– Визначення закономірностей експресії клітинно-молекулярних маркерів лімфоцитами і пухлинними клітинами для оцінки порушень протипухлинного імунітету у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію.
– Визначити профіль гематологічних порушень і розладів гемостазу, що виникають внаслідок COVID-19.
– Розробити та обґрунтувати програму прогнозування перебігу ранового процесу і результатів хірургічного лікування глибоких і поверхневих опіків з метою зниження частоти розвитку септичних ускладнень при термічній травмі.
– Модифікація мезенхімальних стовбурових клітин для підвищення їх терапевтичної активності.
– Встановлення регенеративних ефектів мультипотентних стовбурових клітин при запальних пошкодженнях міокарда.
– Визначення ролі генетичних факторів у розвитку патології нервової системи та функціонуванні стовбурових клітин в експерименті.
– Вивчення впливу різних субпопуляцій МСК і стероїдних препаратів в умовах експериментальної моделі гіперцитокінового системного запалення.
– Визначення клінічної, біохімічної та генетичної характеристики осіб зі спадковими захворюваннями нервової системи в Україні для формування найбільш ефективної стратегії ранньої діагностики та лікування.
– Визначення генетичної характеристики пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 для раннього прогнозування стратегії лікування.
– Вплив перенесеного COVID-19 на розвиток когнітивних порушень.
– Розроблення методів реабілітації хворих похилого віку з хронічним обструктивним захворюванням легенів у поєднанні з ішемічною хворобою серця.
– Розроблення діагностичної системи (онлайн) для моніторингу вікових аспектів громадського здоров’я осіб в умовах пандемії COVID-19.
– Розробити рекомендації з оптимізації харчування хворих літнього віку, які перенесли COVID-19.
– Вивчити в експерименті вікові особливості фармакологічної дії метаболічного комбінованого засобу, що містить триметилгідразинію пропіонат, L-аргінін та інозит.
– Забезпечення науково-методичного супроводу Державного плану заходів щодо зменшення рівнів радону в повітрі житлових та громадських будинків.
– Наукове обґрунтування шляхів мінімізації утворення у питній воді небезпечних хлоритів та хлоратів у водопідготовці діоксиду хлору.
– Порівняльне дослідження проліферативної активності BRAFV600E позитивних і BRAFV600E негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином у хворих різного віку з огляду на інвазійні властивості пухлин і післяопераційний перебіг захворювання.
– Вивчити стан системи гормон росту/ростові фактори у дітей та підлітків з ендокринною патологією в залежності від забезпеченості вітаміном D і варіантів поліморфізму гена його рецептора.
– Дослідження зв’язку між перебігом і наслідками COVID-19 та цукровим діабетом.
– Дослідити фенотипові гормональні і метаболічні особливості застосування інкретиноміметиків та інгібіторів натрій залежного ко-транспортеру глюкози-2 у хворих на цукровий діабет 2 типу у постковідному періоді.
– Вивчити клініко-патогенетичні особливості кардіо-ренального синдрому та пре диктори його формування у пацієнтів з цукровим діабетом 1-го та 2-го типу в постковідному періоді.
– Дослідження стану репродуктивної та статевої функції у чоловіків після COVID-19 та розроблення методів корекції виявлених порушень.
– Вивчення епідеміологічних особливостей COVID-19 в Україні та впливу пандемії на кількісні та якісні характеристики епідемічного процесу інфекційних хвороб з різними механізмами передачі збудника.
– Дослідити перебіг інфекції COVID-19 у пацієнтів з різним імунологічним статусом, розробити методи діагностика та лікування неврологічних ускладнень.
– Дослідження ефективності та антифіброзного впливу противірусної терапії препаратами прямої дії у хворих на хронічний вірусний гепатит С з фіброзом IV ст. та цирозом печінки.
– Визначення ролі рецепторів епідермального фактору росту при деяких вірусних інфекціях (COVID-19, гепатит С, герпетична інфекція).
– Видовий склад, чутливість до антибіотиків, пріоритетні механізми формування антибіотикорезистентності збудників ранових інфекцій в сучасний період.
– Токсиколого-гігієнічні дослідження наночастинок металів та оцінка ризику їх несприятливого впливу для здоров’я працюючих.
– Дослідити вікові особливості формування робочого напруження при збільшенні тривалості робочого дня та нічних годинах роботи.
-Удосконалення методичних підходів до виявлення професійної та екологічної хімічної експозиції.
– Наукове обґрунтування гігієнічного регламенту застосування світлодіодних джерел світла для оптимізації умов праці у виробничих та офісних приміщеннях.
– Розроблення організаційних основ та методичних підходів для впровадження технології телебіометрії та сенсорних мереж у сфері медицини праці в ризиконебезпечних галузях виробництва.
– Удосконалення візуалізаційної діагностики та системи профілактики інтерстиціальних захворювань легень професійної етіології (пневмоконіозу, COVID-19).
– Розробка предикторів потенційної небезпеки промислових аерозолів різної дисперсності.
– Порівняльна оцінка хромосомних пошкоджень у онкологічних пацієнтів при дистанційній та брахітерапії в залежності від локалізації пухлини та потужності опромінення.
– Розроблення індивідуальних підходів до проведення антибластомної терапії у пацієнтів, які перенесли COVID-19.
– Розроблення методів профілактики та інтенсивної терапії ускладнень у онкологічних хворих, які перенесли COVID-19, у процесі комплексного лікування.
– Визначити ефективність гормонотерапії в комплексному лікуванні хворих на рак яєчників та його рецидивів.
– Оцінити віддалені наслідки хіміопроменевого лікування раку шийки матки для удосконалення програм індивідуалізованого супроводу пацієнтів.
– Вивчення ефектів впливу стрес-факторів на антагоністичні властивості споро утворюючих пробіотичних бактерій.
– Фундаментальні аспекти взаємодії похідних циклічних пептидних антибіотиків з неантибіотичними потенціаторами.
– Дослідити біологічну активність фенольних сполук Salix alba з метою подальшого розроблення протимікробних засобів.
– Вивчення впливу нативних біоструктур на мікробні спільноти та створення на їх основі високопродуктивних живильних середовищ.
– Механізми модифікуючого впливу COVID-19 на радіаційно-індуковані ефекти в осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
– Молекулярно-генетичні та клітинні маркери інфламейджингу у лейкоцитах периферичної крові осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
– Встановити закономірності формування та вплив клітинного старіння на перебіг ішемічної хвороби серця в асоціації з коморбідною патологією впродовж тривалого спостереження осіб, які були задіяні в аварійних роботах на Чорнобильській АЕС.
– Дослідження закономірностей розвитку ендокринних порушень та супутніх захворювань, що асоціюються з нормокальцемічною патологією при щитоподібних залоз у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
– Вивчення ролікоагулогічних розладів, клініко-морфологічних та молекулярно-генетичних чинників у формуванні відповіді на терапію у пацієнтів з мієлопроліферативними захворюваннями, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
– Дослідити роль порушень цитокінової регуляції з урахуванням поліморфізму генів цитокінів (TNF-α, TGF-β1, IL-6, IL-10, IFN-γ) в патогенезі плазмоклітинної мієломи у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
– Дослідити закономірності функціонально-структурних змін головного мозку в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у віддалений період після опромінення.
– Вивчення порушень показників системного запалення, прооксидантно-антиоксидантного балансу і мікрофлори кишківника при стеатозі печінки та підшлункової залози у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у віддаленому періоді.
– Вивчення змін проліферативної активності молочної залози, функціональних та структурних змін в щитоподібній залозі у відповідь на проведення неоадʾювантної поліхіміотерапії у хворих на рак молочної залози з різними молекулярно-генетичними фенотипами, які постраждали від аварії на ЧАЕС.
– Вивчити вплив харчування на рівень аліментарно-залежної захворюваності серед осіб працездатного віку залежно від умов проживання (вплив екології навколо теплової та атомної електростанцій).
– Дослідження закономірностей формування доз нецільового медичного опромінення та оцінка асоційованих з ним ризиків.
– Вивчення показників громадського здоров’я на територіях зон спостереження АЕС з визначенням провідних факторів, що на нього впливають.
– Розроблення методів оцінки та зниження невизначеності у величинах доз внутрішнього опромінення людини.
– Дослідження основних чинників формування рівнів захворюваності на злоякісні новоутворення учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986-1987 рр., осіб, евакуйованих із зони відчуження, мешканців забруднених радіонуклідами територій за результатами епідеміологічного моніторингу за період 1990-2022 рр.
– Науково-методичний супровід та дозиметричне забезпечення Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: реконструкція доз опромінення жителів Вараського, Новоград-Волинського та Чернігівського районів (Рівненської, Житомирської та Чернігівської областей України).
– Реконструкція поглинених доз у щитоподібній залозі осіб, опромінених внутрішньоутробно на території України у 1986 р.
– Дослідити динаміку основних чинників формування доз опромінення населення радіоактивно забруднених територій України на основі комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу в реперних населених пунктах у 2010-2024 рр.
– Визначення радіогенних ризиків смертності учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986-1987 рр., дорослого населення радіоактивно забруднених територій України від основних непухлинних хвороб на підставі когортних епідеміологічних досліджень за період 1988-2021 рр.
– Дослідити клінічні, функціональні та структурно-морфологічні патерни ураження бронхолегеневої системи у постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у віддаленому післяаварійному періоді та визначити ризики розвитку ускладнень.
– Дослідити цитогенетичні, імунологічні та функціональні властивості бластних клітин з ознаками дозрівання при різних варіантах гострих лейкемій і визначити їх клінічне значення.
– Розробити спосіб визначення магніто-оптичних властивостей біогенних та синтетичних функціоналізованих залізовмісних наночастинок, придатних для досліджень факторів зсідання крові та фібринолізу.
– Розробити алгоритм діагностики мінімально-залишкової хвороби та імунологічної реабілітації хворих з хронічною лімфоцитарною лейкемією/лімфомою з малих лімфоцитів після проведення програм протипухлинного лікування.
– Дослідити роль генетичних і фармакологічних модуляторів енергетичного обміну в розвитку інсулінорезистентності та асоційованих судинних порушень.
– Визначення статевих відмінностей кардіометаболічного ризику та обґрунтування ефективності нових засобів для його корекції за умов предіабету.
– Дослідити гендерні особливості генетично обумовлених репродуктивних порушень у людини.
– Дослідження впливу перенесеної COVID-19 на структуру перинатальної патології у популяції Львівської області.
– Вплив метформіну на розвиток потомства чоловічої статі у батьків з індукованим в ювенільному віці метаболічним синдромом (експериментальне дослідження).
– Вивчити нутрітивний статус хворих на захворювання шлунково-кишкового тракту та розробити програму корекції виявлених порушень.
– Вивчити особливості перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих з імунною відповіддю до SARS-CоV2 та обґрунтувати нові підходи до діагностично-лікувальної тактики.
– Обґрунтування алгоритму надання медичної допомоги хворим з ураженням шкіри, асоційованими з COVID-19.
– Дослідити механізми формування гетерогенних імунологічних реакцій та ефективної імунної відповіді у хворих із коморбідними станами при COVID-19.
– Розробити тактику лікування хірургічних хворих з COVID-19.
– Розроблення методів ранньої діагностики, профілактики і лікування когнітивних і психічних порушень у хворих внаслідок перенесеного COVID-19.
-Розробити метод комплексної реабілітації хворих з синдромом хронічної втомлюваності внаслідок перенесеного COVID-19.
– Вивчити механізми успадкуваннярозсіяного склерозу у осіб, які народжені від батьків з цим захворюванням.
– Вивчити закономірності та чинники варіативності клініко-психологічних та психофізіологічних характеристик хворих на депресивні розлади в умовах субсенсорної перцепції.
– Дослідити особливості формування, діагностики та терапії психопатологічних наслідків COVID-19.
– Вивчити особливості проявів та перебігу цереброваскулярної патології у хворих, які перенесли COVID -19, розробити методи лікування і реабілітації.
– Розробити методологію дистанційного моніторингу хворих на тяжкі форми нервово-м’язових захворювань.
– Визначити структурно-метаболічні та функціональні зміни центральної нервової системи та їх взаємозв’язок із психо-неврологічними порушеннями в осіб, які перехворіли на COVID-19.
– Вивчити імунорегуляторні та нейропротекторні властивості трофічних факторів, які продукуються стовбуровими та прогеніторними клітинами різного походження.
– Вивчити структурно-молекулярні характеристики і паренхіматозно-стромальні взаємодії клітин пухлин головного мозку з метою визначення прогностичних маркерів і потенційних мішеней для обґрунтування спрямованої терапії.
– Дослідити клініко-нейрофізіологічні особливості перебігу віддалених наслідків вогнепальних ушкоджень периферичних нервів.
– Оптимізувати лікувальну тактику при вестибулярних шваномах на основі аналізу віддалених результатів існуючих методів.
– Розробити інноваційні малоінвазивні технології в хірургічному лікуванні дегенеративних нейрокомпресійних синдромів поперекового відділу хребта.
– Дослідити особливості діагностики, клініки та хірургічного лікування ембріональних пухлин головного мозку у дітей молодшого віку.
– Дослідити протипухлинну дію фотодинамічної терапії в культурах злоякісних гліом головного мозку.
– Вивчити особливості проявів ішемічного ураження головного мозку в перебігу хірургічного лікування цереброваскулярної патології та способи їх корекції.
– Розробити технологію видалення інтрамедулярних пухлин із застосуванням інтраопераційного нейромоніторингу .
– Оптимізувати методи діагностики та комплексного лікування новоутворень хіазмально-селярної ділянки.
– Удосконалити методи хірургічного лікування пухлин третього шлуночка із застосуванням транскраніальних ендоскопічних доступів.
-Вивчити механізми формування та визначити терапевтичні мішені постковідного синдрому у хворих на хронічну хворобу нирок п’ятої діалізної стадії.
– Вивчити структуру та визначити підходи до сповільнення прогресування кардіо-васкулярних ускладнень у хворих на хронічну ниркову недостатність п’ятої гемодіалізної стадії та вторинний паротеріоз.
– Підвищення ефективності реабілітаційних заходів у пацієнтів (дорослих і дітей) з тяжкими порушеннями слуху після імплантаційного слухопротезування.
– Вивчити прогностичне значення молекулярно-біологічних маркерів при лікуванні хворих на рак гортані.
– Комплексна клініко-інструментальна характеристика стану сенсорних систем – слухового, нюхового та вестибулярного аналізаторів, а також екстраауральних проявів при COVID-19.
– Дослідити вплив різних методів лікування на вираженість ендолімфатичного гідропсу та аудіовестибулярні симптоми у пацієнтів із хворобою Меньєра.
– Дослідження архітектоніки зовнішнього слухового проходу з метою підвищення ефективності функціональної хірургії середнього вуха у хворих на хронічний гнійний середній отит і холестеатому (клініко-експериментальна робота).
– Удосконалити систему медико-соціальної реабілітації підлітків із депресивними розладами.
– Розробити комплекс заходів попередження формування незворотних пошкоджень органів і систем та оптимальної соціалізації дітей із ревматичними захворюваннями.
– Медико-соціальні особливості перебігу хронічних неінфекційних захворювань у підлітків внаслідок пандемії COVID-19.
– Вивчити механізми формування коморбідної патології у дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції(первинною олігоменореєю) і аномальними матковими кровотечами.
– Дослідити роль газотрансмітерів гідроген сульфіда та оксиду азоту в глаукомному процесі та вплив на механізми його розвитку блокатору ангіотензин – перетворюючого ферменту зофенопріла в умовах моделювання захворювання.
-Вивчити патогенетичні механізми реалізації клінічного ефекту комбінованого лікування меланом увеального тракту середніх і великих розмірів і злоякісних новоутворень кон’юнктиви повік, напівмісячної складки і слізного м’ясця.
– Вивчити вплив фотостимуляції сітківки статичними і динамічними патернами на селективні показники гостроти зору у хворих на амбліопію і розробити комплексний метод лікування меридіональної амбліопії.
– Вивчити структурні і функціональні зміни сітківки та судинної оболонки у пацієнтів з їх дистрофічними та післязапальними захворюваннями при застосуванні лазерної та антиангіогенної терапії.
– Вивчити ефективність імунокорекції в лікуванні ішемічної нейропатії зорового нерва.
– Розроблення та доклінічне вивчення очної лікарської форми на основі полісахаридів алое деревовидного.
– Дослідити фактор росту ендотелію судин в скловидному тілі з метою підвищення ефективності лікування хворих на діабетичну ретинопатію.
– Удосконалити діагностику і лікування хворих на катаракту, ускладнену глаукомою.
– Удосконалити методи хірургічного лікування хворих з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями поперекового відділу хребта з використанням новітніх технологій.
– Вивчити механізми формування іммобілізаційних контрактур і дослідити вплив низькочастотної вібрації на відновлення функції суглобів.
– Розробити комплекс медико-організаційних заходів з удосконалення системи медичної допомоги постраждалим в дорожньо-транспортних пригодах.
– Дослідити механізми імунорезистентності та судинних порушень у здорових та у дітей з ревматичними захворюваннями,які перехворіли на COVID-19.
– Розробити систему аналізу та інтегральної оцінки різних ланок служби охорони здоров’я матері і дитини в сучасних умовах діяльності вітчизняної охорони здоров’я.
– Вивчити стан дихальної системи та розробити заходи для дітей з рекурентними респіраторними захворюваннями, які перенесли COVID-19.
– Визначити особливості перебігу вагітності і перинатальні наслідки у жінок, щоперенесли COVID-19 в період гестації або вакцинованих від SARS-CoV-2 з урахуванням даних їх акушерсько-гінекологічного анамнезу та удосконалити алгоритм діагностично-профілактичних дій в залежності від виявленої патології.
– Вивчити фіброгенез печінки залежно від забезпеченості вітаміном D у дітей з хронічними гепатитами та удосконалити методи їх діагностики і лікування.
– Розробити критерії діагностики та комплексну терапію генетично обумовлених форм ранніх епілептичних енцефалопатій та визначити їх роль у формуванні розладів вищої нервової діяльності у дітей раннього та дошкільного віку.
– Розробити алгоритм захисту репродуктивного здоров’я і надання спеціалізованої перинатальної та екстреної кардіохірургічної допомоги вагітним з артеріальною та легеневою гіпертензією.
–Удосконалення прогнозування виникнення та перебігу карієсу зубів і захворювань пародонту, схем їх профілактики і лікування.
–Підвищення ефективності та безпеки знеболювання при лікуванні стоматологічних пацієнтів та особливості проведення його при соматичній патології
– Обґрунтування вибору метода первинної хейлопластики з періостеопластикою у дітей зі сполученою односторонньою розщілиною верхньої губи.
– Клініко-лабораторні особливості перебігу хронічного періодонтиту у військовослужбовців.
– Розробити та експериментально дослідити регенеративні технології при остеоартрозі та асептичному некрозі кульшового та колінного суглобів.
– Дослідити механізми впливу клітинних технологій на ішемічні та денерваційно-реінерваційні процеси у м’язах( експериментально-клінічне дослідження).
– Розробити реабілітаційний комплекс для хворих з торалгіями при остеохондрозі грудного відділу хребта поєднаного з серцево-судинними захворюваннями.
-Удосконалити діагностику та лікування ортопедичних проявів вроджених судинних мальформацій.
– Розробити та удосконалити методи діагностики, лікування та реабілітації хворих з нестабільністю компонентів ендопротеза колінного суглоба.
– Вивчити патогенез та молекулярні механізми порушень сперматогенезу при чоловічій неплідності
– Розробити тактику лікування клінічних варіантів мегауретера у дітей молодших вікових груп із застосуванням малоінвазивних методів.
– Оцінити ефективність та безпечність різних методів лікування хворих на хронічний калькульозний простатит
– Удосконалити ранню діагностику лікування запальної хвороби парауретральних залоз у жінок репродуктивного віку.
– Оцінити прогностичні фактори ефективності ад’ювантної внутрішньоміхурової
– Роль неоад’ювантної та ад’ювантної хіміотерапії у хворих на м’язево-інвазивний рак сечового міхура.
– Розробити технології інформаційного супроводу діагностичних дій при постковідних ураженнях легень у кардіохірургічних хворих
– Вивчити роль імунологічних чинників в патогенезі серцевої недостатності у хворих, що перенесли COVID-19.
– Розробити тактику лікування ускладнень COVID-19 у кардіохірургічних хворих з набутими вадами серця.
– Розробити комплексний підхід щодо лікування ішемічної хвороби серцяу пацієнтів з ураженням стовбуру лівої коронарної артерії.
– Розробити фармакогенетичні методи профілактики декомпенсації серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця, які перенесли COVID-19.
– Розробити індивідуалізовані програми зниження ваги у пацієнтів з різним серцево-судинним ризиком на основі вивчення генетичних факторів і маркерів запалення.
– Вивчити особливості патогенезу емфіземи легень у перехворівшихна COVID-19 хворих на бронхіальну астму та розробити технологію їх лікування( клініко-експериментальні дослідження).
– Розробити нові молекулярно-генетичні методи в діагностиці туберкульозу.
– Вивчити ефективність комбінованої терапії препаратами першої та другої лінії і розробити оптимальні схеми лікування хворих на рефрактерний саркоїдоз легень.
– Удосконалити антимікобактеріальну терапію із використанням нових модифікованих короткострокових режимів лікування у хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз легень.
– Удосконалити морфологічну діагностику вогнищевих уражень легень.
– Вивчити вплив COVID-19 на перебіг рецидивуючих та хронічних бронхолегеневих захворювань у дітей і розробити шляхи профілактики несприятливих наслідків.
– Розробити алгоритм застосування клапанної бронхоблокації при лікуванні хворих на туберкульоз та неспецифічні захворювання легень з супутньою патологією.
– Розробити технологію хірургічного лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз легень та туберкульоз легень із широкою медикаментозною резистентністю.
-Розробити технологію ведення випадку контактної з хворим на туберкульоз дитини.
– Розробити та впровадити діагностично-лікувальний алгоритм з використанням гібридних інтервенцій у хворих з венозними та артеріальними порушеннями кровопостачання тазу та нижніх кінцівок.
– Обґрунтувати підходи до лікування пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, поєднаною з коморбідними станами.
– Дослідження перебігу та ускладнень фармакотерапії анкілозивного спондилоартриту та системного червоного вовчака залежно від програм лікування.
– Оптимізація медичної допомоги третинного рівня в умовах пандемії COVID-19.
– Вивчити вплив коронарного кальцинозу, факторів імунного запалення та ендотеліальної дисфункції на перебіг ІХС при необструктивному ураженні вінцевих судин.
– Дослідити перебіг артеріальної гіпертензії та ураження органів-мішеней у пацієнтів з коморбідною патологією на тлі перенесеного COVID-19.
– Вивчити особливості розвитку і перебігу гострого коронарного синдрому та обґрунтувати підходи до вторинної профілактики у хворих з високим кардіо-ренально-метаболічним ризиком в умовах пандемії COVID-19.
– Визначення факторів несприятливого прогнозу та ефективності терапії у пацієнтів із легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ) та хронічною тромбоемболічною легеневою гіпертензією (ХТЕЛГ).
