д. мед.н. Росада М.О., д.мед.н., проф. Прокопов В.О., д.мед.н. Станкевич В.В.
ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ»
В результаті підриву греблі Каховського водосховища сталося неконтрольоване підтоплення алювіальних низин як на правому, так і на лівому березі р. Дніпро, в його нижній русловій частині, що впадає в Дніпро-Бузький лиман.
Ця небезпечна гідрологічна ситуація призводить до серйозних негативних наслідків на стан навколишнього середовища, умови проживання населення та об’єкти господарювання. Особливо значних наслідків зазнали ґрунти внаслідок затоплення і розмивання місць видалення промислових та побутових відходів, складів засобів хімічного захисту рослин та добрив, тваринницьких ферм, каналізаційних очисних споруд та мереж каналізації і інших комунальних об’єктів.
Крім того мав місце виніс донних відкладень Каховського водосховища з розповсюдженням їх на окремих ділянках затоплених територій.
Слід враховувати, що затоплені території знаходяться в зоні бойових дій, де мало місце масоване мінування. При цьому місце знаходження вибухонебезпечних об’єктів під дією турбулентних потоків води з водосховища могло переміститись на будь-які ділянки зони підтоплення.
Ситуація, що склалася на затоплених територіях після сходу води, вимагає проведення наступних заходів з очищення та рекультивації ґрунтів після цієї аварійної гідрологічної катастрофи:
- Перевірка на наявність вибухонебезпечних предметів.
- Визначення об’єктів забруднення ґрунтів, що потребують евакуації (будівельні відходи та конструкції, наносні маси побутових відходів, сільськогосподарські відходи, переміщені маси ґрунтів).
- Оцінка рівнів забруднення ґрунтів за санітарно фізичними ознаками (механічний склад, коефіцієнт фільтрації, рівень кальматації), фізико-хімічними показниками (рН).
- Визначення хімічної безпеки в порівнянні з фоновими (доаварійними) показниками.
- Визначення хімічних речовин антропогенного походження (залишкові кількості пестицидів, важких металів, нафти та нафтопродуктів, окислювачів, канцерогенів).
- Визначення показників епідемічної безпеки:
– санітарно-хімічні (загальний органічний азот, санітарне число Хлебникова, азот аміаку, нітрити, нітрати, органічний вуглець, хлориди);
– санітарно-мікробіологічні (загальне число грунтовпх мікроорганізмів (аутотрофи, гетеротрофи), титр бактерій кишкових паличок, кількість ентерококів, анаеробних бактерій);
– санітарно-гельмінтологічні ( кількість личинок ляльочок мух);
– визначення показників самоочищення грунту (дегідрогеназна активність ґрунту).
В залежності від рівнів критеріальної оцінки за вищенаведеними показниками приймаються рішення з використання тих чи інших заходів на забруднених ґрунтах.
Найбільш прийнятними заходами є глибока оранка верхніх шарів ґрунту, локалізація забруднення ділянок і в залежності від показників та рівнів забруднення використання бактерій деструкторів нафтопродуктів та інших видів бактерій, внесення в ґрунти органо-мінеральних добрив, корегування ґрунтів по вмісту азоту, фосфору, калію.
Організація питного водопостачання людей у населених пунктах під час їх підтоплення та після нього.
І. На період підтоплення населених пунктів та після нього пропонується:
– забезпечувати населення виключно бутильованою питною водою, а також привізною питною водою, використовуючи для цього спецавтоцистерни;
– не використовувати для пиття, приготування їжі та для господарських потреб воду із забруднених джерел водопостачання;
– обов’язково дотримуватись правил особистої гігієни. Для пиття та приготування їжі воду потрібно кип’ятити або дезінфікувати в інший спосіб (таблетовані деззасоби) ;
– посилити через засоби масової інформації санітарно-освітню та роз’яснювальну роботу серед населення з питань профілактики гострих кишкових інфекцій для попередження епідемічних ускладнень, що можуть бути пов’язані із забрудненням питної води небезпечними мікроорганізмами;
– використання колодязної води та водопровідної питної води повинно бути заборонено у зв’язку з імовірним інтенсивним хімічним та мікробним забрудненням;
– повинно бути заборонено рекреаційне використання поверхневих водойм, дозвіл на їх використання може бути надано тільки за результатами посиленого моніторингу якості та безпечності води в них;
– потрібно використовувати питну воду з бюветів, пунктів розливу (доочищення) питної води з територій (локацій), які не постраждали від підтоплення.
Після деокупації та закінчення підтоплення територій населених пунктів пропонується:
– створити штаби для моніторингу санітарної та епідеміологічної ситуації, провести інвентаризацію потенційно небезпечних об’єктів, в тому числі об’єктів централізованого та децентралізованого питного водопостачання;
– налагодити тотальний моніторинг якості та безпечності питної води з місцевих джерел питного водопостачання та систем централізованого водопостачання (питні водопроводи) в першу чергу на її мікробне забруднення кишковою групою інфекцій;
– не використовувати воду поверхневих джерел для різних цілей (купання, господарчих потреб тощо) доки її якість та безпечність не будуть відповідати санітарним нормам та правилам;
– здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення на деокупованих територіях населених пунктів, зокрема щодо безперебійного водопостачання та водовідведення.