Пандемія COVID-19 вплинула, практично, на всі сфери життя суспільства. Насамперед – на систему охорони здоров’я і, зокрема, на ту її частину, що опікується людьми з психічними та поведінковими розладами.
Пов’язані із пандемією, про яку йдеться, карантинні заходи помітно ускладнили планові лікувально-реабілітаційні та профілактичні заходи, яких потребують пацієнти з вадами психічного здоров’я. Зрозуміло, що обмеження доступності планової спеціалізованої медичної допомоги закономірно призводить до загострення психопатологічної симптоматики і, відповідно, до зростання частоти випадків, коли виникає нагальна потреба в заходах вже невідкладного характеру.
Що треба знати про можливі невідкладні стани у людини з розладами психічного здоров’я?
По-перше – це спроба самогубства або заява про наміри скоїти його (особливо у тих випадках, коли суїцидальні спроби вже мали місце у минулому).
По-друге – це некероване психомоторне збудження, яке може проявляти себе криком, лайкою, безцільної швидкою ходьбою, бігом, стрибками, розмахуванням руками та іншими подібними проявами рухової активності.
По-трете – фізичне насильство або погрози його застосування по відношенню до оточуючих.
Слід пам’ятати, що, згідно чинного законодавства, в таких випадках невідкладна психіатрична допомога може бути надана навіть за умов відсутності бажання хворого отримати її. Підстави для госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку ретельно описані у статті 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text ).
Що можна зробити для попередження невідкладних станів у пацієнтів з розладами психіки та поведінки?
Насамперед, це суворе дотримання призначеної терапії. Слід всіляко уникати будь-яких змін в лікуванні без узгодження з лікарем- психіатром (візити під час карантину обмежені, але телефонний зв’язок та інші канали комунікації працюють). В разі проявів психічного розладу, які загрожують життю хворого та/або життю людей в його оточенні, слід негайно викликати бригаду спеціалізованої (психіатричної) медичної допомоги разом з поліцією, бо нерідко трапляються випадки, коли сил одних медиків буває недостатньо.
До сказаного слід додати, що психіатрам відомі стани, коли загроза життю пацієнта виникає не стільки внаслідок описаних вище порушень поведінки, скільки внаслідок тяжких ускладнень соматичних (тілесних) розладів. Такими небезпечними для життя станами є: алкогольний делірій (відома «біла гарячка» у хворих з алкогольною залежністю), кататоно-онейроїдний синдром (специфічний психопатологічний стан, який може виникнути у хворих на шизофренію), ускладнення лікування препаратами протипсихотичної дії (т.з. злоякісний нейролептичний синдромом) та низка інших. В таких випадках необхідно якомога швидше організувати госпіталізацію пацієнта в спеціалізований психіатричний стаціонар.
«Знання – сила», – казав Френсіс Бекон. В описаних вище випадках знання – це сила, яка збереже життя тим, хто потребує Вашої допомоги і, цілком можливо, Вам самим.
Інформація надана ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”.
