Коронавірус – надовго. Людській цивілізації доведеться пристосовуватися до нього. Інтерв’ю директора ДУ “Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В.Громашевського НАМНУ” В.І.Задорожної

14848

Наша зустріч готувалася і за браком часу співрозмовника відкладалася майже місяць. Професор, доктор медичних наук, член-кореспондент НАМН України Вікторія Іванівна Задорожна є директором Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В.Громашевського НАМН України, одночасно завідує відділом епідеміологічного аналізу і вакцинопрофілактики. Вона – ключовий національний фахівець. Як ви розумієте, у розпал пандемії – не до розмов, навіть із національним інформаційним агентством.

Попри те, що ми домовлялися про 15-хвилинне інтерв’ю, проговорили годину – намагаючись відповісти на найактуальніші запитання, відшукати відповіді на питання, які найбільше цікавлять українців. Отже, про коронавірус — кваліфіковано і без сентиментів. 

● Як працюють епідемії.
● Нащо нам американська продукція?
● Українські компанії теж розробляють і починають виробляти діагностикуми.
● На поверхнях коронавірус зберігається ДОВГО.
● Ні в якого вірусу загального портрету бути не може.
● Дві популяції: хазяїн і паразит, яким є вірус – пристосуються одне до одного.
● Пил від пожежі та віруси – чи можна їх поєднати?
● Нам слід звикнути носити маски, бо ми ще довго їх не зніматимемо.

ПОКИ В УКРАЇНІ НЕ БУДЕ ДОСЯГНУТО ПЕВНОГО РІВНЯ: ЧИ ТО ПРИРОДНОГО, ЧИ ТО ШТУЧНОГО КОЛЕКТИВНОГО ІМУНІТЕТУ — ВІРУС ЦИРКУЛЮВАТИМЕ

– У профільному інституті ви, Вікторіє Іванівно, не лише директор, а й очолюєте відділ епідеміологічного аналізу та вакцинопрофілактики, тож не перший місяць зблизька спостерігаєте COVID-19. Яка поведінка коронавірусу?

– Це таке багатогранне питання, що одним реченням на нього не відповісти. Не лише в Україні, а й по цілому світові, вірус, що викликає COVID-19, тільки вивчається, ще не один місяць, – а може, й рік, – відкриватимуться його властивості.

– А ті, які відомі?

– Вони багатогранні. Із поведінкових ознак слід назвати такі: вірус швидко поширюється, він має тривалий інкубаційний період – до 14 днів, а може й більший, за деякими даними. Поряд із важкими клінічними проявами (пневмонія, дистрес-синдром, поліорганні ураження, що можуть закінчуватися летально), існують безсимптомні форми інфікування. Це дуже ускладнює епідеміологічні заходи.

– Кажуть, вірус здатний тривалий час зберігати свою життєздатність поза організмом людини, що підвищує ефективність факторів його передачі.

– Ми не знаємо, як довго інфікована людина може виділяти вірус і бути небезпечною для оточуючих, які віддалені наслідки перенесеного захворювання. Ще не до кінця з’ясовані механізми передачі цього збудника. Ми не знаємо, як вірус поведе себе надалі, як довго зберігатиметься імунітет після перенесеного захворювання, чи вдасться найближчим часом отримати ефективну й безпечну вакцину, специфічні ліки тощо. Але вже видно, що цей коронавірус точно укоріниться в людській популяції, й нам треба починати одне до одного пристосовуватися.

– До вироблення спільного порядку дій медичних служб, сил безпеки та оборони України, органів виконавчої влади – ви долучилися одним із перших медиків.

– Чому ви так вважаєте? 

– Третього лютого 2020 р. саме ви стали учасницею міжвідомчої наради, що відбулася на базі Національного військово-медичного клінічного центру “Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України, учасники якої вже шукали протидію занесенню та розповсюдженню коронавірусу. Як змінилися уявлення українських медиків про поведінку цьогорічної епідемії?

– Ну, в принципі, щоб в українських епідеміологів щось змінилось, то я б так не сказала. Все це ми наперед передбачували і своє занепокоєння висловлювали – починаючи від того, як коронавірус став блискавично розповсюджуватися в Китаї, закінчуючи тим, яка незвичайна будова вірусу SARS-CoV-2 порівняно з уже відомими вірусами людини, який ускладнений патогенез хвороби, які складні й до кінця нез’ясовані епідеміологічні характеристики COVID-19. Ні, наші загальні уявлення залишились ті ж самі

– Якщо уявлення залишилися такими ж, тоді що змінилося?

– Переконання і досвід. З появою нової інформації поглиблюється розуміння епідемічного процесу цієї інфекції, її вірусологічних і клінічних механізмів, підходів до діагностики та профілактики. А виходячи з цього, у стислі терміни розробляються протиепідемічні і профілактичні заходи, зокрема й ті суворі карантинні заходи, вчасно прийняті урядом. Це дало змогу виграти потрібний час та помітно стримати поширення COVID-19 в Україні, якщо порівняти ситуацію з низкою європейських країн чи Сполученими Штатами.

– Сьогодні ви поділяєте ентузіазм тих ваших колег, які стверджують, мовляв, в Україні епідемія влітку сама вщухне? До цього, начебто, призведе підвищення температури…

– Ні (щиро, але сумно усміхається. – О.Р.). Підвищення температури може трошки вплинути на рівень інфікування, адже вірус зберігається в навколишньому середовищі тривалий час. Проте, коли температура підвищиться, період його існування зменшиться. Особливо – коли коронавірус атакуватимуть сонячне проміння чи ультрафіолетове випромінювання. Сезонні осінньо-зимові підйоми захворюваності характерні для більшості гострих респіраторних вірусних інфекцій, але не для всіх. Тим більш, що це зовсім новий для людської популяції вірус і до нього сприйнятливі всі, хто ще з ним не стикався за ці три місяці.

– Тобто підвищення температури повітря – не панацея?

– Послухайте, Олександре, не всі епідемії так працюють, тим паче – пандемії… 

– А як працюють, Вікторіє Іванівно?

– Поки в Україні не буде досягнуто певного рівня чи то природного, чи то штучного специфічного колективного імунітету, – вірус циркулюватиме. Скажу більше, активно циркулюватиме, шукатиме сприйнятливі організми. А інтенсивність епідемічного процесу нам треба контролювати тими ж протиепідемічними і профілактичними заходами, які застосовуються натепер: ізоляція джерела збудника інфекції, вплив на фактори передачі (знезараження, дотримання особистої гігієни, використання масок тощо), захист сприйнятливих людей (маски, дотримання соціальної дистанції тощо). 

– Скільки це може тривати?

– Поки колективний імунітет не досягне рівня близько 60-80 відсотків: або за рахунок циркуляції вірусу, або за рахунок вакцин, на які дуже розраховує світ. Також великі сподівання покладаються на те, що найближчим часом будуть розроблені нові ліки або серед уже відомих визначені ті, які підтвердять свою ефективність у боротьбі проти COVID-19. 

ЦЕ СПРАВЖНІЙ НАУКОВИЙ ПРОРИВ: Є КИЇВСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО, ЩО РОЗРОБИЛО ІМУНОФЕРМЕНТНІ ТЕСТ-СИСТЕМИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ АНТИТІЛ ДО ВІРУСУ SARSCОV2

– Про швидкі тести сьогодні написано багато, але ефективність результатів маловтішна. Разом із тим, у США знаний виробник – Ґенрі Шейн” (Henry Schein Inc.), продукція якого представлена в 32 країнах, офіційно оголосив: їхній швидкий тест на антитіла видає точний результат за 15 хвилин. Таке може бути?

– Натепер на ринку існує багато швидких тестів різних виробників. Тому вони й називаються швидкими, що результат отримують за декілька хвилин. Навіть в інструкції зазначається, що вони – високочутливі. Але на практиці це не завжди підтверджується. При їх застосуванні треба пам’ятати, що антитіла, які вони визначають, з’являються лише на п’ятий-сьомий день після появи симптомів захворювання. Тому, якщо їх використовувати раніше, то результат буде негативний. 

– А стосовно тестів “Ґенрі Шейн”?

– Для початку треба почитати інструкцію, щоб говорити про їх чутливість, а ще краще – оцінити на практиці. Для точної діагностики застосовується метод полімеразної ланцюгової реакції (так званої ПЛР), за результатом якої оцінюється: чи виділяє людина вірус, чи складає небезпеку для навколишніх. На початку епідемії Україна не мала вітчизняних діагностикумів, тож ми чекали на них із-за кордону, а отримували – за залишковим принципом. Натепер багато іноземних компаній пропонують продукцію, але в Україні поступово вже починається власне виробництво.

– Що ви маєте на увазі?

– У нас кілька вітчизняних виробників виробляють власні ПЛР тест-системи. Крім того, зовсім недавно український виробник – науково-виробнича компанія “Діапроф-Мед” розробила імуноферментні тест-системи для визначення антитіл до вірусу SARS-CoV-2, як імуноглобулінів М (на початку захворювання), так і G (у період реконвалесценції та пізніше).

– Чому це нам украй потрібно?

– Це важливі інструменти, завдяки яким можна підвищити ефективність діагностики і забезпечити точний моніторинг різних груп населення щодо наявності у них імунітету проти COVID-19. Це дозволить розуміти реальну картину поширення вірусу, частки безсимптомних форм інфікування та тривалості збереження специфічного імунітету. 

– Тим часом, із сучасною світовою медициною COVID-19, схоже, грає в хованки: постійно трансформується, видозмінюється. Визначено вісім чи дев’ять мутацій. Із якими різновидами мають справу українці?

– Будьмо обережними в словах… Я б взагалі не говорила про мутації, бо немає такого вірусу, в якому біологічно не закладена здатність до мутацій. І чим швидше він передається від людини до людини, тим мутацій більше. Але сьогодні я не бачу якихось серйозних мутацій, які б доводили: SARS-CoV-2 швидко змінюється.

– Отже, мутації – природний для вірусу процес…

– Саме так. Бувають такі мутації, які суттєво змінюють властивості вірусу. Із цим вірусом такого поки що не сталося. У той же час, якщо вірус вражає певну територію і швидко поширюється, він поступово починає відрізнятися від того вірусу, який першим потрапив у цей ареал. Це відбувається саме за рахунок цих природних мутацій. Таким чином формується певна лінія вірусу. Принаймні так тепер відбувається у світі, де поки визначені три лінії збудника COVID-19 (А, В і С). Але, щоб між ними існували якісь суттєві відмінності, цього я не побачила.

– У часи епідемій профілактика вирішує все. Які ви порадите вживати профілактичні заходи здоровим людям? Може щось на кшталт вакцини?

– Вакцин сьогодні у світі немає, і цього року на них очікувати не слід. Наввипередки 70 виробників намагаються продукт створити. З’являються експериментальні зразки. Деякі з них почали тестувати. Зокрема, це продукція таких виробників, як “CanSino Biologics Inc.” (Гонконг), Пекінський інститут біотехнології (КНР), а також американські фармацевтичні компанії – “Moderna Inc” та “Inovio Pharmaceuticals Inc”. За найсміливішими прогнозами, раніше ніж через рік, а може й довше, комерційний препарат на світовому ринку не з’явиться. Коли ж він стане доступним в Україні, годі й сподіватися… 

НАМ У ДАНОМУ ВИПАДКУ ЩО НАЙГОЛОВНІШЕ? НА ДЕЯКИХ ПОВЕРХНЯХ КОРОНАВІРУС МОЖЕ ПЕРЕБУВАТИ ДО ДЕВ’ЯТИ ДНІВ 

– Чи захищають від коронавірусу вакцини проти пневмонії та малярії?

– Щодо малярії, то ви, напевне, маєте на увазі препарати для лікування малярії? Насправді натепер доказова база щодо ефективності будь-яких лікарських засобів відсутня. Такі дослідження ведуться в усіх країнах, але достовірних результатів поки що немає. Разом із тим, під час пандемії в світі фахівці випробують все, що теоретично може дати ефект, рахуючи й протималярійні препарати.

– Але стовідсоткових даних, що це ефективно, – немає?

– Так. Більше того, якщо це робиться, то лише за доброї волі пацієнта. Є процедура. У подібних випадках хворий підписує згоду на застосування зазначених у документі препаратів, регулярно їх приймає, а далі лікарі роблять певні висновки. Чим більше досліджень, тим більше фактів, на підставі яких фахово можна говорити про ефективність використання уже апробованих людством ліків.

– Ото я й кажу: у світі багато суперечливих даних стосовно різних ліків.

– Зокрема, стосовно плаквенілу (він же – гідроксихлорохін). Цей препарат досі використовувався задля лікування ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака, малярії. Але в нашому інституті ми таких досліджень не робили, і його не використовували. Однак, у протокол лікування багатьох країн, рахуючи Сполучені Штати, плаквеніл входить. Він також включений і до протоколу, затвердженого МОЗ України. Чи буде доведено його ефективність, покаже час. 

– Немає єдності у вірусологів і в іншому питанні: одні стверджують – SARSCoV2 живе три години, інші – три дні. Що вам відомо із практики?

– Зважаючи на те, де саме вірус живе. Три години – це мається на увазі аерозолі… Справді, такі дослідження виконувалися в Сполучених Штатах. В аерозолі SARS-CoV-2 зберігав життєздатність три години, але це діялося під час наукового експерименту, а не в реальній ситуації. На деяких поверхнях коронавірус може жити до дев’яти днів.

– Від чого це залежить?

– Від купи різних умов: температура, вологість, вид матеріалу й таке інше. Нам у даному випадку найголовніше інше: орієнтуватися на те, що на поверхнях коронавірус зберігається ДОВГО. 

– Хоч загальний портрет вірусу, що викликає COVID-19, ви можете намалювати?

– Олександре, ні в якого вірусу загального портрету бути не може тому, що… Бо завжди все залежить від умов, в яких ми розглядаємо конкретний вірус, і наш – не виняток. Що стосується коронавірусу, який викликає COVID-19, то тут портрет ще пишеться, у загальних рисах. Чим більше здійснено наукових досліджень, тим більше до аналізу нагромаджено достовірних даних. Лише тоді цей, так званий портрет, можна спробувати вималювати чіткіше. 

– Можемо назвати найбільших ворогів SARSCoV2? Від чого вірус гине? Від часника? Віскі? Від промивання носа солоною водою?

– Подібні балачки я взагалі не підтримую. Це дрімучі обивательські міфи, дивні рекомендації, набазікані на побутовому рівні. Взяти, для прикладу, ультрафіолет… Якщо він згубно впливає на більшість відомих науці вірусів, то сподіватимемося, що впливатиме і на SARS-CoV-2. Знаєте, сьогодні перед наукою і практикою поставлено дуже багато задач, які треба оперативно вирішувати, одночасно рятуючи важко хворих.

– Вже зрозуміло, від чого коронавірус гине?

– Однозначно – від високої температури. Маю на увазі не лише температуру кипіння – 100 градусів, коли кропом дезінфікують якісь продукти. Навіть температура 60-70 C° протягом 10-15 хвилин вбиває SARS-CoV-2. Потім – різноманітні дезінфікуючі засоби, які містять хлор, алкоголь, звичні нам санітайзери. 

КЛІТИННИХ РЕЦЕПТОРІВ, ДО ЯКИХ ПРИЄДНУЄТЬСЯ КОРОНАВІРУС В АЛЬВЕОЛАХ ЧИ СЕРЦЕВІЙ ТКАНИНІ, З ВІКОМ БІЛЬШАЄ 

– З-за кордону надходять сумні підсумки боротьби із коронавірусом. Виявляються, не всі пацієнти, які здолали хворобу, здобувають імунітет.

– Це теж цікаве, але не вивчене питання. Адже одразу зринає чимало нюансів… Чи це у конкретної людини імунітету взагалі немає, чи в методах дослідження були прогалини, які не дозволили визначити його рівень. Мислимо логічно: якщо пацієнт одужав, значить – імунітет у нього має бути. У противному випадку він би не поборов коронавірус.

– Хто найбільше опиняється у групі ризику?

– У групі ризику, якщо зокрема йдеться про цю інфекцію, перебувають імунокомпромісні пацієнти. Оскільки у них, і без COVID-19, імунітет нижчий або зовсім не вироблятиметься. Крім того, це – люди із хронічними захворюваннями, в тому числі серця, нирок, з цукровим діабетом, онкологією, деструктивними хворобами дихальних шляхів. Окремо скажу про літніх людей, тому що більшість із них ці хвороби раніше надбали. Одним із припущень є той факт, що саме клітинних рецепторів, до яких приєднується коронавірус в альвеолах чи в серцевій тканині, – з віком більшає. 

– За офіційними даними МОЗ на 15 квітня в Україні було протестовано 35 тисяч громадян, із них захворіли на COVID-19 – 3 764, тобто трохи більше десяти відсотків. Які національні ознаки має цьогорічна епідемія?

– Отут теж цікавий момент. Дуже цікавий! Якщо за попередніми даними, що надходили з Китаю, чоловіки частіше і хворіли, й помирали, то в Україні статистика летальності (протягом місяця від початку появи летальних випадків) інша: у нас частіше помирали жінки. Натепер серед захворілих жінки становлять 59 відсотків. 

– Чи визначені вікові групи ризику?

– Що стосується віку, картина знову цікава. На початку епідемії в Китаї вважалося, що діти не входять до групи ризику. Вони хворіли – або дуже легко, або безсимптомно; принаймні летальних випадків у пацієнтів до десятирічного віку не фіксувалося. Люди працездатного віку теж хворіли на COVID-19, але у легкій формі. Пізніше ситуація почала змінюватися. Тепер і в світі, й в Україні є дані стосовно того, що можуть помирати і здорові молоді люди, а в інших країнах частішають важкі, зокрема й летальні випадки серед дітей. Тобто, коронавірус не знижує своєї агресивності. Що стосується України, то, за даними Центру громадського здоров’я, найбільша частка інфікованих припадає на вік 30-49 та 50-69 років (відповідно 38 та 37 відсотків). Діти до 17 років складають сім процентів.

– Невесела картина…

– Ми дуже сподіваємося, що дві популяції врешті-решт пристосуються одна до одної. Маю на увазі хазяїна, яким є людина, і паразита, яким є вірус. Проте поки що ситуація – не на нашу користь. 

ЛЮДИ МАЮТЬ УСУНУТИ ПОТЕНЦІЙНУ МОЖЛИВІСТЬ ІНФІКУВАТИ ОДНЕ ОДНОГО 

– Вікторіє Іванівно, прошу стисло відповісти на найпоширеніші запитання.

– Гаразд. 

– Чи переносить дрібний пил від пожеж, які палають довкола українських міст, – COVID-19?

– Олександре, це взагалі якесь антинаукове запитання… Пил від пожежі й віруси – це різні речі.

– На жаль, подібні чутки активно поширюються, тому вам, ключовому національному фахівцю, я й ставитиму подібні запитання, щоб підтвердити або спростувати міфи.

– Ні від пожеж, ні взагалі пил на вулиці – коронавірус не переносять. Однак, забруднене повітря може стати подразником для верхніх дихальних шляхів людини, викликаючи кашель, загострюючи перебіг хронічних захворювань дихальних шляхів. Це може збільшити кількість звернень громадян по медичну допомогу, а зокрема – й кількість підозрілих випадків, коли треба диференціювати COVID-19 та загострення соматичних захворювань.

– Чи треба на вулиці носити захисну маску?

– Погляд на маску в мене однозначний. Під час пандемії всі повинні розглядати себе як потенційно інфіковану людину і дбати про здоров’я оточуючих. А оточення, в свою чергу, повинне дбати про вас. Якщо всі будуть у масках, переривається механізм передачі збудника. Тому, перебуваючи в закритих приміщеннях, разом з іншими людьми, – ми повинні носити захисні маски. Це також стосується під’їздів, ліфтів, міського транспорту тощо. 

– Тобто слід змінити акцент: я ношу маску не тому, що не хочу інфікуватися, а через те, що не хочу наражати на небезпеку інших?

– Можна і так сформулювати. Люди мають усунути потенційну можливість інфікувати одне одного. Що стосується вулиці, то тут я б теж рекомендувала не знімати захисну маску.

– Чому? Тому, що за останніми дослідженнями американських вірусологів, за сприятливих умов коронавірус може передаватися від людини до людини на відстані дев’яти метрів?

– Стосовно дев’яти метрів я не знаю. Але тому, що нам слід звикати носити маски ще тривалий строк. Не забувайте: щоб не інфікувати руки, а потім себе, а через предмети вжитку – оточуючих, не слід навіть довільно торкатись її зовнішньої поверхні. Ми повинні чітко запам’ятати: маску носять, бо вірус осідає на її зовнішній поверхні й не проникає в дихальні шляхи. Якщо її знімати, класти в кишеню, потім знову одягати, то за таких умов ризик інфікування тільки підвищиться. Тому її краще не знімати. Такий рівень соціальної гігієни повинен стати поширеним і звичним. Не забувайте: йдеться не стільки про індивідуальний захист на вулиці, – нехай навіть людина сама іде дорогою і поруч нікого немає, – скільки про культуру протиепідемічної поведінки в громадських місцях.

– Хвора людина може стати довічним носієм вірусу SARS-CoV-2?

– Це питання теж цікаве – як для науки, так і для практики. Поки що наукові дані про подібні дослідження відсутні. Але ми знаємо дуже багато персистентних вірусних інфекцій, коли людина інфікується, а вірус потім зберігається в певних епітопах організму. 

– Сподіватись, що цей вірус не буде зберігатися.

– Час покаже. Ми ще не знаємо, як максимально довго вірус може персистувати в організмі людини.

ПІД ЧАС ДОЩУ ВІРУС НЕ ЗМОЖЕ ТРИВАЛИЙ ЧАС ВИСІТИ У ПОВІТРІ 

– Повернувшись із магазину або отримавши біля під’їзду бандероль, чи слід обробляти упаковки санітайзерами?

– Щоб спати спокійно, краще обробляйте. Без фанатизму, але ретельно обробляйте. Можна також помити під краном, гарячою водою. Можна санітайзером обприскати. Усе, що ви тепер заносите додому з магазину і можете помити або обробити – мийте й обробляйте. 

– Це правда, що цитрусові виводять із організму коронавірус?

– У складі цитрусових є такі природні речовини, як флавоноїди, які, за деякими дослідженнями, можуть інактивувати вірус. Саме вчора мені на очі потрапило повідомлення щодо дослідження канадських вчених у цьому напрямку. Йдеться про флавоноїди, що містяться в цитрусових. Однак, ці речовини є й в інших продуктах рослинного походження. Крім того, була публікація японських вчених, де наводилися підсумки досліджень ефективного впливу флавоноїдів на коронавірус. Між іншими, не перший рік флавоноїди досліджуються й у нас в Україні. На ринку навіть є противірусний лікарський засіб – протефлазід, який містить флавоноїди.

– Всі цитрусові мають флавоноїди? Чи якісь більше?

– На це питання я відповісти не можу. Однак, на підставі нашої розмови не слід фанатично збільшувати вживання цитрусових, оскільки це може призвести до проблем шлунково-кишкового тракту. Деяким людям вони взагалі протипоказані, а їхня користь щодо профілактики коронавірусної інфекції науково не доведена.

– Гаряча ванна допомагає вбивати COVID-19?

– Ні. Такого ось точно практикувати не слід. Є багато людей, котрі взагалі гарячу ванну не переносять, бо вона їм протипоказана. 

– Подейкують, треба мити голову щоразу, як із собакою ви повернулися з прогулянки?

– Якщо є час мити голову, то неодмінно мийте.

– Стверджують, що електросушарки для рук ефективно нищать COVID-19?

– Підсумки таких наукових досліджень мені на очі не потрапляли. Тут, до речі, питання в іншому: важливо, щоб електросушарки не розганяли по квартирі або будинку коронавірус. У сушарках повітря не таке вже й гаряче, щоб убити вірус, але підняти вірус у повітря – воно може, принаймні це не виключено. 

– Це правда, що звичайний дощ змиває з поверхні коронавірус? Може, саме після весняного дощу варто гуляти?

– За логікою, повинен змивати. Це так само, як ми миємо руки. Після дощу повітря чистіше, немає пилу. Проте для якості безпечної прогулянки стосовно коронавірусу дощ особливого значення не має.

– Чому?

– На вулиці вірус не може тривалий час висіти в повітрі. Якщо хвора людина кашляє або чхає, краплинки, що містять вірус, протягом 15-30 секунд осідають. Є дослідження, хоча я не знаю, як їх виконували – чи то якось підтримували штучним шляхом вірус у повітрі, коли визначали, скільки він може зберігатися в аерозолі. Однак я навіть теоретично не розумію, як на вулиці коронавірус може триматися в повітрі. 

– Мухи та комарі переносять COVID-19?

– Стосовно мух, як механічних переносників інфекційних збудників – можна припустити, що так. Стосовно комарів – маю великий сумнів. Думаю, що незабаром такі дослідження будуть проводитися. 

– Чи зафіксовані в Україні випадки, коли свійські або домашні тварини інфікували людей коронавірусом?

– В Україні – ні. Але поодинокі повідомлення про те, що люди інфікували тварин, – у деяких країнах уже з’являлися.

– Кілька тижнів тому колишній комісар Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (Food and Drug Administration, скорочено: “Управління їжі та ліків”) Сполучених Штатів Америки Скотт Готліб запропонував уряду США “дорожню карту зі зняття карантину”. Чи в нашій країні є урядовий план?

– Питання розглядається… Пандемія в Україні поки ще не сягнула піку, тому говорити про зняття карантину чи “дорожню карту зі зняття карантину” – зарано. У залежності від того, як Україна переживе свята: Великдень, травневі, – це питання буде розглядатися.

– Тобто ви не хочете загадувати наперед? Чи це питання поки що не обговорювалося?

– Зі мною особисто не обговорювалося. Але як епідеміолог – я хочу, щоб ми спокійно пережили свята, тому що тут ховається дуже велика небезпека: якщо люди почнуть ходити до церкви, одне до одного в гості, їздити на шашлики, запрошувати друзів на дачі й не дотримуватимуться карантину, – епідемічна ситуація може різко погіршитися. 

 Вікторіє Іванівно, що вам особисто додає сил у ситуації з коронавірусом?

– Те, що в своїй історії людство періодично стикалося з так званими морами, тобто епідеміями і пандеміями: чума, іспанка, пандемічний грип 2009 року. Хоча ці події не завжди можна порівнювати: одні – за рівнем небезпеки, інші – за рівнем глобалізації. У XVIII і XIX сторіччях, коли лютували чума і холера, країни були досить ізольованими. Не було мегаполісів та інтенсивної міграції населення. Але й медицина була зовсім іншого рівня. Сьогодні – з урахуванням глобалізації економічних, соціальних процесів, науково-технічного прогресу – світ становить собою єдину епідемічну зону, в якій для інфекційної хвороби є всі умови, аби дуже швидко розповсюджуватися. Однак сьогодні й сучасна наука набагато далі пішла, і наші медики більш кваліфіковані. Знаєте, я сподіваюся, що й специфічні ліки проти коронавірусу будуть знайдені, й вакцина винайдена. Але поки що, головним чином, слід звертатися до свідомості людей, щоб вони дотримувались усіх протиепідемічних і профілактичних заходів, які рекомендуються на державному рівні. І щоб пам’ятали, що попередити хворобу набагато легше і дешевше, аніж потім її лікувати. 

– Дякую за цікаву бесіду.

– І вам спасибі. Вам особисто і читачам бажаю міцного здоров’я і доброго настрою. Усі разом ми подолаємо й цю нову недугу.

Олександр Рудяченко. Київ
Фото з приватного архіву Вікторії Задорожної

Джерело: УКРІНФОРМ