Вакуум після стаціонару
Фахівці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН мобілізовані на війну із COVID-19 з часу його появи. Вони збирали інформацію про вірус, якого медицина досі не знала, готували рекомендації для медиків, лаборантів, працювали над протоколами лікування і рятували хворих. На перших порах мали справу з коронавірусом, а згодом довелося боротися і з його наслідками.
«Останнім часом до нас звернулося понад 50 пацієнтів з різними неврологічними захворюваннями, які загострилися або з’явилися на тлі перенесеного COVID-19. Ідеться про енцефаломієліт, полінейропатію, наслідки порушень мозкового кровообігу, — розповідає керівник центру інфекційних уражень нервової системи інституту доктор медичних наук Олена Панасюк. — Привертає увагу, що майже 70% пацієнтів звернулися до нас уперше, і в них простежуємо чіткий зв’язок між хворобливим станом і недавно перенесеним COVID-19. Підсумки обстежень, перебіг лікування не залишають сумнівів, що саме COVID-19 став тригерним чинником у розвитку цих патологій.
Які симптоми вказують на ураження нервової системи? Найхарактерніші з них — нестабільний психоемоційний стан, дистонія, депресивні настрої. Люди страждають, їх терзають страх, підвищена тривожність. А все це супроводжує пандемію. Особливо вразливі ті, хто був у тяжкому стані, переживав кисневе голодування, адже це залишає слід у підсвідомості. Гіпоксія небезпечна, бо дає поштовх розвитку різних патологій, серед яких енцефалопатія.
Часто приходять на консультацію пацієнти, які хворіли на коронавірусну недугу, пройшли курс лікування в інфекційних лікарнях. Вони начебто одужали, аналізи в нормі, але ніяк не можуть відновитися. Найчастіше скаржаться на слабкість у кінцівках, порушення чутливості, запаморочення, порушення зору, втрату нюху. Постковідні ускладнення можуть обернутися важкими патологіями: ураженням головного, спинного мозку з розвитком деменції, інсульту, енцефаліту, мієліту, полінейропатії (ураження периферійних нервів).
Тим, хто перехворів, особливо з ускладненнями, потрібен лікарський нагляд, спостереження за станом здоров’я. Це може тривати від кількох місяців до кількох років залежно від самопочуття. Відкритим залишається питання, хто за ними наглядатиме і призначатиме необхідні обстеження та лікування. Після виписування зі стаціонару пацієнтам рекомендують звертатися до сімейних лікарів. Чи зможуть вони впоратися з великим потоком хворих, ускладненнями, які виникають після коронавірусної хвороби? Питання риторичне.
Ситуацію ускладнює те, що під час реформи ліквідували диспансерний нагляд. Тепер роблять спроби його відновити, але дуже повільно. Пацієнти, які звертаються до нашого центру інфекційних уражень нервової системи, розповідають, як складно їм було знайти спеціалізовану допомогу, — після виписування вони опинилися наче у вакуумі. Лікар загальної практики не може консультувати хворого з нейроінфекцією й навіть не знає, куди його направити. Адже діагноз можна встановити лише після консультацій вузькопрофільних спеціалістів та всебічного обстеження.
Майже рік живемо в умовах пандемії COVID-19. Вплив коронавірусу на здоров’я — тема фундаментальних багаторічних досліджень. Однак деякі висновки вже можна робити, спираючись на досвід, який здобули за цей час.
До нас дедалі частіше надходять пацієнти з поліорганними ураженнями головного мозку, серцево-судинної системи, нирок, дихальної системи, які розвиваються внаслідок тяжкого перебігу коронавірусної хвороби. Найбільші навантаження — на інфекціоністів, пульмонологів, реаніматологів. У розпал пандемії не було змоги вчасно організувати міждисциплінарну підтримку, яка дуже потрібна. На різних етапах до лікування слід залучати фахівців суміжних спеціальностей — неврологів, психіатрів, реабілітологів та інших і вносити їхні рекомендації у протоколи лікування хворих. Це допоможе успішно лікувати не лише ковідну пневмонію, а й важкі ускладнення після недуги. Без таких професійних рекомендацій, вчасної підтримки вузькопрофільних спеціалістів дуже важко коригувати терапію хворих із постковідними ускладненнями, тривожно-депресивними симптомами та суїцидальними настроями. У майбутньому тільки така взаємодія медиків допоможе пацієнтам пережити коронавірусну хворобу і відновити здоров’я».
Ольга СКРИПНИК
для «Урядового кур’єра»
За матеріалами газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур’єр».
