Для довідки:
Станом на 01.01.2019 р. 193 779 громадян мають статус учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Ще 1 620 395 українців, з яких 355 426 – діти, визнані потерпілими.
2 644 громадяни потерпають від дії опромінення при ліквідації інших ядерних аварій та участі у випробуваннях ядерної зброї.
39 519 – вдови загиблих учасників ліквідації аварії.
За 2007 – 2019 рр. кількість постраждалих зменшилась майже на третину – померли 709 378 осіб.
У понеділок, 25 лютого 2019 р., відбулось спільне представницьке робоче засідання Президії Національної академії медичних наук України та Чорнобильської асоціації народних депутатів України за участі членів Президії НАМН України, провідних науковців Академії та представників чорнобильських громадських організацій на тему: «Основні напрями надання медичної допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи у віддаленому поставарійному періоді». Проводили засідання – співголова ЧАНДУ народний депутат України Володимир Арешонков та президент НАМН України академік Віталій Цимбалюк.
Приводом до скликання даних зборів стала необхідність привернення уваги усіх органів влади і місцевого самоврядування
до невтішної статистики. Через 33 роки після аварії на ЧАЕС спостерігається підвищення захворюваності та смертності
серед всіх категорій постраждалих.
Головною науково-медичною установою країни з мінімізації медичних наслідків Чорнобильської катастрофи є Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (ННЦРМ). Генеральний директор ННЦРМ НАМН України академік-секретар НАМН Димитрій Базика у своєму виступі-презентації "Актуальні проблеми забезпечення права на належну медичну допомогу постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у віддаленому післяаварійному періоді" ознайомив присутніх з результатами багаторічних наукових досліджень, досвідом вивчення наслідків впливу радіаційного опромінення.
Заступник директора ННЦРМ НАМН України з наукової роботи, голова ЦМЕК, д.м.н., професор Віктор Сушко у своїй презентації торкнувся теми "Проблеми медичної експертизи захворювань, що призвели до втрати працездатності або смерті внаслідок Чорнобильської катастрофи у віддаленому післяаварійному періоді".
А директор ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України", віце-президент НАМН академік Микола Тронько презентував доповідь на тему "Діагностика та лікування тиреоїдної патології у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді".
Численні дослідження наших вчених визнані міжнародною науковою спільнотою, наш і світовий досвід вивчення віддалених наслідків впливу радіаційного опромінення на організм людини свідчать, що медичні, а відтак і соціальні проблеми Чорнобильської катастрофи зарано переводити до категорії вирішених чи неактуальних. Українськими вченими на основі фундаментальних молекулярно-генетичних досліджень доведені ризики розвитку пухлинних та непухлинних захворювань у різних категорій постраждалих. На жаль, наслідки цих ризиків ми спостерігаємо і нині – у віддаленому післяаварійному періоді.
Тому президент НАМН України Віталій Цимбалюк відповідально заявив, що НАМН України готова співпрацювати в усіх напрямках вирішення потреб категорії громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської трагедії.
В свою чергу співголова ЧАНДУ народний депутат України Володимир Арешонков зауважив, що піднімав ці питання на Погоджувальній раді та звернувся до Голови Верховної Ради України, до керівників фракцій стосовно включення відповідних законопроектів до Порядку денного поточної сесії у найближчий час.
Через законодавчий безлад, що виник як внаслідок безсистемної законотворчості у галузі радіологічного та медичного захисту населення, яке мешкає на територіях , що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, так і для всієї країни у цілому, на щастя, збереглися нормативно-правові акти, відповідно до яких ще є можливість захистити постраждале населення:
- Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», у супереч якому скасовано зону посиленого радіоекологічного контролю – так звана 4 зона, але при цьому стаття 19 передбачає виконання заходів щодо зниження ризику захворюваності населення, яке мешкає у зоні посиленого радіоекологічного контролю
- Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»
- Постанова Кабінету міністрів УРСР від 23.07.1991 р. № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», котрі визначають перелік зон та населених пунктів, що потребують заходів щодо зниження ризику захворюваності населення.
За результатами засідання було складено резолюцію, що передбачає ряд конкретних кроків на виконання перелічених документів.
Зокрема важливим кроком для вирішення проблем населення України, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, має також стати включення до порядку денного і розгляд Верховною Радою низки законопроектів чорнобильського спрямування, котрі вже зареєстровані у Верховній Раді, що дозволить якщо не вирішити частину питань, то створити передумови поліпшення соціального захисту та медичного забезпечення. Ініціюватимуть також народні депутати, що входять до ЧАНДУ, визнання "ННЦРМ НАМН України" провідною науковою установою, що здійснюватиме науково-методичний супровід робіт із зниження ризику захворюваності серед учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, а також населення, яке мешкає на забруднених територіях. А це у свою чергу передбачає оновлення лабораторно-діагностичного обладнання, належне фінансування соціально-побутових потреб, харчування хворих, забезпечення необхідними препаратами тощо.
