Тетяна Знаменська, заступниця директора Інституту педіатрії. У нас немає легких патологій, зате є гарне обладнання та професіонали

2319

Джерело: Укрінформ

Війна внесла свої корективи в роботу Інституту педіатрії. З початком активних бойових дій в державі лікарі фіксують, що кількість передчасних пологів потроїлася через стрес і медичні проблеми. Якщо в лікарнях у майбутньої мами помічають можливі патології чи ускладнення, її направляють до інституту. Складні випадки  – спеціалізація ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН.

«Майже на восьмому місяці вагітності у дитини в моїй утробі перестало битися серце, лікарі врятували мого синочка», – розповідає, наприклад, одна з його пацієнток. Жінка була вагітна двійнею і один із малюків стрімко втрачав масу. На 31-му тижні спеціалісти допомогли з’явитися на світ хлопчику з масою всього 1 230 г. Попереду – тривале лікування та реабілітація мами та дитини. Зараз в інституті на лікуванні перебуває 14 передчасно народжених немовлят. Щороку тут надають допомогу близько 20 тисячам жінок з усієї України та проводять понад 1200 складних операцій.

Лікарі говорять, що запорука порятунку передчасно народжених і дітей у тяжкому стані після народження – це три складові: сучасне високотехнологічне медичне обладнання, якісні медичні препарати та кваліфіковані спеціалісти. Якщо з останнім проблем немає, то перші два пункти потребують постійної роботи та великих коштів, каже президентка  Асоціації неонатологів України, член-кореспондентка НАМН України, докторка медичних наук, професорка, заступниця директора з перинатології ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України” Тетяна Знаменська. Вона розповіла, як проходять передчасні пологи під час війни, як вирішуються проблеми з постачанням медпрепаратів, хто доглядає за недоношеними немовлятами до повного відновлення здоров’я та з якими проблемами воєнного часу стикається педіатрія.

ДЕФІЦИТ ЛІКІВ ТА “ПОЛОГОВИЙ БУМ” В ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ

– Пані Тетяно, як ситуація в Україні вплинула на народжуваність дітей та загальний стан породіль? 

– З початком активних бойових дій в державі протягом 9-ти місяців війни лікарі фіксують, що загальна кількість пологів зменшилася та становить 152 тис. ( на 36 тис. менше порівняно з аналогічним періодом 2021 року). В перші місяці повномасштабного вторгнення рф відзначалось зниження кількості пологів внаслідок переміщення вагітних жінок у більш безпечні місця за межами України, потім поступово родини поверталися додому, адаптувалися до умов військового стану. Жінки мають бажання народжувати вдома, оскільки якість медичної допомоги породіллям в України на сучасному, високому рівні.

Щодо передчасних пологів, то за статистикою Державного експертного центру МОЗ України за 9 місяців війни кількість передчасних пологів перевищила 9000, що у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року менше практично на 2 тисячі пологів.

Це без інформації з Луганської та Херсонської областей, що перебували в окупації. Та й Луганщина – досі не звільнена, відомо, що в регіоні знищено 100% лікарень, зокрема, пологові будинки та перинатальний центр.

– З початку повномасштабного вторгнення ваш інститут не припинив роботу, допомагали не тільки породіллям та новонародженим, а й ТРО. Як організовували роботу медзакладу під час обстрілів та повітряних тривог? 

– Маю віддати належне нашим лікарям та медперсоналу – попри те, що багато наших працівників постраждали від російської агресії (у декого ворожі обстріли зруйнували будинки) –  ніхто не поїхав. Всі залишились працювати та надавати допомогу. Що стосується самого інституту, то найбільшою проблемою лишаються саме повітряні тривоги. Ми маємо спускати всіх пацієнтів до підвалу, які не обладнані відповідним чином. Зараз якраз ми шукаємо донорів, щоб відремонтувати та привести у належний стан підвали для повноцінної роботи.

– Що стосується наявності ліків, чи всього було достатньо перед початком повномасштабного вторгнення? Як наразі проходять закупівлі всього необхідного під час війни? 

– До 24 лютого 2022 року була налагоджена процедура централізованої закупівлі дороговартісних медичних препаратів через МОЗ і нам було простіше. Була створена група фахівців-неонатологів у Міністерстві охорони здоров’я, яка займалася написанням тендерної документації. Ми мали змогу повністю забезпечити усі регіони України, зокрема, вітаміном К (препарат для профілактики кровотеч у новонароджених), Куросурфом і кофеїну цитратом (препарати для лікування дихальних розладів у передчасно народжених дітей), а також Амфоліпом (протигрибковий препарат). Зараз ситуація трагічна: головні лікарі змушені вирішувати надважкі питання медичного забезпечення закладів в умовах війни. Постає питання, чи варто взагалі закуповувати ті чи інші ліки, бюджет лікарень різко обмежений. Звісно, кожен лікар рахує кошти і не завжди купує необхідне. Це велика біда, бо від якості препарату залежить життя кожної дитини. Тому ми вимушені звертатися до донорів за допомогою та просимо закупити ці вкрай необхідні, дороговартісні ліки. Без цього ми не впораємось.

– Чи допомогли донори із закупівлею ліків? 

– Так, я дуже вдячна партнерам і донорам, які закупили для нас Куросурф, призначений для лікування дихальних розладів у новонароджених. Препарат допомагає передчасно народженим дітям вільно та самостійно дихати, поліпшує процес їх виходжування та дає шанс на здорове майбутнє.

Велике спасибі нашим партнерам, які допомогли протигрибковими препаратами. Вони мають особливе значення для здоров’я новонароджених. Дуже потрібні зараз саме такі ліки, оскільки частина дітей знаходиться у підвалах без спеціального облаштування, особливо у прифронтових містах під постійними обстрілами. В першу чергу ми забезпечили саме ці регіони та західні області, які надають медичну допомогу пацієнткам з інших регіонів України, що вимушено покинули свої домівки (пані Тетяна говорить про ситуацію в країні як президентка Асоціації неонатологів Ред).

Щодо протигрибкових препаратів – на наше прохання європейські заводи змінили фасування спеціально для новонароджених і немовлят. Зменшили дозу до 10 мг препарату (раніше було 50). І це нове дозування використовується більш ефективно, ніж досі. На сьогодні ми ще відчуваємо потребу в закупівлі 7000 флаконів Амфоліпу.

Також маємо гострий дефіцит кофеїну цитрату та вітаміну К. Наразі тягар забезпечення ними в цей надважкий військовий час лягає на плечі батьків.

Шукаємо донорів, які б придбали медичне обладнання, яке, нажаль, виходить з ладу під впливом навантаження, потрапляє під обстріли та потребує оновлення.

– Наскільки ефективні препарати, що закуповуються? 

– Ми використовуємо препарати з доказовою базою. З усіх медикаментів, які нам пропонують, обираємо ті, які використовують в європейських країнах. Основний принцип – здоров’я дитини. За час війни дитяча смертність зросла до 8%, до війни показник був на рівні 6,7%. Якщо є можливість допомогти хоча б якісною медициною, ми повинні це зробити.

– Ви говорите, що велике навантаження лягає на західні регіони нашої держави. Заклади яких областей приймають найбільше пацієнток і яка допомога їм потрібна? Чи плануються якісь додаткові проекти для таких регіонів? 

– Зараз велике навантаження йде на Луцьк, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль та Ужгород. В цих містах необхідно розгортати додаткові реанімаційні місця. Якщо раніше в реанімації було 9 місць, наприклад, то зараз їх треба 18. Це дороге “задоволення”. Лише у Луцьку за дев’ять місяців відбулося 7000 пологів, у Львівській області – 14 000. До війни – всього 1500 – 2000. У Львові наразі 250 жінок, яким потрібен специфічний медичний супровід. Вони будуть народжувати у нас, бо мають складні патології, і без якісної допомоги можуть мати тяжкі ускладнення в пологах. Зрозуміло, допомога потрібна буде і їхнім новонародженим діткам. В ці регіони поїхали лікарі з Донецька, Луганська. Це дасть нам змогу розширити відділення, дати робочі місця та надавати якісну медичну допомогу.

Зараз наше завдання  – знайти кошти і розгорнути додаткові місця.

Також гостро стоїть питання закупівлі обладнання у прифронтові регіони. Найбільше турбують Суми, Миколаїв, Одеса та Запоріжжя.

– Наскільки в Україні взагалі розвинена сфера неонатології, чи є потреба направляти жінок на лікування за кордон? 

– Неонатологія в Україні – на рівні європейських стандартів. Досвідчені фахівці постійно підвищують свій професійний рівень, вміють працювати на складному новітньому обладнанні, використовують міжнародні стандарти надання медичної допомоги, впроваджують сучасні технології в усіх напрямках роботи. Коли до нас приїздять наші колеги з Європи, вони здивовані нашим професійним рівнем, наявним високотехнологічним обладнанням у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. На сьогодні в Україні 19 перинатальних центрів, які на 80% оснащені новітнім устаткуванням. Крім того, кафедри неонатології медичних університетів допомагають лікарям-неонатологам у щоденній клінічній і практичній діяльності. в Україні функціонують 114 відділень інтенсивної терапії новонароджених.

– Зараз міжнародна спільнота активно допомагає Україні, зокрема, й медичними товарами. Ваша галузь отримувала таку допомогу (окрім вже згаданих вами волонтерських закупівель)? 

– Польська місія закупила обладнання на 250 тисяч євро, але все лишили у Львові, Тернополі. Ужгороді, Івано-Франківську. Бо ми реально розуміли, що воно там потрібне.

Британська компанія Crown Agents передала інкубатори, ШВЛ (апарати штучної вентиляції легень), монітори, відсмоктувачі (реанімаційний блок) – велика кількість обладнання, без якого ми не можемо працювати. Ці пункти були профінансовані Christian Aid і Jersey Overseas Aid. Ми дуже вдячні за цю допомогу.

Також триває робота з Польщею. Вже вибрано 10 клінік, які отримають реанімаційне обладнання. І вже наступного року проведемо тренінг із залученням німецьких колег для наших молодих спеціалістів.

Юлія Значко, Київ