23 вересня 2013 року в Києві розпочав роботу V Національний конгрес з біоетики.
Урочисте відкриття відбулося за участі Президента НАН України Б.Є.Патона, президента НАМН України А.М. Сердюка, першого заступника міністра охорони здоров’я України О.Ю. Качура, першого віце – президента НАМН України Ю.І.Кундієва.
Сучасна біоетика покликана вирішувати етичні питання, що стосуються медицини, наук про життя і пов'язаних з ними технологій. При цьому повинен враховуватися увесь комплекс соціальних, правових і екологічних аспектів. Світова наукова спільнота і міжнародні організації, такі як ЮНЕСКО, ВООЗ, ЮНЕП, Рада Європи надають велике значення цій проблемі, відносять її до пріоритетних.
Процес гуманізації сучасної науки, що відбувається останнім часом, не може здійснюватися без розвитку етичних принципів. Розробка та застосування багатьох новітніх біотехнологій, які включають методи генної терапії, клонування, використання стовбурових клітин, пересадку органів тканин, та непередбачуваність їх наслідків вимагають належної уваги з точки зору біоетики. Останнім часом виникло ще немало нових проблем, вирішення яких тісно пов'язане з біоетикою. Найбільш актуальними з них є розробка та поширення нанотехнологій і наноматеріалів та біобезпека.
Попередні чотири національні конгреси з біоетики, які були проведені в 2001, 2004, 2007 та 2010 роках, не тільки підтвердили актуальність дослідження проблем біоетики в Україні, але й надали величезний поштовх для подальшої роботи в цій галузі. На виконання резолюцій конгресів було розроблено «Загальні етичні принципи експериментів на тваринах», «Етичний кодекс лікаря України» та «Етичний кодекс ученого України», введено обов‘язкову біоетичну експертизу при захисті докторських та кандидатських дисертацій з клінічної та експериментальної медицини, біології і ветеринарії тощо.
Виступаючи перед присутніми академік А.М.Сердюк сказав: «В медицині питання етичності стоїть особливо гостро, бо об’єктом дослідження та впровадження новітніх технологій є найцінніше – людина, її здоров’я та життя.
В 2002 році при Президії Академії медичних наук було створено Комітет з біоетики, створена та ефективно функціонує система біотичної експертизи всіх науково-дослідних та дисертаційних робіт, які виконуються в наших установах. Чітко організована експертиза та дотримання принципів етики при клінічних випробуваннях лікарських засобів.
Водночас ці проблеми потребують негайного організаційного вирішення у недержавних наукових установах, яких стає все більше.
Необхідність обговорення актуальних біоетичних проблем на Національному конгресі обумовлена і тим, що на поняттях моральності, як способу духовного буття людини, позначаються національні, історичні, соціальні, релігійні особливості суспільства. З врахуванням цих особливостей кожна країна застосовує свої, інколи навіть протилежні етичні підходи та практичні рекомендації стосовно здійснення клонування, евтаназії, використання різних джерел стовбурових клітин.
Актуалізуються ці питання зараз, коли Україна планує підписати договір про асоціацію з Європейським Союзом а, отже, перейняти європейські цінності, в тому числі і принципи захисту прав людини при проведенні медико – біологічних досліджень.
З моральної точки зору не завжди легко поєднати інтереси і захист прав окремої людини та суспільства в цілому. Наприклад, закон про трансплантацію, існуючий в Україні, максимально захищаючи інтереси потенційних донорів, як особистостей, не просто став на заваді роботи трансплантологів, але і робить інколи практично неможливим надання допомоги, а часто і спасіння життя сотням і тисячам пацієнтів, яким сучасна медицина змогла б допомогти. На терезах з одного боку – захист прав померлого, з іншого – можливість спасти життя людини. І законодавство має врахувати і збалансувати обидві позиції, обидві сторони. Відтак питання потребує негайного вирішення.
Роботи останніх років показали безмежні можливості застосування стовбурових клітин в терапевтичних цілях. В той же час в ряді країн під забороною отримання таких клітин з ембріонів на ранніх стадіях їх розвитку. Це потребує додаткових досліджень та розробки нових технологій їх отримання та використання.
На сучасному етапі розвитку суспільства більш глибокого аналізу вимагають окремі філософські та правові аспекти біоетики, її соціальної компетентності та відповідальності, подальшого розвитку і розширення застосування її етичних принципів.
Завдання Конгресу – всебічне обговорення цих питань. Позиція українських вчених, яка буде опрацьована на Конгресі, безумовно внесе вагомий доробок в світовий досвід виконання наукових досліджень з дотриманням високих моральних принципів, допоможе фахівцям більш кваліфіковано підійти до біомедичної експертизи науково-дослідних робіт, що виконуються на теренах нашої держави.»
Основні теми Конгресу:
1. Біоетика і мораль в суспільстві, роль засобів масової інформації та громадських організацій
2. Значення державної політики в реалізації принципів біоетики
3. Біоетика і право в охороні здоров'я
4. Етичні проблеми нанотехнологій
5. Біоетика і розвиток синтетичної біології, новітні біотехнології в сільському господарстві та харчовій промисловості
6. Біоетика у випробуваннях лікарських засобів та застосуванні біологічно-активних добавок. Захист учасників біомедичних досліджень
7. Етико-правові проблеми трансплантології, репродуктивної медицини та застосування стовбурових клітин
8. Глобалізаційні виклики сучасних біомедичних досліджень та біоетика
9. Методологічні аспекти викладання біоетики, розробка і впровадження етичних кодексів у біології та різних галузях медицини
10. Досвід роботи біоетичних комітетів і комісій в Україні.
Круглі столи Конгресу:
1. Свобода доступу до лікарських засобів: механізми правового забезпечення
2. Права людини крізь призму біоетики.