До Всесвітнього дня щитоподібної залози

494

Захворювання щитоподібної залози останнім часом привертають значну увагу. З одного боку, це пов’язано з тим, що саме щитоподібна залоза активно реагує на стан довкілля з подальшим виникненням тих чи інших її захворювань. З іншого боку, у сучасних умовах населення залишається сам на сам з несприятливим впливом навколишнього середовища, оскільки ефективний досвід світової спільноти в боротьбі з йодним дефіцитом не впроваджений в Україні. Також, слід пам’ятати про вплив тривалого стресового навантаження.

Щитоподібна залоза – це орган ендокринної системи, що складається із двох часток та перешийка, має форму “метелика” і розташований на передній поверхні шиї. Основна її функція – це вироблення гормонів, найважливіші з яких Т3 (трийодтиронін) та Т4 (тироксин). Гормони щитоподібної залози виконують ряд важливих функцій у нашому організмі, зокрема:

  • регулюють енергообмін та метаболізм для важливих органічних процесів, у тому числі — для підтримання нормальної температури тіла;
  • контролюють ріст та розвиток майже усіх тканин, органів;
  • регулюють частоту серцевих скорочень та дихання, споживання клітинами тіла кисню;
  • забезпечують адекватні психічні процеси та нормальну нервову збудливість;
  • стимулюють окисно-відновні процеси на клітинному рівні;
  • нейтралізують вільні радикали — речовини, які впливають на швидкість старіння;
  • відіграють важливу роль у формуванні головного мозку дитини в утробі матері, а також в перші роки життя.

Серед причин, що призводять до розвитку захворювань щитоподібної залози, треба відзначити:

  • дефіцит йоду
  • променеве лікування;
  • погану екологію, зокрема підвищений радіаційний фон;
  • неякісну питну воду та неповноцінне харчування;
  • спадковість – часто захворювання щитоподібної залози виникають ще на етапі внутрішньоутробного розвитку дитини.

Найпоширенішими захворюваннями щитоподібної залози є:

  • аутоімунний тиреоїдит;
  • нетоксичний вузловий зоб;
  • гіпотиреоз;
  • дифузний токсичний зоб (хвороба Грейвса);
  • рак щитоподібної залози.

Головна небезпека таких хвороб полягає у тому, що на ранніх стадіях вони можуть бути абсолютно непомітними та протікати безсимптомно.

Щитовидна залоза задає темп всьому організму. Ось список симптомів її захворювань:

  • загальна слабкість, підвищена стомлюваність, сонливість, плаксивість, дратівливість;
  • підвищення або різке зниження маси тіла без зв’язку з будь-якими змінами в харчуванні;
  • виражена сухість ліктів, п’ят, випадіння волосся, ламкість нігтів, підвищена пітливість;
  • порушення менструального циклу у жінок, зниження лібідо (як у жінок, так і у чоловіків);
  • осиплість голосу, почуття «кома» в горлі, дискомфорт у ділянці шиї, збільшення шиї в розмірах (зоб), набряклість обличчя, рук;
  • перебої в роботі серця
  • загальмованість, порушення пам’яті, розбитість.

Помітили хоча б одну з перелічених ознак? Не відкладайте візит до лікаря-ендокринолога на потім. Зокрема, це дуже важливо для жінок старше 40 років, оскільки симптоми захворювань щитоподібної залози є дуже схожими з симптомами менопаузи. Американська тиреоїдна асоціація (АТА) рекомендує провести скринінг у 35 років та перевіряти щитовидку кожні 5 років в подальшому.

Інформація підготовлена ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України»