Днями у приміщенні ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» відбулося чергове засідання Президії Національної академії медичних наук (НАМН) України, на якому зокрема розглядалися поточні питання розвитку медичної науки, питання національної безпеки держави та законодавчого забезпечення системи охорони здоров’я України
Юрій Кундієв, перший віце-президент НАМН України, академік, повідомив, що рада президентів Академій наук України, яку очолює президент Національної академії наук (НАН) України, академік Борис Патон, на своєму засіданні 27.12.2013 рокунапрацювала основні наукові напрями та найважливіші проблеми фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2014-2018 роки. Цей документ стосується безумовно всіх відділень, усіх секторів, секцій Національної академії наук а також галузевих академій та міжакадемічних досліджень. Зупинивши увагу слухачів на розділі «Молекулярна біологія, біохімія, фізіологія», Ю.Кундіїв зазначив, що у ньому зокрема передбачені такі напрямки, які звичайно в подальшому будуть наповнюватися конкретними науковими темами. Це:
- Фізико-хімічні основи організації біологічних систем.
- Вивчення геному, епігеному, протеому та метабуломуживих організмів та шляхів їх регуляції.
- Сучасні технології для медицини, фармації та екології, біобезпека.
- Молекулярні, біохімічні, фізіологічні і морфологічні основи розвитку хвороб людини та розробки методів їх профілактики, діагностики і лікування.
- Сучасні біотехнології для потреб медицини, сільського господарства тощо.
Також було запропоновано доповнити цей перелік такими напрямками, як:
- Стратегія багатофакторної профілактики та високоспеціалізованої медичної допомоги неінфекційних хвороб
- (за участі Республіки Куба) Синтез низькомолекулярних пептидів як протипухлинних засобів, та їх до клінічне та клінічне випробування.
- Розробка підходів до створення в Україні персоніфікованої медицини на основі досліджень генетичних особливостей людини.
Було зазначено, що ці напрямки кожного року чи один раз на 2-3 роки будуть наповнюватися конкретними темами, які будуть розвивати оці основні напрямки, які мають бути найближчим часом передані на затвердження до Кабінету Міністрів України.
Далі Ю. Кундієв зазначив, що безумовно постає питання щодо оцінки діяльності установ НАМН України, а також їх конкретних підрозділів, відділів, лабораторій тощо. На його думку, коли мова буде йти і про оптимізацію мережі, і взагалі про те, хто є хто, то такі критерії оцінки є вкрай потрібними. І необхідно дійсно взяти за основу те, що тривалий час розроблялося у НАН України, і з приводу чого напередодні було зроблено відповідну доповідь, яка визвала неабияку зацікавленість у всього наукового товариства нашої держави.
На думку експертів, до загальної оцінки перш за все відноситься науковий результат світового рівня, а саме є він, чи його немає. Далі вже мова йде про оцінку цього наукового результату, і вона, як було підкреслено, здійснюється не тільки на основі наукометрії, цитування (адже різні інститути знаходяться в різних умовах щодо індексу Фірша тощо), а мова йде перш за все про експертну оцінку тієї чи іншої установи.
А експертна оцінка – це діяльність комісій НАМН України, але вона повинна бути абсолютно критичною, абсолютно об’єктивною і виваженою з точки зору підбору рецензентів, які беруть участь у роботі цих комісій.
Далі мова йде про інновації, масштаб їх випробувань, чи це в самому інституті, чи в якихось регіонах, чи в цілому в державі, а може і в міжнародному масштабі. Вже є такі приклади, особливо коли мова йде про стандарти радіаційного навантаження, коли вітчизняні підходи вже на сьогодні використовують відомі міжнародні організації і увесь світ в цілому. Також до цих критеріїв належить робота з кадрами. І тут дуже важливою є не просто підготовка кадрів, а підготовка кадрового резерву, як це відбувалося ще за часів СРСР.
Також вкрай важливим, за словами Ю. Кундієва, є вплив на захворюваність, на демографічну ситуацію в країні тощо.
Одним словом, ці напрацювання необхідно безумовно взяти за основу і творчо адаптувати їх до специфіки НАМН України, – зауважив Юрій Кундієв, та використовувати їх як приклад, як основу при оцінці діяльності установ Академії.
Відповідаючи на питання Миколи Поліщука, член-кореспондента НАМН України, про те, чи застосовуються в оцінках наукових досліджень економічні показники, Ю. Кундіев зазначив, що дійсно, коли мова йде про установи, які продукують нові технології, про скажімо інститути, які розробляють новітні матеріали, то там економічна ефективність на поверхні. Коли ж мова йде про збереження здоров’я, то тут вдаватися до оцінки економічного ефекту досить складно, а можна тільки підраховувати, скільки коштує при тих чи інших втручаннях скажімо перебування хворого на ліжку, і коли воно скорочується, то це є ефектом. Проте дуже складно насправді визначити, скільки коштує здоров’я пацієнта.
На запитання Сергія Комісаренка, академіка НАН і НАМН України про те, чи передбачається розробка якихось критеріїв, за якими буде працювати ця експертна комісія, Ю. Кундієв відповів, що робота комісії не може бути абсолютно стандартизованою, бо кожна установа має свою специфіку. Якісь загальні параметри дійсно мають бути окреслені, але до них треба ще і застосовувати творчий підхід, як і у всіх інших справах. Проте основні параметри все ж мають бути, і для їх опрацювання, на його думку, необхідно створити невелику робочу групу із працівників науково-координаційного управління НАМН України.
Валерій Запорожан, академік, Віце-президент НАМН України, зазначив, що на сьогодні у медичній науці формується дуже потужній напрямок молекулярної епідеміології, який вивчає взаємодію генетичних та епігенетичних факторів у профілактиці інфекційної і неінфекційної захворюваності, і запропонував внести його до основного переліку.
Олександр Устінов, фото автора
«Український медичний часопис»
http://www.umj.com.ua/article/71953/prezidiya-namn-ukraini-biobezpeka-derzhavi-zakonodavche-zabezpechennya-ta-osnovni-napryamki-rozvitku-medichnoi-nauki