4 березня 2015 року у ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН» відбулася наукова-практична конференція, присвячена пам’яті академіка М.Д. Стражеска, «Стрес та серцево-судинні захворювання: національна стратегія в сучасних умовах України».
Йшлося про те, що частина населення України в сучасних умовах перебуває під впливом як гострого, так і хронічного стресу у зв’язку з подіями на сході нашої країни. Бойові дії накладають серйозний відбиток на психічний стан як тих, хто перебуває в зоні бойових дій, так і поза її межами.
Згідно аналізу, проведеному ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» НАМН», в 2014 р. кількість хворих, що звернулась до поліклініки Центру була більшою в порівнянні з 2013 р. на 1035 осіб, а в порівнянні з 2012 р. – на 1093. Відзначається також значне збільшення в 2014 р. поступлення у відділення реанімації хворих з гострим інфарктом міокарда – в порівнянні з 2013 р. на 19,9 %, і в порівнянні з 2012 р. – на 39,3 %. Взагалі за минулий рік суттєво зріс відсоток тяжких хворих в Центрі.
Постраждалі внаслідок бойових дій – це, насамперед, безпосередні учасники бойових дій, які піддаються впливу надмірних психотравмуючих факторів, що пролонговані у часі. Наслідки травми можуть проявитися раптово або через тривалий час, на фоні цілковитого зовнішнього добробуту людини. Виникає дезадаптація, під якою припускається невідповідність між силою факторів, що впливають на психіку людини, і наявних психічних ресурсів, щоб їм протистояти. За даними ВООЗ депресія посідає четверте місце серед всієї патології, а в 2020 р. їй належатиме друге місце в структурі головних причин інвалідності та смертності в світі, поступаючись лише ішемічній хворобі серця (ІХС).
В рамках конференції з доповідями виступили провідні фахівці з кардіології (академік В.М. Коваленко, професор М.І. Лутай, професор О.С. Сичов, професор В.М. Корнацький, професор В.О. Шумаков, член-кореспондент НАМНУ О.М. Пархоменко, професор Ю.М. Сіренко та інших), психіатрії (професор О.С. Чабан, професор Н.О. Марута), тактичної медицини. У конференції також брали участь медики силових структур держави – начальник відділення військового медичного центру північного регіону В.І. Заворотний та заступник начальника ДУ «Центр психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору» Ю.П. Романенко.
Під час конференції відбулася організаційно-методична нарада провідних фахівців та головних спеціалістів (кардіологів та терапевтів) МОЗ України, під час якої були розглянуті питання профілактики, лікування та реабілітації посттравматичного стресового розладу, а також актуальні питання реформування в кардіології відносно проекту концепції нової системи охорони здоров’я.
За результатами роботи конференції учасники запропонували:
1. Внести пропозиції щодо номенклатури, класифікації посттравматичних стресових розладів (ПТСР) відповідно до МКХ-Х перегляду;
2. Підготувати методичні рекомендації, які передбачають обґрунтоване визначення впливу ПТСР на розвиток серцево-судинних захворювань;
3. Надати пропозиції до МОЗ України щодо формулювання уніфікованого діагнозу відповідно до МКХ-Х перегляду;
4. Запропонувати і включити в план НДР МОЗ та НАМН України тематику, що стосується механізмів розвитку, профілактики, лікування та реабілітації хвороб серцево-судинної системи під впливом ПТСР;
5. Розробити пропозиції щодо формування Національної програми профілактики, лікування і реабілітації в умовах впливу стресових факторів населення України;
6. Розробити і затвердити настанову і протокол діагностики, профілактики та лікування психосоматичної патології на всіх етапах медичної допомоги кардіологічним хворим;
7. Запропонувати МОЗ України затвердити на державному рівні заходи щодо охорони психічного здоров’я та психологічної допомоги та створити реабілітаційну базу для хворих із порушеннями психічного здоров’я, які постраждали внаслідок бойових дій;
8. Рекомендувати медичним закладам створення мультидисциплінарних бригад за участю лікарів-психологів для забезпечення комплексної медичної допомоги;
9. Розробити та затвердити методичні рекомендації як скринінговий інструмент раннього виявлення психічних та психологічних проблем у громадян України в сучасних умовах;
10. Відкрити рубрику в науково-практичних виданнях для публікацій, пов’язаних з діагностикою, профілактикою та лікуванням хворих в умовах впливу стресових факторів.
11. Включити в реєстр науково-практичних заходів на 2016 рік конференції, що стосується взаємозв’язку впливу стресових факторів на розвиток серцево-судинних хвороб та психічне здоров’я населення України.
