В ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» створено робочу групу для лікування пост-ковідних ускладнень

1249

Нова коронавірусна інфекція (КВІ), що виникла у грудні 2019 року, і була спричинена новим коронавірусом (2019-nCoV), висунула перед фахівцями в галузі охорони здоров’я і лікарями складні завдання, пов’язані зі швидкою діагностикою та клінічною курацією хворих з цією інфекцією. В теперішній час відомості про епідеміологію, клінічні особливості, профілактику й лікування цього захворювання постійно поповнюються. Відомо, що найбільш розповсюдженим клінічним проявом нового варіанту КВІ є пневмонія і у значної кількості пацієнтів зареєстровано розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС). Збоку серцево-судинної системи привертає увагу виникнення пост-ковідного міокардиту, дрібно-судинного ушкодження вінцевих судин, тромбоемболічні ускладнення. Фіброзування легень, що відбувається як наслідок ковідної інфекції, у майбутньому значно погіршує якість життя пацієнта, викликає зниження толерантності до фізичного навантаження, працездатності та депресивного синдрому. Вплив вірусу на органи шлунково-кишкового відбувається як за рахунок прямого впливу інфекції, через цитокіновий шторм, так і опосередковано внаслідок медикаментозного впливу. Частіше за все зустрічаються діарея та ушкодження печінки. Окрема увага – порушенню кишкового мікробіоцинозу.

Пост-ковідний стан «Long covid» є мультисистемним захворюванням, яке іноді виникає після гострого захворювання. Клінічне втручання у цей стан обумовлює майбутні перспективи пацієнта, якість його життя.

Слід наголосити, що не існує загально прийнятого визначення «Long covid», але для зручності умовно виділено підгострий стан – той, що триває більш ніж 3 тижні з моменту захворювання та хронічний – більше ніж 12 (Chen, G. et al, 2020).

Близько 10% пацієнтів одужують від SARS-CoV-2 протягом трьох тижнів, трошки менший відсоток – протягом місяця з моменту виникнення гострих симптомів. Таку статистику виявлено з дослідження UK COVID Symptom Study, що було проведено у Великій Британії: пацієнти реєстрували симптоми свого захворювання у смартфоні. Такий відсоток був значно меншим, ніж рапортували у попередніх дослідженнях, які проводились у спеціалізованих клініках. Нещодавнє дослідження показало, що лише 65% пацієнтів повернулись до їхнього попереднього рівня здоров’я через 14-21 днів після позитивного тесту (Greenhalgh T, Knight M,  et al, 2020).

Таким чином, актуальним є пошук прогностично вагомих чинників, які б змогли передбачити формування пост-ковідного синдрому та його ускладнень, а також цілеспрямованого лікування.

В ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» створено робочу групу з спеціалістів з різних відділів, діяльність якої спрямована на оптимізацію підходів до діагностики і лікування пост-ковідних ускладнень у хворих з серцево-судинними захворюваннями та патологією внутрішніх органів.

Вперше планується розробити нові інформативні методи прогнозування перебігу постковідного синдрому, його несприятливих на підставі вивчення клінічних особливостей та різноспрямованих маркерів.

Передбачається інтеграція з ДУ “Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України”, який має потужність для проведення МРТ серця, а також кафедрою інфекційних хвороб ХНМУ, обласною клінічною інфекційною лікарнею, іншими відділеннями з лікування COVID-19, з метою співпраці та направлення пацієнтів, що перенесли COVID-19 та мають скарги з боку серцево-судинної системи та системи внутрішніх органів.

Окрім клінічних та біохімічних показників планується виконувати наступні функціональні методи дослідження: 12-канальна ЕКГ, оцінка параметрів гемодинаміки (деформація серцевого м’яза (strain), швидкість деформації (strain rate) за ультразвуковими показниками, МРТ серця для діагностики пост-ковідного міокардиту, КТ легень з контрастуванням, стеато- та еластометрія печінки, опитувальник DASS-21 для визначення рівня тривоги, депресії, стресу, застосування шкали функціонального стану хворого на пост-ковідний синдром PCFS (post-COVID functional status).

При повторному зверненні пацієнта до дослідницького центру (через 1 місяць, півроку) – огляд, динаміка вище означених маркерів, проба 6-хвилинної ходьби, ультразвукове дослідження.

Виконання фрагментів дослідження планується на базі відділення реанімації та інтенсивної терапії ДУ «Національний Інститут терапії ім.Л.Т.Малої НАМН України» – клінічної бази відділу профілактики та лікування невідкладних станів, також на базі відділів вивчення захворювань органів травлення та їх коморбідності з неінфекційними захворюваннями, артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень, клінічної епідеміології неінфекційних захворювань, профілактики та лікування хвороб нирок при коморбідних станах, клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань, кардіопульмонології, науково-організаційної роботи та медичної інформації з бібліотекою.

Пост-ковідний синдром – це відносно нове поняття, ще достатньо не вивчене. На підставі даних з літературних джерел реєструється поліморфізм скарг, відповідальних за різні органи і системи: міокардити, дрібносудинне ушкодження, ішемія міокарда внаслідок гіпоксії кардіоміоцитів, серцеві аритмії, тромбоебмолії, фібротичні зміни легень, гепатити, інші розлади шлунково-кишкового тракту, тривожно-депресивні синдроми, які виникають як внаслідок прямого ушкодження вірусом, так і під впливом медикаментозної терапії, що призначалась. Наявність спеціалістів з різних відділів допоможе більш ретельно дослідити пацієнта, комунікація у групі – виявити коморбідність та своєчасно прийняти участь у рішенні стосовно кожного хворого.

Етап скринінгу пацієнта після перенесеного COVID-19 (проведення анкетування та УЗД дослідження з функцією speckle-tracking эхокардиографією)

Інформація надана ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України»