Звіт про проведення науково-практичної конференції
16-17 червня 2016 року у м. Дніпропетровську відбулася IV наукова сесія інституту гастроентерології НАМН України з міжнародною участю “Новітні технології в теоретичній і клінічній гастроентерології”. У конференції взяли участь провідні гастроентерологи України, Білорусії, а також відбувся телеміст за участю всесвітньо відомого ученого із Швеції проф. Mathias Löhr. Науковий керівник конференції – д-р мед наук, професор, директор ДУ “Інститут гастроентерології НАМН України”, головний спеціаліст НАМН України з гастроентерології і дієтології Ю. М. Степанов.
До відкриття конференції було приурочено вручення грамот Президії НАМН України співробітникам інституту за плідну багаторічну працю і вагомий внесок в досягнення установи.
Ю. М. Степанов, як член Міжнародної комісії з присудження премій вченим Європи за кращі наукові роботи «Bares Award», вручив дипломи переможцям Національного етапу – 2015 року: Ю. Бреславець, В. Бойчук, Т. Куглер, а також почесну нагороду лауреата щорічної премії Президента України для молодих учених лікареві-гастроентерологові інституту Ю. Бреславець.
У рамках конференції були проведені: 4 пленарних і 2 секційних засідання. Учені інституту представили останні досягнення науково-дослідної роботи в галузі вивчення епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики і лікування гастроентерологічної патології у дорослих і дітей.
Доповіді провідних учених України і співробітників Інституту гастроентерології були присвячені патології підшлункової залози, гепатобіліарної системи, кишечника, їх профілактиці, діагностиці і лікуванню. Було проведено окреме секційне засідання, на якому були розглянуті питання захворювань органів травлення у дітей. Значна частина повідомлень була сформована на доказовій базі і результатах власних досліджень.
Відбулася відрита дискусія з проблеми діагностики і лікування хронічних запальних захворювань товстої кишки і колоректального раку. Ученими інституту було представлено 17 усних доповідей, які присвячені останнім науковим досягненням і 6 стендових доповідей молодих учених, в яких були висвітлені результати власних досліджень в гастроентерології на сучасному рівні.
Перше секційне засідання відкрив директор інституту, професор Ю. М. Степанов з доповіддю “Хронічний гастрит і функціональна диспепсія в Кіотському консенсусі в 2015 р.”, у якому були висвітлені основні етіологічні чинники, передові погляди на діагностику і лікування патології, яка уражує велику кількість людей у сучасному світі.
Проблеми боротьби з патологією печінки були висвітлені в повідомленнях проф. В.П. Шипуліна, що представив свій погляд на можливість викорінювання гепатиту С в Україні; проф. І.М. Скрипника, О.Я. Бабака, проф. В.І. Медведя і Н.В. Драгомирецької , які присвятили свої доповіді дифузним захворюванням печінки; проф. Н.М. Сілівончік (Білорусь) і проф. Н.Г. Вірстюк, що представили проблеми діагностики і лікування спадкових захворювань печінки.
Ряд доповідей були присвячені патології верхніх відділів травного каналу, у тому числі функціональним розладам. Профілактиці антибіотико-асоційованої діареї із застосуванням пробіотиків, була присвячена доповідь проф. Г. В. Осьодло. Функціональні порушення біліарного тракту у хворих на діабет II типу були представлені в доповіді проф. Є. С. Сірчак.
Доповіді проф. Ю.М. Степанова, проф. Н.Б Губергріц., проф. Б.Ф. Шевченка розкрили складнощі діагностики і можливості терапевтичного і хірургічного лікування підшлункової залози. Телеміст, що відбувся зі Швецією, дозволив присутнім ознайомитися з лекцією проф. Mathias Löhr, який розкрив сучасний погляд на замісну ферментну терапію панкреатиту. Окремим блоком в ході дискусійної панелі була розглянута проблема хронічних запальних захворювань товстої кишки і колоректального раку, по темі якої виступили: член-кор. НАМН проф. М.П. Захараш, проф. Ю.М. Степанов, проф. А.Е. Дорофєєв, проф. О.І. Сергієнко, к.мед.н. О.В. Сімонова. Доповідачі освітили у своїх повідомленнях складності діагностики, терапевтичного і хірургічного лікування цієї тяжкої і соціально значущої патології. Особливе місце в дискусії зайняли питання вибору методу лікування і показання до хірургічного втручання із застосуванням найсучасніших методик.
На секційному засіданні, присвяченому гастроентерологічній патології у дітей, проф. О. Є. Абатуров, присвятив свою доповідь такій гострій проблемі, як вірусна діарея у дітей, її етіологія, патогенез і проблемі лікування. Такій складній патології, як особливості ураження органів травлення при мукополіцукролідозі 1 типу у дітей була присвячена доповідь проф. Ю. М. Степанова. Особливості діагностики і лікування хвороби Крона в дитячому віці присвятила проф. М. Ф. Денисова. Функціональні порушення стравохідного каналу, стравохідно-шлункового переходу, жовчного міхура були представлені в доповідях проф. О. Ю. Білоусової, проф. Л. С. Овчаренка, к.мед.н. Н. Ю. Завгородньої.
Молоді учені інституту виступили на окремій секції і представили свої досягнення за минулий рік.
Наукова сесія інституту завершилася врученням дипломів, грамот і премій за кращі доповіді: 1 місце – Лук’яненко О. Ю.; 2 місце – Тузко Г. В., 3 місце – Аржанова Г. Ю, Галенко О. П. і Бабій С. О.
Преміями були нагороджені кращі стендові доповіді: 1 місце – Ягмур В. Б., Супруненко О. І.; 2 місце – Чалий М. В.; 3 місце – Братська А.С., Підгірний М. В., Галінський О. О., Мурзіна О. Б., Руденко А. І.
За результатами проведеної конференції схвалена резолюція:
- Продовжити вивчення епідеміології, патогенезу найбільш соціально значущих, широко розповсюджених і тяжких захворювань органів травлення (гепатиту та цирозу печінки, неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, виразкової хвороби, хронічного та гострого панкреатиту у дорослих і дітей),
- Продовжити дослідження процесів фіброгенезу при патології органів травлення, його діагностики і можливостей корекції.
- Продовжити впровадження відомих сучасних та пошук нових методів діагностики, лікування та профілактики хвороб органів травлення.
- Продовжити розробку органозберігаючих методів хірургічного лікування хворих з патологією органів травлення.
- Продовжити практику широкої дискусії та залучення зарубіжних вчених у роботу наукових сесій Інституту.
