Фахівцями ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ» на виконання завдань від РНБО України, МОЗ України та ДП «Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України»: проаналізовано сучасний стан гігієнічного регламентування хімічних чинників загалом і, зокрема, канцерогенних речовин в атмосферному повітрі населених місць та визначено основні відмінності національної методології нормування від Європейських та Світових практик.
Незважаючи на деякі відмінності постановки експериментів з визначення залежності «концентрація – ефект» та «концентрація – час прояву ефекту», у переважній більшості вітчизняні та закордонні стандарти близькі між собою. Головна відмінність – це ідеологія питання та, відповідно, трактування даних.
Згідно з вітчизняним трактуванням, гранично допустимою концентрацією шкідливої речовини у повітрі є концентрація, яка не несе загрози здоров’ю для людей, як нинішніх, так і майбутніх поколінь.
За трактуванням європейських та американських фахівців, безпечних концентрацій немає і кожна з них обумовлює той чи інший ймовірний ризик пошкодження тропних органів чи систем людського організму. Виходячи із зазначеного, в якості стандарту за кордоном приймається концентрація, небезпека дії якої не буде перевищувати прийнятний для країни ризик. Останній приймається, виходячи із економічних, соціальних та технічних можливостей. Дотримання гігієнічного нормативу є обов’язковим, а його перевищення загрожує вжиттям суттєвих санкцій.
Проведений аналіз свідчить про необхідність впровадження додаткових змін до вітчизняної методичної бази і перегляду переліку діючих нормативів за міжнародними критеріями ризику.
Роботи з цього напрямку вже започатковані у лабораторії гігієни канцерогенних факторів та наноматеріалів ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ».
Інформація надана ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ»
