Створення експериментальних моделей метаболічного синдрому

1586

Метаболічний синдром (МС) є комплексом гормональних та метаболічних порушень, які удвічі збільшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань та у п’ять разів – розвиток цукрового діабету (ЦД) 2 типу. В Україні  чисельність осіб із МС на сьогодні становить близько 20 % від загальної популяції, а серед хворих на ЦД 2 типу – 80 %. Пандемічний характер розповсюдженості МС обумовлений такими чинниками, як збільшення тривалості життя населення, зниження фізичних  навантажень,  споживання харчових продуктів із високим вмістом вуглеводів та жирів.

Для  МС характерною є  наявністю у однієї людини низки  взаємопов’язаних метаболічних порушень, таких як інсулінорезистентність (ІР), абдомінальне ожиріння, гіпертригліцеридемія, зниження рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності, артеріальна гіпертензія, мікроальбумінурія, прозапальний та протромбічний стани. Вказані порушення можуть спостерігатися у різних комбінаціях, але найбільш визначними факторами розвитку МС є ІР та вісцеральне ожиріння.

 Актуальною проблемою сучасної ендокринології, враховуючи широку розповсюдженість та вкрай негативні наслідки МС, є розробка нових терапевтичних стратегій із застосуванням ефективних та безпечних препаратів, здатних перешкоджати прогресуванню метаболічних порушень, притаманних цьомусимптомокомплексу.

Науковці ДУ «Інститут проблем ендокринної патології  ім. В.Я. Данилевського НАМН України», спираючись на результати власних досліджень та дані наукової літератури, розробили методичні рекомендації зі створення експериментальних моделей МС.

Створені моделі за патогенетичними складовими є максимально подібними до проявів МС у людини та дозволяють відтворити основні аспекти захворювання (інсулінорезистентність, ожиріння, дисліпідемію, артеріальну гіпертензію). Запропоновані моделі можуть бути використані як для ґрунтовного дослідження механізмів розвитку МС, так і  для розробки і випробування нових лікарських засобів.