(02.01.1957 – 29.09.2020) академік Національної академії медичних наук України, обраний 13.09.2010 р. за спеціальністю «педіатрія», доктор медичних наук (1989), професор (1991), Заслужений лікар України (2001), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2009), завідувач кафедри педіатрії №4 (з 1990), проректор з лікувальної роботи (1994-2000), декан медичного факультету №3 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (2005-2010).
Відомий учений-педіатр, фахівець в галузі нефрології дитячого віку, зробив суттєвий внесок у вивчення механізмів розвитку та розробку нових методів діагностики і лікування мікробно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Встановив провідну роль структурно-функціональних порушень мембран і біоенергетики імунокомпетентних клітин у формуванні імунодефіциту при пієлонефриті. Вперше детально вивчив роль фібронектину, простагландинів, імунних комплексів, їх склад та фізико-хімічні властивості при мікробно-запальному ураженні паренхіми нирок, що дозволило запропонувати оригінальну концепцію його патогенезу і доповнити класифікацію пієлонефриту у дітей. Обгрунтував та розробив нові методи діагностики і лікування пієлонефриту, які широко впроваджені в клінічну практику. За його ініціативою в 1998 році створено перше в Україні дитяче відділення хронічного гемодіалізу, що дозволило суттєво покращити надання медичної допомоги хворим з хронічною нирковою недостатністю. У складі групи провідних вчених- нефрологів у 2009 р. В.Г. Майданнику була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки за розробку та впровадження системи методів діагностики, профілактики і лікування хвороб нирок.
Особливо важливими в науковій роботі В.Г. Майданника та його учнів є дослідження порушень вегетативної нервової системи у дітей. Вперше визначені особливості вегетативного і гормонального гомеостазу, варіабельності серцевого ритму та артеріального тиску, порушення центральної, мозкової й периферичної гемодинаміки та мікроциркуляції у дітей з різними клінічними формами вегетативних дисфункцій. Цілеспрямоване, багаторічне вивчення особливостей перебігу вегетативних дисфункцій у дітей дало змогу запропонувати принципово нову класифікацію захворювання, затверджену на III-ому Конгресі педіатрів України (2006 р.), розробити нові методи та критерії діагностики, апробувати сучасні підходи до лікування. За його участю розроблено високочутливий електронний стетофонендоскоп та комп’ютерна система аналізу звуків, які не мають аналогів в світовій практиці, що дало можливість створити поліхромні респіросонограми та оптимізувати діагностику захворювань органів дихання у дітей. До основних напрямів наукової діяльності В.Г.Майданника належить також глибоке та плідне вивчення різних аспектів кардіоревматології, гастроентерології та ендокринології дитячого віку.
Продовжує успішно розробляти нові перспективні напрями досліджень в області нефрології дитячого віку. Зокрема, досліджено молекулярні механізми формування пошкоджень, що лежать в основі патогенезу захворювань нирок у дітей. Встановлено, що сигнальний шлях розвитку апоптозу, який активується за умов пошкоджень тубулярного апарату нирок, реалізується за рахунок активації функції Na,K-АТФази. При цьому виявлено Na,K-АТФаза-залежний ренопротективний антиапоптозний ефект ендогенних стероїдних гормонів, що створює перспективи для їх використання в клінічній практиці.
Основоположник вивчення порушень вегетативної нервової системи та особливостей перебігу психосоматичних захворювань у дітей, запропонував нову їх класифікацію , створив школу дитячих вегетологів та Центр діагностики і лікування вегетативних дисфункцій у дітей (з 1990 р.). За його участю розроблено високочутливий електронний стетофонендоскоп та комп’ютерна система аналізу звуків, які не мають аналогів в світовій практиці, що дало можливість створити поліхромні респіросонограми та, в свою чергу, оптимізувати діагностику захворювань органів дихання у дітей.
До основних напрямів наукової діяльності В.Г.Майданника належить також глибоке та плідне вивчення різних аспектів кардіоревматології (кардіоміопатій, ювенільного ревматоїдного артриту та ін.), гастроентерології та ендокринології дитячого віку.
Автор 720 наукових праць, з них 40 опубліковані в зарубіжних виданнях, у тому числі 36 монографій, 6 підручників та 12 навчально-методичних посібників, 3 авторських свідоцтв і 58 патентів на винаходи. Підготував 4 докторів та 38 кандидатів медичних наук.
Проводить велику науково-організаційну роботу. Виконує обов’язки члена вченої ради університету та вченої медичної ради МОЗ України (з 2013), голови спеціалізованої вченої ради (з 1999), головного редактора «Міжнародного журналу педіатрії, акушерства та гінекології» (з 1995), члена правління Асоціації педіатрів України (з 1993), віце-президента Асоціації педіатрів України (з 2005), члена проблемних комісій з педіатрії та нефрології МОЗ та НАМН України (з 2010). Крім того, він є членом Міжнародних асоціацій педіатрів та дитячих нефрологів (з 2008 р.). Впродовж 2004-2011 рр. виконував обов’язки головного педіатра Головного управління охорони здоров’я Київської міської держадміністрації та президента Асоціації педіатрів країн СНД (2008-2013). Активний організатор і учасник багатьох наукових форумів як в Україні, так і за її межами. В.Г. Майданник є членом 12 редакційних колегій таких фахових журналів, як «Перинатологія і педіатрія», «Український журнал нефрології та діалізу», «Серце та судини» тощо, а також газети «Здоров’я України», заступником головного редактора збірника наукових праць «Актуальні питання нефрології» і «Вопросы практической педиатрии» тощо.
Його багаторічна лікарська, науково-педагогічна та громадська діяльність відзначена за Указом Президента орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2016). Присвоєне почесне звання «Заслужений лікар України» (2001). Відзначений «Знаком пошани НАМН України» (2017), подякою голови Київської міської держадміністрації (1999), подякою та Почесною грамотою МОЗ України (2007).
Основні наукові праці: «Основы нефрологии детского возраста» (2002); «Тубулоинтерстициальные болезни почек у детей» (2002); «Гломерулярные болезни почек у детей» (2002); «Современные макролиды (Фармакодинамика, фармакокинетика и клиническое применение)» (2002); «Психотерапія в педіатрії” (2003); «Справочник современных лекарственных средств» (2005); «Первинна артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків» (2007 р.); «Заболевания пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки у детей» (2008); «Заболевания кишечника у детей» (2009); «Болезни органов пищеварения у детей» (2010); «Антибиотико-ассоциированная диарея у детей» (2011); «Гельминтозы у детей» (2012), «Современные макролиды и их применение в клинической практике» (2012), «Вегетативні дисфункції у дітей» (2014), «Болезнь Кавасаки в детском возрасте» (2015), «Чернов Василий Егорович. Биография и судьба» (2017), «Вегетативні дисфункції у дітей. Пароксизмальна вегетативна недостатність» (2017), «Бронхіальна астма у дітей» (2017) .
