(09.05.1937-01.02.2022 рр.), член-кореспондент Академії медичних наук України, обраний 04.07.2007 р. за спеціальністю “променева діагностика, онкологія”. Доктор медичних наук (1987), професор (1987), Заслужений діяч науки і техніки України (2007), лауреат премії НАМН України (2000), лікар вищої категорії, директор ДУ «Інститут медичної радiологiї iм. С.П. Григор’єва НАМН України» (1987 – 2013), завiдувач кафедри променевої дiагностики, променевої терапiї та медичної радіології Харкiвського державного медичного унiверситету (з 1982).
Провідний вчений в галузі променевої діагностики, променевої терапії, радіаційної онкології і радіаційному захисті при медичному опромінюванні.
Головнi науковi інтереси та досягнення зосередженi в царинi розробки та впровадження в практику охорони здоров’я методiв променевої дiагностики на раннiх стадiях найпоширеніших соматичних та онкологiчних захворювань, променевої терапiї онкологiчних хвороб; питаннях механiзмiв уражуючої дiї радiацiї; оптимізації променевого навантаження на населення від радіаційних медичних процедур та метрологічному забезпеченні медичного використання джерел іонізувального випромінення.
Автор 420 наукових статей, 7 монографій, 21 навчально-методичних посібників та методичних рекомендацій, 2 дипломи на відкриття у співавторстві із спеціалістами КБ «Південне», 21 патент на винаходи. Підготував 9 докторів та 18 кандидатів наук.
Голова Проблемної комiсiї «Медична радiологiя» АМН та МОЗ України (з 1995), член Національного Комітету радіаційного захисту населення України, Вченої Медичної Ради МОЗ України, правління Української асоціації авторів відкриттів, засновник і перший (нині почесний) голова Українського товариства радіацйних онкологів, дійсний член Міжнародної Академії біоенерготехнологій, засновник (1993), засновник і головний редактор «Українського радiологiчного журналу», член Пiвнiчно-Американської Асоцiацiї радiологiв, Європейського Товариства радiацiйних онкологiв та Європейської асоціації ядерної медицини, член редакцiйних колегiй 5 журналiв, президент Харківського регіонального благодійного протиракового фонду.
Має державну нагороду «Вiдмiнник охорони здоров’я» (1972), .), грамоту Верховної ради «За заслуги перед українським народом» (2003), нагороджений срібною медаллю ім. І.П. Павлова «За развитие медицины и здравоохранения» (2000) та медаллю ім. П.Л. Капиці Російської Академії природознавчих наук (1997).
Основні наукові праці: “Die relative renale 131-J-Hippurat-Minutenspeicherung als quantita- tiver Funktionsparameter” (1983); “Ein mathematisches Modell fur die 131-I-HippuranKinetik in der Niere” (1983); «Явление аномального изменения интенсивности потока квантов проникающего излучения моно- и многоэлементными средами» (1997); «Радіологічна термінологія (українська, англійська, російська)» (1999); «Явление возбуждения интенсивного вторичного рентгеновского излучения в слое рентгенолюминофора» (2000); «Магнітнорезонансні зображання: фізичні принципи, поняття, термінологія» (2003); “Quantitative evaluation of the purifying organs function in nuclear medicine: the memory of the future” (2015).
