Заголовок

1319

На засіданні президії НАМН України, що відбулося 11 вересня 2014 року, з доповіддю «Про забезпечення біологічної безпеки в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України», виступила директор д.мед.н., професор В.І.Задорожня.
«Біологічна безпека   – стан середовища життєдіяльності  людини, при  якому  відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних,  фізичних) на біологічну структуру  і  функцію  людської особи  в  теперішньому  і майбутніх поколіннях,  а також відсутній незворотний негативний  вплив  на  біологічні  об'єкти  природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини», наголосила В.І.Задорожня.
 
«Біобезпека,    насамперед, стосується виникнення і боротьби із захворюваннями, які викликаються особливо небезпечними патогенами, а також фізичного збереження колекцій цих патогенів, щоб унеможливити їхнє навмисне (біотероризм) чи ненавмисне розповсюдження поза межами місць збереження.
 
Лабораторна біобезпека   – охоплює дотримання стримуючих принципів, технологій та практичних дій, спрямованих на  попередження ненавмисного впливу біологічних агентів і токсинів або їх випадкового витоку.
 
Лабораторний  біозахист охоплює захист, контроль та відповідальність за біологічні агенти і токсини в лабораторіях з метою попередження їх втрат, крадіжки, неналежного використання, витоку, несанкціонованого доступу або навмисного несанкціонованого поводження.
 
Забезпечення біобезпеки в лабораторіях засноване на дотриманні вимог до:

  • режиму  роботи  з   мікроорганізмами   ІІІ – ІV груп патогенності  
  •  кваліфікації персоналу
  • обладнання
  •  умов довкілля
  •  виконання стандартних операційних процедур.», поінформувала В.І.Задорожня.

На базі Інституту з 1992 р. функціонує музей патогенних для людини мікроорганізмів (МПМ), який є об`єктом національного надбання  (Постанови Кабінету Міністрів України  № 527 від 01.04.1999 р. та № 1709 від 19.12.2001 р.).

Станом на 11.09.2014 р. колекція основного фонду МПМ нараховує  6088 штамів мікроорганізмів різних таксономічних груп.
ОСНОВНІ  ФУНКЦІЇ МПМ

  • Забезпечення  бактеріологічних та мікробіологічних лабораторій України (науково-дослідного, учбового, контрольного, діагностичного, виробничого профілю) типовими, виробничими, актуальними штамами
  • Депонування захищених патентами та перспективних для промислового використання штамів мікроорганізмів.
  • Удосконалення методів  зберігання штамів, розробка оригінальних методик ведення культур.
  • Поповнення колекції за рахунок актуальних штамів збудників інфекцій людини традиційних і нових таксонів мікроорганізмів.
  • Дослідження  колекційних штамів  з метою уточнення їх таксономічного положення, біологічних характеристик, вивчення впливу умов довготривалого зберігання на життєздатність культур.
  • Надання послуг щодо визначення біологічних особливостей патогенних мікроорганізмів, підбору методів зберігання, виготовлення зразків для колекцій філіалів та авторських колекцій.

Разом з тим, директор інституту  відмічає ряд проблемних питань, які повязані з

  • Давнішнім плануваннмя лабораторій,що утруднює їх пристосування до теперішніх вимог
  • Необхідність капітального ремонту лабораторного корпусу
  • Багаторічна відсутність гарячого водопостачання
  • Відсутність ліофільної сушки в МПМ
  • Необхідність облаштування та охорони в’їзду на територію Інституту
  • Необхідність часткового оновлення обладнання
  • Теплопостачання здійснюється від ПрАТ “Біофарма”  (2-а категорія) та відсутність власної котельні
  • Відсутність альтернативного генератора енергопостачання для збереження МПМ тощо.

 
Глобальні питання біологічної безпеки  були розглянуті 6 серпня 2014 р. у Женеві на засіданні Робочої групи з питань біологічної безпеки Ініціативи G-7 “Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення”. Окремо розглядалася ситуація щодо хвороби Ебола.
 
Були встановлені три основні напрями діяльності: запобігання, виявлення та реагування на захворювання.
 
ПРОБЛЕМИ БІОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ
Фактори, що можуть негативно вплинути на стан біобезпеки:

  • загострення політичної та соціально-економічної ситуації в країні;
  • реформування санітарно-епідеміологічної служби
  • відсутності координації в роботі різних установ системи охорони здоров'я
  • незадовільний стан охоплення щепленнями проти вакцинокерованих інфекцій
  • відсутність  жодної медичної лабораторії рівня безпеки BSL4
  • країна залишилася без однієї з провідних баз, яка опікувалася питаннями біобезпеки, особливо небезпечних хвороб, у тому числі пташиним грипом та холерою (ДУ «Українська протичумна станція МОЗ України», м. Симферополь)

 
ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Створення на базі  Інституту науково-методичного та координаційного центру з питань біологічної безпеки, завданнями якого мають бути:

  • Проведення науково-обгрунтованого аналізу поточної епідемічної ситуації в країні
  • Моніторинг ризиків її ускладнення у світі
  • Розробка рекомендацій по проведенню  екстрених профілактичних та протиепідемічних заходів
  • Індикація збудників усіх груп патогенності (у перспективі).

 
Необхідним є створення в країні медичної лабораторії рівня безпеки BSL4 для індикації небезпечних, емерджентних та екзотичних для держави інфекцій. Першим кроком у цьому напрямку може бути створення на базі Інституту Центру діагностики інфекційних хвороб.
 
 Впровадження на національному рівні Міжнародного Стандарту з управління лабораторними біоризиками CEN CWA 15793: 2008 
 
Розглянувши та обговорившии питання про стан забезпечення біологічної безпеки в наукових установах НАМН, які працюють з патогенними мікроорганізмами, президія НАМН констатує, що в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського» та ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім.І..М.Мечникова НАМН», які працюють з патогенними мікроорганізмами, робота організована із дотриманням правил біобезпеки, відповідно до діючих нормативних актів.
 
Сдід зауважити, що діючі на сьогодні в Україні нормативні документи (Державні санітарні правила ДАП 9.9.5.-080-2002 «Правила влаштування  і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю; Державні санітарні правила ДСП 9.9.5.- 035-99 «Безпека роботи з мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності», тощо), що регулюють важливі питання біологічної безпеки, є, по суті, перекладом українською мовою аналогічних документів, які були введені в  дію в 70-х роках 20-го століття в СРСР. Положення, викладені в них, не відповідають сучасним міжнародним  стандартам у сфері біобезпеки.
 
Разом з тим, в цих наукових установах є ряд проблемних питань, які повізані з недостатнім фінансуванням, що недозволяє придбати високовартісне обладнання, необхідне для повноцінного функціонування установ, зокрема, автономні джерела енергопостачання, спеціальне обладнання для довгострокового зберігання культур мікроорганізмів, сучасні бокси біологчної безпеки.