність, депресія тощо) та призводити до інших патологічних проблем на фізичному та соціальному рівнях. Ще до пандемії COVID-19 нашими дослідженнями було встановлено, що ймовірність розвитку неврозів у дітей підвищується у 2,5 рази при низькому рівні рухової активності, у дітей з нераціональним харчуванням ймовірність проявів психічних розладів підвищується в 2,2-3,2 рази. У зоні ризику щодо погіршення здоров’я також знаходяться учні, які мають тривалість екранного часу більше 2-х годин на добу.
Для дослідження змін життєдіяльності дітей та впливу на нього дистанційного навчання, в період між 17 квітня та 5 травня 2020 р. нами було проведене он-лайн опитування 920 батьків учнів 1-11 класів за допомогою спеціально розробленої анкети. В опитувальник були включені 79 питань стосовно типу навчання, тривалості сну та активності дітей протягом доби. Для визначення рівня тривожності та депресії школярів ми застосували короткий варіант дитячої шкали тривожності та депресії (Revised Children’s Anxiety and Depression Scale – RCADS). За допомогою статистичного аналізу були встановлені зв’язки між показниками психоемоційного стану дітей та факторами життєдіяльності в умовах карантинних обмежувальних заходів.
Встановлена значна відмінність між дівчатками та хлопчиками за сумарним показником тривожності та депресії (χ2=20,1; p<0,001). Впадає в очі, що серед дівчат у 2,8 разів частіше зустрічаються клінічно виражені прояви тривожності та депресії, ніж серед хлопців (12,5±1,7% проти 4,5±1,0%). Частка дітей з межовими розладами становила серед хлопців та дівчат відповідно 7,9±1,3% та 4,2±1,1%. В цілому, патологічне підвищення показника тривожності та депресії визначене у 14,4±1,3% всіх респондентів, нормальний рівень – у 85,45% хлопців та дівчат. Така частка дітей з підвищеною тривожністю є меншою у порівнянні з дослідженнями Duan L. зі співавторами (2020 р.) щодо показників психічного стану у дитячій популяції Китаю, де для 22,3 % дітей під час карантину були характерні симптоми депресії.
Результати нашого дослідження переконливо свідчать, що провідними керованими факторами ризику щодо психічних порушень у дітей є:
- постійне перебування під час карантину у приміщенні (у замкненому просторі),
- дистанційне навчання без можливості онлайн-спілкування з вчителем і однокласниками,
- переважання сидячої поведінки (низький рівень рухової активності).
Отже, оптимізація цих аспектів життя достеменно позитивно позначається на процесах збереження та зміцнення здоров’я дітей.
Серед некерованих факторів ризику найбільш значимими є: жіноча стать, надмірна вага, наявність хронічних захворювань, проживання в сільській місцевості, відсутність вищої освіти у батьків (р<0,05-0,001).
Таким чином, обмеження соціальної взаємодії і рухової активності, а також відсутність можливості інтерактивного он-лайн навчання з вчителем і класом під час карантинних заходів приводить до підвищення показників тривожності і депресії у дітей та підлітків. При впровадженні карантинних заходів необхідно проводити роз’яснювальну роботу з населенням для прицільного зниження впливу керованих факторів ризику.
