24 березня 2015 р. у рамках відзначення Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція на тему «Туберкульоз в Україні: знайти, лікувати, вилікувати кожного», під час якої було надано комплексну оцінку небезпеки туберкульозу та поширення його мультирезистентної форми, обговорено питання забезпечення безперебійного постачання протитуберкульозних лікарських засобів для громадян України та зміни форми надання медичної допомоги хворим на туберкульоз, поява нових груп ризику в нашій країні тощо.
Слід зазначити, що цього року Всесвітній день боротьби з туберкульозом пройшов під ініційованим ВООЗ гаслом «Знайти, лікувати, вилікувати кожного». Партнерська програма ВООЗ «Зупинити туберкульоз» (The Stop TB Partnership) визначила тему Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом у 2015 р. — «Охопити три мільйони» хворих, які щорічно втрачаються для надання медичних послуг та спостереження у світі.
Прес-конференцію розпочав Ігор Перегинець, заступник міністра охорони здоров’я України, який підкреслив, що проблема туберкульозу, особливо його мультирезистентної форми, в Україні стоїть досить гостро. За даними ВООЗ, у 2014 р. Україна вперше посіла 5-те місце серед країн з найвищою захворюваністю на туберкульоз у світі за показниками рівня стійкості хвороби до лікування та загальної кількості пацієнтів. Серед країн Європейського регіону ВООЗ наша держава займає 2-ге місце за цими показниками.
Заступник міністра охорони здоров’я відзначив, що ситуація, яка наразі склалася з розповсюдженістю туберкульозу, особливо його мультирезистентної форми, демонструє, наскільки система охорони здоров’я, особливо у сфері профілактики і боротьби з туберкульозом, є далекою від досконалості. Показники захворюваності на туберкульоз свідчать про те, що моделі, які застосовуються державою стосовно профілактики і боротьби з цим захворюванням, не відповідають сучасним вимогам та потребам пацієнтів, сучасним підходам щодо забезпечення охорони громадського здоров’я. Тому в контексті реформування системи охорони здоров’я Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ України) буде звертати увагу на комплексність підходу до профілактики і боротьби з туберкульозом, починаючи із застосування сучасних і доступних методів діагностики хвороби, більш ефективного планування потреби у лікарських засобах для пацієнтів із туберкульозом, закінчуючи моделями, які застосовують у клінічній практиці.
«На порядку денному в МОЗ України гостро стоїть питання зміни форми надання медичної допомоги хворим. Досвід багатьох країн світу демонструє, що в госпітальному секторі стаціонарна допомога активно трансформується в амбулаторні моделі лікування. У системі протидії туберкульозу ця модель актуальна як ніколи. Ми будемо поступово переходити до амбулаторних моделей терапії з якісним управлінням пацієнтом, які сприятливо впливають на ефективність, швидкість і якість лікування хворих на туберкульоз», — зазначив І. Перегінець.
Заступник міністра охорони здоров’я також повідомив, що МОЗ України спільно з ВООЗ за допомогою Товариства Червоного Хреста України активно працює в напрямку надання допомоги хворим, які знаходяться на сході України, за допомогою мобільних команд, які працюють з пацієнтами у місцях їх перебування.
Андрій Славуцький, медичний спеціаліст з питань туберкульозу, мультирезистентного туберкульозу, міжнародний консультант Бюро ВООЗ в Україні, відзначив, що регіональне бюро ВООЗ разом зі своїми партнерами надають підтримку європейським країнам з питань профілактики і контролю чутливої та мультирезистентних форм туберкульозу: розроблення нових норм і стандартів лікування захворювання, надання технічної допомоги, напрацювання та розповсюдження доказових даних, проведення моніторингу й оцінки ефективності лікування тощо. Наразі опрацьовується План дій по боротьбі з туберкульозом для Європейського регіону ВООЗ на 2016–2020 рр., що базується на прогресивних цілях глобальної стратегії «Покласти край епідемії туберкульозу» та керівних принципах охорони здоров’я, як-то стратегії ВООЗ «Здоров’я–2020».
За даними Європейського центру профілактики і контролю захворювань (European Centre for Disease Prevention and Control) і європейського регіонального Бюро ВООЗ, в Європейському регіоні виявлена тенденція до зниження рівня захворюваності на чутливу форму туберкульозу, проте залишається високою поширеність на туберкульоз/ВІЛ-коінфекцію та мультирезистентні форми туберкульозу. «За оціночними даними ВООЗ, кожного року з 9 млн нових випадків туберкульозу в світі, 3 млн або залишаються недіагностованими та не лікуються, або взагалі на реєструються національними програмами боротьби з туберкульозом. Тому необхідно докласти чималих зусиль, щоб усунути цю невідповідність та досягти амбітних цілей стосовно елімінації туберкульозу до 2035 р.», — підкреслив А. Славуцький.
Він також зазначив, що епідемія туберкульозу не має кордонів, тому ВООЗ спільно з МОЗ України та благодійними організаціями докладає багато зусиль задля покращення ситуації з діагностикою та лікуванням хворих на туберкульоз, які перебувають на сході України, з метою контролю епідемії туберкульозу на всій території України.
Світлана Черенько, завідуюча відділом хіміорезистентного туберкульозу Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України, доктор медичних наук, професор, підкреслила, що особливо актуальними питання туберкульозу стають через конфлікт на сході України, масове переміщення населення з території військових дій та підвищення соціально-економічної напруги. Адже ризик захворіти на туберкульоз значно підвищується із послабленням імунної системи людини унаслідок стресу, неповноцінного харчування чи погіршення умов життя.
Особливість туберкульозу полягає у необхідності тривалого лікування із застосування комплексу протитуберкульозних препаратів. Так, чутливу форму туберкульозу лікують в середньому 6 міс, мультирезистентну — 20 міс, при цьому застосовують 5–6 протитуберкульозних препаратів. Але жоден новий протитуберкульозний препарат або схема лікування не здатні вирішити питання подолання епідемії туберкульозу, якщо не буде забезпечено високу прихильність до лікування з боку хворих. Нерегулярний прийом, пропуски доз або вибірковий прийом препаратів із призначеної схеми призводять до швидкого формування та розширення резистентності збудника хвороби до протитуберкульозних препаратів, і епідемія знову набирає обертів.
С. Черенько зазначила, що у 2015 р. в світі почалося випробування нової короткострокової схеми лікування туберкульозу. В Україні ці дослідження почнуться з 1 квітня 2015 р. на базі Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України. Нова схема лікування передбачає застосування меншої кількості протитуберкульозних препаратів, до того ж лікування чутливої форми туберкульозу буде становити 4 міс, мультирезистентної — 6 міс. Ця схема передбачає застосування препарату, що діє на мікобактерії туберкульозу, які перебувають у всіх фазах — від тих, що активно розмножуються, до тих, що знаходяться у сплячому стані. Саме завдяки застосуванню цього препарату вдасться скоротити курс лікування. Набір хворих для участі у випробуванні нової схеми лікування в Україні буде проходити до вересня 2015 р.
«Сьогодні дуже важливо, щоб люди зрозуміли, що у сучасній медицині достатньо засобів, щоб забезпечити людині високі шанси на повне одужання. Туберкульоз виліковний, і чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на швидше і цілковите подолання хвороби» — підкреслила С. Черенько.
Туберкульоз — інфекційне захворювання, яке розповсюджуються при потраплянні разом з повітрям до організму здорової людини бактерій від інфікованої людини. Вважається, що більша частина населення України до 14-річного віку вже інфікована туберкульозом. Проте це не обов’язково означає, що ці люди захворіють на активний туберкульоз. Симптоми туберкульозу відрізняються залежно від того, який орган уражений хворобою. При туберкульозі легень найчастіше вони включають кашель із виділенням мокротиння (іноді з кров’ю), задишку і біль у грудях. Також виявляють загальні симптоми: підвищення температури тіла, рясне потовиділення, втрата ваги та апетиту, слабкість. Хворі на ВІЛ та інші супутні хвороби, що послаблюють імунну систему, мають більш високий ризик розвитку цього захворювання.
