Ендокринна орбітопатія (хвороба Грейвса) – хронічний мультисистемний аутоімунний процес, що призводить до патологічних змін в екстраокулярних м’язах, жировій клітковині очниці та навколишніх тканинах, з подальшим залученням у патологічний процес й структур орбіти.
Пацієнти скаржаться на біль в очних яблуках, світлобоязнь, сльозотечу, диплопію. Виникає набряк повік і параорбітальних тканин, екзофтальм різного ступеня вираженості, може з’явитися обмеження рухів очних яблук, а також кератит і виразки рогівки – серйозне ускладнення, яке несе загрозу втрати зору. Порушення функції органу зору значно погіршує якість життя (напр., ускладнює керування автомобілем), контакти з іншими людьми та знижує самооцінку пацієнтів.
Захворювання розвивається поступово і має гостру активну та хронічну неактивну стадії. У гострій фазі лікування залежить від виразності, й насамперед очних симптомів. При легких проявах екзофтальму достатньо активного спостереження і 6-місячного застосування препаратів селену. Але при злоякісному перебігу саме на цьому етапі є великі ризики зниження зору через здавлення зорового нерва потовщеними окоруховими м’язами та лагофтальму при значному вистоянні очного яблука. Без належного офтальмологічного супроводу цей стан може призвести до кератопатії з необоротними наслідками.
У хронічній стадії наступають незворотні фіброзні зміни в тканинах орбіти та окорухових м’язах і лише хірургічне лікування може покращити ситуацію.
«Витріщені очі», які до невпізнання змінюють зовнішність людини та постійне двоїння через косоокість, позбавляють людину колишнього способу життя.
Варто пам’ятати: чим раніше розпочато лікування, тим більше шансів у пацієнта зберегти зір і повернутися до колишньої зовнішності!
Джерело інформації: ДУ « Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»
https://institut-filatova.com.ua/iak-po-ocham-vyznachyty-problemy-iz-shchytovydnoiu-zalozoiu/
