Ключові питання охорони здоров’я населення в умовах військової агресії

458

12 лютого 2015 р. в ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» відбулося засідання Президії Національної академії медичних наук України.
Про участь наукових установ НАМН України в наданні спеціалізованої медичної допомоги постраждалим у зоні АТО розповів Віталій Цимбалюк, віце-президент НАМН України, академік. Так, членами президії НАМН України та співробітниками підпорядкованих установ було зібрано більше 800 тис. грн. для надання фінансової допомоги для укріплення армії. Протягом квітня–грудня 2014 р. до наукових установ НАМН України звернулося більше 21 тис. пацієнтів з територій, де проходить АТО.

Також виділено близько 589 ліжок у профільних установах для госпіталізації постраждалих у зоні конфлікту, з них більш як 339 — у Харкові, 180 — у Києві. Наразі на лікуванні в установах НАМН України знаходяться 272 учасники АТО, близько 90% з яких було прооперовано. Протягом 2014 р. розроблено та опубліковано 17 методичних рекомендацій та 8 інформаційних листів, у яких розглядалися питання, що стосуються надання медичної допомоги учасникам бойових дій.

В. Цимбалюк торкнувся таких питань, як необхідність надання психологічної допомоги учасникам АТО, збільшення кількості ліжок, призначених для них, важливість лікування наслідків поранень та роль у цьому установ НАМН України. Доповідач підкреслив роль взаємодії установ НАМН України з військовими госпіталями, а також наголосив на необхідності проведення попередніх консультацій з вітчизняними фахівцями під час відправки поранених бійців на лікування за кордон. В. Цимбалюк також анонсував конференцію, присвячену питанням лікування наслідків вогнепальних поранень, та нагадав про необхідність більш активної роботи щодо втілення ініціативи, раніше підтриманої Президією НАМН України, з передачі машини швидкої допомоги в зону АТО.

Тему надання медичної допомоги постраждалим у ході воєнних дій продовжив Андрій Верба, начальник медичної служби Міністерства оборони України, полковник медичної служби, який окреслив організаційну структуру надання домедичної та медичної допомоги в зоні АТО та розповів про основні проблеми, які виникають при цьому. Зокрема, доповідач відзначив нестачу техніки для евакуації поранених із поля бою, багато з якої було втрачено останнім часом.

Три тижні тому введено посади «провізор сектору» та «провізор зони АТО», які займаються формуванням списків та відправкою препаратів в червону зону та до госпіталів. Також розглядається питання створення та наповнення нової індивідуальної аптечки для військовослужбовців. Доступні сьогодні аптечки містять джгут, налбуфін та перев’язувальний набір. У новій аптечці, яка очікується, буде 13 позицій. Наразі розглядається можливість придбання необхідних лікарських засобів, однак, на жаль, наразі вітчизняні підприємства не мають можливостей виконати таке велике замовлення.

Жваве обговорення викликало питання необхідності включення до складу аптечки наркотичного анальгетика, на зразок такого в індивідуальних аптечках військовослужбовців НАТО. Адже часто для полегшення больового синдрому необхідно зробити 5–6 ін’єкцій налбуфіну, при тому що в аптечці міститься шприц лише з 1 дозою препарату. Присутні прийшли до думки, що в цьому випадку користь для військовослужбовців набагато перевищує ризики, пов’язані з поширенням наркоманії.

А. Верба зазначив, що сьогодні більша частина операцій з протезування проводяться за кордоном. При цьому в Україні працюють підприємства, які виробляють протези за німецькими технологіями. Наразі госпіталі в Західній Україні завантажені на 120–130%, у Центральній цей показник наближається до 100%, тому дуже важливою є співпраця з НАМН України, лікарняні ліжка якої дозволять поліпшити ситуацію.

Коментуючи доповідь А. Верби, Сергій Комісаренко, академік-секретар відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, академік НАН та НАМН України, підкреслив, що на базі інституту розробляються протигангренозна та протиправцева вакцини та вже створено препарати та пов’язку для припинення кровотечі, однак, на жаль, вони поки що не зареєстровані. У цьому контексті А. Верба додав, що під час формування індивідуальної аптечки прагнутимуть надати перевагу саме вітчизняним виробникам.
Євгенія Лук’янчук,
фото Сергія Бека
 

Ключові питання охорони здоров’я населення в умовах військової агресії