Інформація щодо COVID-19 станом на 10:00 13.04.2020 р.

2885

31 грудня 2019 р. офіс ВООЗ у Китаї повідомив про кластер захворювань на пневмонію нез’ясованої етіології в китайському місті Ухань. 7 січня 2020 р.  вже було визначено, що етіологічним агентом є новий коронавірус (прийняте найменування – 2019-nCoV).

Спочатку спалах  пов’язували з перебуванням захворілих на  ринку морепродуктів в м. Ухані. Ринок був закритий 1 січня 2020 р.

12 січня 2020 р. у Китаї було секвеновано геном нового вірусу, що дозволило швидко розробити тест-системи для діагностики нової коронавірусної інфекції, яка отримала офіційну назву COVID-19. Ця інформація також є необхідною для розробки вакцини і лікарських засобів та досліджень, спрямованих на з’ясування походження вірусу. Натепер існує декілька версій походження вірусу, однак дослідження в цьому напрямку продовжуються.

Надалі почалося швидке розповсюдження вірусу в Китаї, у багатьох містах були введені серйозні карантинні заходи. Попри прийняті попереджувальні заходи, станом на 10 годину ранку 13.04.2020 р. випадки COVID-19 зареєстровані у 210 країнах  світу.

Всього у світі зареєстровано 1854214 випадків COVID-19, зокрема летальних 114293, одужало 428082 осіб.

Серед 1311839 осіб, які натепер перебувають під наглядом, у 1260987 (96%) хвороба перебігає легко або з симптомами середньої важкості, серйозний або критичний стан спостерігається у 50,852 (4%) осіб. Серед 542375 осіб, спостереження за якими завершено, 428082 (79%) одужало, 114293 (21%) померло.

Загалом найбільшу кількість випадків хвороби зареєстровано у США – 560433, летальних 22115; Іспанії – 166831, летальних 17209; в Італії – 156363, летальних 19899; у Франції – 132591, летальних 14393; у Німеччині – 127854, летальних 3022.

За даними ЦГЗ, станом на 9:00 13 квітня в Україні 3102 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 93 летальні, 97 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 325 нових випадків. Показник захворюваності на COVID-19 складає 7,4 на 100 тис. населення, показник летальності – 3 %.

Наразі коронавірусна хвороба виявлена:
Вінницька область — 194 випадки;
Волинська область — 78 випадків;
Дніпропетровська область — 60 випадків;
Донецька область — 11 випадків;
Житомирська область — 94 випадки;
Закарпатська область — 92 випадки;
Запорізька область — 85 випадків;
Івано-Франківська область — 300 випадків;
Кіровоградська область — 142 випадки;
м. Київ — 495 випадків;
Київська область — 216 випадків;
Львівська область — 124 випадки;
Луганська область — 3 випадки;
Миколаївська область — 5 випадків;
Одеська область — 69 випадків;
Полтавська область — 25 випадків;
Рівненська область — 125 випадків;
Сумська область — 74 випадки;
Тернопільська область — 273 випадки;
Харківська область — 11 випадків;
Херсонська область — 31 випадок;
Хмельницька область — 22 випадки;
Чернівецька область — 462 випадки;
Черкаська область — 102 випадки;
Чернігівська область — 9 випадків.

Дослідження проводилися вірусологічною референс-лабораторією Центру громадського здоров’я України, а також обласними лабораторіями. Станом на ранок 13 квітня 2020 року до Центру надійшло 704 повідомлення про підозру на COVID-19. Всього з початку 2020 року надійшло 11136 повідомлень про підозру на COVID-19.

Випадки підозри та підтвердження захворювання COVID-19 зареєстровано по всім регіонам України.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована в Тернопільській (30 випадків), Чернівецькій (30 випадків), Житомирській (20 випадків), Вінницькій (20 випадків), Київській (57 випадків), Кіровоградській (24 випадки) областях та місті Києві (79 випадків).

Найбільше загальне число підтверджених випадків COVID-19 зафіксовано в наступних регіонах України: м. Києві (495 випадків), Чернівецькій (462 випадки), Івано-Франківській (300 випадків), Вінницькій (194 випадків), Київській (216 випадків), Кіровоградській (142 випадки), Рівненській (125 випадків), Львівській (124 випадки) та Тернопільській (273 випадки) областях.

Приріст підтверджених випадків COVID-19 в порівнянні з попередньою добою склав +11,1%.

У статево-віковій структурі осіб з підтвердженим захворюванням COVID-19 переважають жінки – 1679 випадків (54,1%) та особи віком від 30 до 69 років (74,6%).

Протягом 12 квітня було проведено 2143 досліджень методом ПЛР.

Найпоширенішими симптомами COVID-19 у підтверджених випадках захворювання вважають лихоманку – підвищену температуру фіксували у майже 90% випадків. Далі йде сухий кашель – 70% випадків, у третині випадків – втома та вироблення мокротиння. Інші симптоми включають задишку, запалення горла, головний біль, біль у м’язах чи суглобах, озноб (Report of the WHO-China Joint Mission  on Coronavirus Disease 2019 (COVID-19), 16-24 February 2020).

Втрата здатності відчувати запахи й смаки може бути одним із симптомів інфікування коронавірусом. Американські лікарі розглядають ймовірність додати втрату нюху й смаку до переліку симптомів, які можуть свідчити про захворювання вірусом COVID-19. Зокрема, втрату здатності відчувати запах фіксували в людей, які були заражені коронавірусом, але не мали інших симптомів (AAO-HNS: Anosmia, Hyposmia, and Dysgeusia Symptoms of Coronavirus Disease, March 22, 2020). В Німеччині експерти також підтверджують, що ці симптоми спостерігали у 2 із 3 випадків зараження COVID-19, у Південній Кореї – 30% від усіх хворих.

22.03.2020 р. Американська академія офтальмології розіслала всім своїм членам попередження про те, що COVID-19 може викликати кон’юнктивіт з почервонінням ока і навколо очей.

У частини заражених новою коронавірусною інфекцією громадян КНР спостерігалися неврологічні симптоми, повідомила група китайських вчених. Фахівці вивчили дані про 214 хворих COVID-19 жителів китайського Уханя, який став епіцентром поширення коронавірусу. Виявилося, що у 36% загалом і у 46% пацієнтів з важким перебігом захворювання спостерігалися проблеми з координацією, невиразною мовою, а також порушення мозкового кровообігу, помутніння свідомості і слабкість м’язів. Крім того, хворі продовжували відчувати кашель, головний біль і підвищену температуру (https://jamanetwork.com/journals/jamaneurology/fullarticle/2764549).

Дослідники з Сингапуру, які проводили філогенетичний аналіз різних штамів новітнього коронавірусу, відмітили, що деякі штами можуть інфікувати не лише легені, а й інші органи та системи, зокрема нирки, тобто  ниркова недостатність у хворих на COVID-19  може бути не ускладненням від загальної інтоксикації чи порушення водно-сольового балансу, але й самостійним симптомом. Вже з’явились клінічні дослідження, котрі свідчать, що у хворих на COVID-19  в Італії від 3 до 9% випадків виявляли симптоми гострої ниркової недостатності (https://www.hospimedica.com /…/novel-coronavirus-could-be-ta…).

Коронавірус вражає дистальні низхідні канальці, що може призводити до гострої ниркової недостатності з симптоматикою різного ступеню – підвищення рівня креатинину крові, олігурія (зменшення кількості сечі), альбумінурія (білки в сечі), гематурія (кров в сечі), тощо.

Китайські дослідники склали перелік всіх тканин, які може вражати новітній коронавірус (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15141376/):
Легені
Трахея та бронхи всіх порядків
Шлунок
Тонкий кишківник
Дистальні ниркові канальці
Паращитоподібні залози
Гіпофіз
Потові залози
Підшлункова залоза
Паращитоподібні залози
Наднирники
Печінка
Мозок
Вірус здатен “виживати” в органах шлункового тракту достатньо довгий час і може виявлятися в калових масах ще до 5 тижнів після того, як він перестав виявлятися у змивах дихальних шляхів (https://www.thelancet.com/…/PIIS2468-1253(20)30083…/fulltext). Це пояснює побутовий та фекально-оральний шляхи передачі, через піт  та кал, що було зафіксовано ще під час першого спалаху в Ухані (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12376961).

Інкубаційний період  хвороби становить  1 – 14 днів.

Абсолютно безсимптомного перебігу хвороби практично не відбувається. У більшості пацієнтів, в яких фіксували зараження, симптоми хвороби все одно розвивались із часом. При цьому ВООЗ заявляє, що справжня кількість випадків безсимптомного протікання вірусу невідома.

Ризиком щодо важкого перебігу хвороби та летальності є похилий вік, серцево-судинні захворювання, діабет, хронічні захворювання органів дихання, гіпертонія. Серед дітей захворювання спостерігаються дуже рідко.

Нижче наведені критерії, за якими людина може вважатися контактною:
•    Особа проживає в одному домі з хворим на COVID-19.
•    Особа мала прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19 (наприклад, через рукостискання).
•    Особа мала контакт із слизовими виділеннями з дихальних шляхів хворого на COVID-19 (наприклад, перебування в зоні пацієнта під час кашлю, чи доторкування руками до використаних серветок) та не використовувала засоби індивідуального захисту.
•    Особа контактувала із хворим на COVID-19 на відстані до одного метру протягом 15 хвилин і більше, за умови не використання відповідних засобів індивідуального захисту або з підозрою щодо неправильного їх використання (наприклад, порушення цілісності рукавичок).
•    Особа перебувала у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для засідань, зал очікування закладу охорони здоров’я) із хворим на COVID-19 протягом 15 хвилин і більше на відстані менше одного метру.
•    Медичний працівник або інша особа, яка надає медичну допомогу або проводить догляд за хворим на COVID-19.
•    Працівники лабораторій, які обробляють зразки з дихальних шляхів отримані від хворих на COVID-19.
•    Працівники патологоанатомічних/судово-медичних бюро/відділень, які
безпосередньо приймали участь у розтині тіла, в тому числі взятті зразків для проведення ПЛР-дослідження навіть за умови використання відповідних засобів індивідуального захисту.
•    Контакт в літаку в межах двох сидінь (у будь-якому напрямку) з хворим на COVID-19, супутники подорожі.
•    Члени екіпажу, які проводили обслуговування в салоні літака, де знаходився хворий.
•    Якщо тяжкість симптомів (наприклад, частий кашель) або переміщення особи вказують на більш велику зону ризику щодо зараження, пасажири, які сидять у всій секції, або всі пасажири повітряного судна можуть вважатися контактними.

11 березня 2020 р. ВООЗ оголосила пандемію COVID-19. Поставлені основні стратегічні завдання, які потребують вирішення найближчим часом:

  • обмежити передачу вірусу від людини до людини, включаючи зменшення вторинних випадків серед близьких контактів та медичних працівників, запобігання подальшому міжнародному поширенню вірусу;
  • виявляти, ізолювати пацієнтів якомога раніше, включаючи надання оптимізованої допомоги;
  • виявляти невідомі раніше факти щодо клінічного перебігу,   механізмів та факторів передачі збудника інфекції, розробляти  методи лікування та прискорити розвиток діагностики, терапії та вакцин;
  • прискорити дослідження та інновації щодо нового коронавірусу.

 ЯК МІНІМІЗУВАТИ РИЗИК ІНФІКУВАННЯ СЕБЕ ТА ОТОЧУЮЧИХ (загальні принципи профілактики ГРВІ):

  • Уникати тісного контакту з людьми, які хворіють на ГРВІ;
  • Уникати масових заходів, де має місце скупчення людей;
  • Часто мити руки, особливо після безпосереднього контакту з хворими людьми або їх оточенням;
  • Дотримуватися загальних правил особистої гігієни;
  • Часто провітрювати приміщення, які відвідують потенційно хворі люди, забезпечувати вологе прибирання;
  • Використовувати респіратори при ймовірності спілкування з інфікованими людьми;
  • Хворим людям у разі спілкування зі здоровими користуватися масками, зокрема і в громадському транспорті;
  • Люди з симптомами гострої респіраторної інфекції повинні практикувати етикет кашлю (підтримувати відстань, прикривати рот під час кашлю і чхання одноразовими серветками або одягом, мити руки);
  • У разі виникнення ознак ГРВІ забезпечити максимальну ізоляцію хворого в домашніх умовах або в умовах стаціонару (у залежності від клінічного перебігу захворювання) та мінімізувати контакти оточуючих із ним;
  • Вчасно звертатися за медичною допомогою;
  • У медичних закладах підвищити ефективність інфекційного контролю.

Якщо у пацієнта є підозра на COVID-19 (повернувся з-за кордону, мав контакт із хворим на COVID-19, гостре ураження нижніх дихальних шляхів тощо), необхідно терміново зв’язатися за телефоном зі своїм сімейним лікарем або найближчим медичним закладом, повідомити про свій стан для подальшого вирішення питання щодо надання медичної допомоги і мінімізації ризику інфікування оточуючих.