XVI Сідельниковські читання — знакова подія вітчизняної педіатрії

607

Резюме. Традиційно на Сідельниковських читаннях висвітлюються найважливіші питання розвитку педіатрії та сімейної медицини з позицій новітніх досягнень медичної науки, з урахуванням вимог доказової медицини, кращого вітчизняного та закордонного досвіду
Відповідно до «Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів, науково-практичних конференцій і наукових семінарів, які проводитимуться у 2014 році», затвердженому МОЗ України та НАМН України, 23–25 вересня 2014 р. у Запоріжжі відбулася щорічна Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії» — XVІ Сідельниковські читання. Захід зібрав понад 800 дитячих та сімейних лікарів та понад 40 завідувачів педіатричними кафедрами і професорів з вищих медичних навчальних закладів, академій післядипломної освіти, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України» та НДСЛ «ОХМАТДИТ».

Традиційно на Сідельниковських читаннях висвітлюються найважливіші питання розвитку педіатрії та сімейної медицини з позицій новітніх досягнень медичної науки, з урахуванням вимог доказової медицини, кращого вітчизняного та закордонного досвіду. Обговорюються пріоритетні завдання педіатричної науки та практики, питання догляду за здоровою дитиною та її вигодовування, проблеми діагностики, лікування і профілактики поширених захворювань дитячого віку.

У роботі XVI Сідельниковських читань взяли активну участь ректор Запорізької медичної академії післядипломної освіти, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Трансплантологія», академік НАМН України, член-кореспондент НАН України, професор О.С. Никоненко, віце-президент Асоціації педіатрів України, академік НАМН України, професор В.Г. Майданник, перший проректор Запорізького державного медичного університету, професор Ю.М. Нерянов, завідувач опорної кафедри педіатрії Одеського національного медичного університету, член-кореспондент НАМН України, професор М.Л. Аряєв, голов­ний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Педіатрія», професор Г.В. Бекетова, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча кардіоревматологія», член-кореспондент НАМН України, професор О.П. Волосовець, голов­ний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча пульмонологія», професор В.Ф. Лапшин, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча гастроентерологія», професор О.Г. Шадрін, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Підліткова терапія», професор Л.К. Пархоменко, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дитяча алергологія», доктор медичних наук Т.Р. Уманець, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Отоларингологія», професор В.І. Попович. Їх доповіді віддзеркалювали шляхи розвитку вітчизняної педіатричної науки і практики, і саме це стане базою для оновлення існуючих стандартів надання як первинної, так і високоспеціалізованої допомоги дітям.

Усього під час форуму на 4 пленарних, 2 секційних засіданнях та методичній нараді заслухано понад 110 виступів з актуальних питань медицини дитинства та медичної освіти. Особливу увагу було приділено захворюванням органів дихання у дітей (професори В.Г. Майданник, В.Ф. Лапшин, Г.В. Бекетова, С.П. Кривопустов, О.М. Охотнікова, Ю.В. Марушко, Л.В. Квашніна, Т.О. Крючко, Л.М. Боярська, Л.С. Овчаренко, В.І. Попович, М.В. Хайтович та ін.), патології травної системи у дітей (професори О.Г. Шадрін, Г.О. Леженко, О.Є. Абатуров, О.Г. Іванько, Л.К. Пархоменко, О.Ю. Білоусова та ін.), актуальним проблемам неонатології (професори М.Л. Аряєв, Т.М. Клименко та ін.).

Велику заінтересованість аудиторії викликали доповіді щодо:

  • нових підходів до призначення мукокінетичної терапії у дітей з респіраторними захворюваннями (щодо провадження у клінічну практику Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги хворим на бронхіальну астму дітям);
  • сучасних стратегій антибактеріальної терапії позалікарняної пневмонії;
  • концепції профілактичного застосування інтерферону альфа-2b в неонатології та педіатрії;
  • фізіологічних підходів до профілактики і лікування гострого риніту у дітей та підлітків;
  • клінічних аспектів неспецифічних механізмів резистентності у дітей при гострих респіраторних інфекціях;
  • підходів до патогенетичної терапії головного болю у дітей;
  • фармакологічних параметрів фітотерапії захворювань верхніх дихальних шляхів;
  • помилок у наданні невідкладної допомоги дітям перших 5 років життя із загостренням бронхіальної астми;
  • гострих кишкових інфекцій у практиці лікаря-педіатра;
  • ефективного лікування синдрому вегетативної дисфункції як профілактики серцево-судинної патології в дорослому віці;
  • оновлення стандартів лікування інфекцій сечової системи у дітей;
  • підвищення ефективності ерадикації збудника при лікуванні хронічної гастродоуденальної патології у дітей;
  • концептуальних поглядів на інтегральну роль мікробної екологічної системи дитини;
  • сучасних поглядів на діагностику та лікування астми фізичного навантаження у дітей;
  • місця цефалоспоринів II покоління в амбулаторній практиці педіатра;
  • необхідності антибіотикотерапії при бронхіті у дітей;
  • синбіотичної підтримки антибіотикотерапії в педіатричній практиці;
  • сучасних можливостей профілактики гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів у дітей, вісцеральних зоонозних паразитозів у дітей;
  • сучасних підходів до діагностики та лікування функціо­нальних розладів жовч­ного міхура та сфінктера Одді у дітей;
  • багатогранності та підступності синдрому обструкції дихальних шляхів у дітей;
  • диференційованого підходу до лікування гострих респіраторних захворювань у пацієнтів із патологією глотково-лімфоїдного кільця;
  • інноваційних підходів у лікуванні порушень мікробіому у дітей та підлітків;
  • питань безпеки патогенетичної терапії при нежитю в дитячому віці;
  • сучасних підходів до лікування вірусних інфекцій у дітей;
  • ролі антагоністів, що самоелімінуються, у корекції порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей;
  • сучасних підходів до поліпшення дренажної функції бронхів;
  • пріоритетності та взаємозв’язку чинників формування рекурентного перебігу респіраторних інфекцій у дітей раннього віку;
  • впливу епігенетичних факторів навколишнього середовища на формування атопічних захворювань у дітей;
  • нового напрямку терапії пробіотиками;
  • методів відновлення зовнішнього дихання у дітей при захворюваннях респіраторного тракту;
  • актуальних проблем терапії хронічного тонзиліту нестрептококової етіології у дітей;
  • медичних аспектів вирішення проблеми шкільної дезадаптації;
  • сучасних даних щодо ефективності ацетилцистеїну при лікуванні респіраторних захворювань у дітей;
  • сучасних можливостей комбінованої метаболічної терапії в педіатрії;
  • нової парадигми призначення пробіотиків в педіатрії;
  • сучасного перебігу, підходів до лікування та профілактики вірусних інфекцій у дітей;
  • застосування антигістамінних засобів у педіатрії;
  • інноваційних підходів у терапії бронхообструктивного синдрому у дітей;
  • клініко-патогенетичних аспектів і оптимізації терапевтичних підходів при гострих респіраторно- вірусних інфекціях у дітей;
  • сучасних аспектів профілактики та корекції гастроінтестинальних розладів у дітей грудного віку;
  • своєчасної діагностики та корекції порушень ендотелію як профілактики багатьох захворювань дитячого віку;
  • корекції мікронутрієнтної недостатності у дітей та підлітків;
  • проявів дефіциту магнію, астенічного синдрому та стресу у дітей;
  • ентеросорбції при інфекційній діареї у дітей;
  • стану гепатобіліарної системи у дітей із хронічним запальним процесом слизової оболонки гастродуоденальної зони;
  • узагальнення багаторічного досвіду лікування поєднаної патології;
  • механізмів розвитку та шляхів вирішення проблеми абдомінального болю у підлітків;
  • розладу з дефіцитом уваги та гіперактивністю у практиці педіатра;
  • сучасних підходів до терапії атопічного дерматиту в дітей;
  • практичних рекомендацій педіатру стосовно хвороби Гоше;
  • використання життєактивних молочнокислих бактерій при гострій інфекційній діареї у дітей віком до 1 року;
  • питань клінічного значення біологічних ритмів у новонароджених із перинатальною патологією;
  • ефективності сублінгвальної алергенспецифічної імунотерапії у дітей з алергічним ринітом;
  • діагностики та лікування хронічного гастриту в дітей;
  • основних принципів діагностики та підходів до вповільнення прогресування хронічної хвороби нирок у дітей;
  • профілактики виникнення і лікування диспептичних розладів у дітей та підлітків;
  • особливостей сенсибілізації у дітей із паразитарними інвазіями;
  • ролі генів ренін-ангіотензинової системи у розвитку перинатальної патології у новонароджених;
  • проблем ранньої діагностики та нових перспектив у терапії муковісцидозу у дітей;
  • ролі вродженого імунітету в патогенезі передчасного народження та виникнення патології у недоношених дітей через призму Toll-подібних рецепторів;
  • нутриціологічного підходу до профілактики харчової сенсибілізації;
  • медико-соціальних аспектів алергічного риніту в дітей;
  • особливостей формування стану здоров’я дитячого населення в умовах впливу екологічних факторів ризику;
  • сімейних випадків орфанних захворювань тощо.

У рамках доповіді О. Волосовця учасники конференції активно обговорили сучасну Концепцію побудови нової системи охорони здоров’я, розвиток лікарського самоврядування. Під його головуванням також проведено окреме секційне засідання «Актуальні питання дитячої кардіоревматології» зі звітами головних позаштатних дитячих кардіоревматологів департаментів (управлінь) охорони здоров’я.
На секційному засіданні «Впровадження результатів наукових досліджень у практику сімейної медицини та педіатрії» докладно проаналізовано фрагменти дисер­таційних досліджень. Обговорено стендові доповіді науковців.
25 вересня 2014 р. відбулася науково-методична нарада з актуальних питань викладання педіатрії у вищих медичних навчальних закладах МОЗ України. Зокрема обговорено сучасні стандарти підготовки лікарів, питання запровадження лікарської резидентури у післядипломній медичній освіті, звіти завідувачів опорними кафедрами педіатрії.
Сідельниковські читання мають велике виховне та освітнє значення для сучасного покоління дитячих та сімейних лікарів. Вони спрямовані на вирішення актуальних проблем медицини дитинства нашої держави. І в подальшому вони також будуть щорічними, а вшанування пам’яті Людини, ім’я якої золотими літерами занесене в історію віт­чизняної педіатрії, сприятиме поліпшенню здоров’я дітей.
Олександр Устінов,
http://www.umj.com.ua/article/80668/xvi-sidelnikovski-chitannya-znakova-podiya-vitchiznyanoi-pediatrii