Антибіотики: чому сьогодні вони не лікують хвороби, з якими успішно справлялися вчора

2093

Медичну практику зараз складно уявити без антибіотиків. Їхня питома вага серед усіх ліків становить понад 30%.

Без антибіотиків лікування інфекційних хвороб неможливе. А якщо врахувати, що принаймні половина відомих захворювань так чи інакше пов’язана з інфекцією, то антибіотики можна назвати чудодійним рятувальним кругом. Але! Є й діаметрально протилежна точка зору.

Деякі фахівці аргументовано намагаються довести, що антибіотики слід заборонити до застосування, бо вони дуже небезпечні для людини й іншими їх зробити неможливо.

У деяких випадках ці ліки можуть спровокувати такі серйозні побічні явища, як розлад вестибулярного апарату, розвиток незворотної глухоти, сліпоти тощо.

Утім, справедливості заради варто зазначити, що немає жодного лікарського засобу, який не викликав би ті або інші побічні явища. Але чомусь саме навколо антибіотиків ламають списи найчастіше.

Так що ж таке антибіотики – панацея від багатьох бід чи дволикий Янус в родині ліків? Із цим питанням ми звернулися до Наталії Литвиненко, доктора медичних наук, завідувачки відділу хіміорезистентного туберкульозу Національного інституту фтизіатрії та пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України.

Наталія Анатоліївна знає про антибіотики практично все. Вона наголосила, що їхня історія ще доволі коротка.

Лише в 1940 році англійським науковцям Говарду Флорі і З.Б.Чейну вперше вдалося отримати чистий кристалічний пеніцилін. Поява цих ліків за своїм значенням і масштабом розцінювалася як своєрідний вихід людини в космос.

Але насправді до відкриття антибіотиків вчені підійшли набагато раніше, нагадала доктор Литвиненко. – У 1928 році шотландець Олександр Флемінг описав бактерієвбивчу дію зеленої цвілі на стафілококи – мікроби, що викликають нариви, фурункули і багато серйозних, а часом і смертельних, захворювань.

За відкриття пеніциліну О.Флемінг був удостоєний Нобелівської премії. І це по праву. Мільйони людей, які страждали, здавалося б, невиліковними хворобами, були врятовані від неминучої смерті.

Антибіотики – непростий подарунок природи

Виявилося, природа – справжня скарбниця антибіотиків. Захищаючи себе, деякі мікроорганізми виділяють в навколишнє середовище особливі речовини.

Представники нижчих рослин – цвілеві та променисті гриби застосовують проти ворогів пеніцилін, стрептоміцин, неоміцин, тетрациклін.

Відомі антибіотики і тваринного походження – наприклад, лізоцим зустрічається в слині, сльозах, майже у всіх тканинах тварин, екмолін – складова частина молочка деяких риб.

Здавалося б, ще трохи і людство отримає жадану панацею від усіх хвороб. Але іноді ейфорія від багатообіцяючого відкриття швидко проходить.

Наталя Литвиненко нагадала, що в перші роки застосування стрептоміцину (40-ті роки ХХ століття) виникла ілюзія перемоги над туберкульозом і його смертельним на той час ускладненням – туберкульозним менінгітом.

Медики зіткнулися з тим, що при туберкульозі для позитивного результату лікування стрептоміцином потрібно було продовжувати не дні, а кілька місяців. І це породило нову проблему – антибіотикорезистентність, тобто антибіотик переставав вбивати мікроби.

Важливо! Тривалий прийом антибіотиків може призвести до антибіотикорезистентності: ліки втрачають силу, мікроб стає невразливим

Не минуло й століття від дня відкриття антибіотиків, а вже з’явилися хвороби, що їм не піддаються.  Заявили про себе так звані супербактерії, для яких антибіотики абсолютно нешкідливі. У літературі описують навіть антибіотикозалежні форми мікроорганізмів, що потребують для розвитку саме антибіотиків.

Що ж сталося

Виявилося, багато хвороботворних мікроорганізмів, щоб вижити під час атаки антибіотиків, застосували нову зброю. Вони, схрещуючись між собою, навчилися закріплювати в своєму генетичному наборі мутації, які відповідають за стійкість (несприйнятливість) до антибіотика, і потім передавати ці мутації наступним поколінням мікроорганізмів.

Щоб розірвати замкнене коло, фармацевти змушені постійно працювати над створенням нових поколінь уже відомих препаратів. Антибіотики кожного нового покоління мають ширший спектр дії на мікроорганізми і менш токсичні.

Невже ж мікроорганізми – такі розумні істоти, що здатні самостійно виробляти ефективний захист від антибіотиків? І так, і ні.

Лікар Литвиненко упевнена, основна провина в розвитку антибіотикорезистентності лежить, як не дивно, не на мікробах і їхній природній здатності мутувати, а на нас з вами.

Використовуючи антибіотики хаотично, при кожному епізоді підвищення температури або, приміром, під час кашлю,  для лікування вірусних інфекціях, ми даремно витрачаємо цінний для людства дар антибіотиків – вбивати мікроби.

Лакмусовим папірцем такого безвідповідального розбазарювання сили антибіотиків стала пандемія коронавірусної хвороби, коли на піку паніки хворих із вірусною інфекцією лікували антибіотиками, часто – декількома одразу.

Важливо! Вірусні захворювання антибіотики не лікують!

Якщо мікроб не вбитий, він стає сильнішим

На сьогодні відомо понад 2 тис. видів антибіотиків, але застосовується у вигляді препаратів лише 150 видів.

Антибіотики діють по-різному. Одні тільки пригнічують хвороботворні мікроорганізми, не даючи їм розмножуватися, інші ж їх повністю вбивають.

Звичайно, цінність становлять саме останні, які здатні повністю прибрати інфекцію з організму, а не просто зупиняти ріст і розмноження мікробів.

Важливо! Антибіотик, покликаний вбити хвороботворну бактерію, може зробити її мутантом, в сто разів сильнішим, якщо застосовується неправильно або не за показаннями.

А з мікробами-мутантами боротися дуже важко. Ба більше, від хворого вони можуть потрапити до здорової людини, що не приймала антибіотики, і така людина може захворіти резистентною (несприйнятливою) до основних антибіотиків формою інфекції.

Приміром, останнім часом почастішали випадки захворювання дітей стафілококовими інфекціями, тими самими, які на зорі ери антибіотиків виліковувалися впродовж кількох днів, а зараз потребують застосування нових класів антибіотиків, оскільки основні – не діють.

Нерідкі випадки важких стафілококових колітів з проносами, зневодненням організму, токсичними явищами, шоком.

Стафілококова пневмонія ускладнюється абсцесами, пневмотораксом, утворенням кіст. Все це пояснюється зараженням людей тими самими антибіотикостійкими (несприйнятливими) формами стафілококів.

Від чого залежить ефективність антибіотика

На жаль, в наших аптеках навіть найскладніші антибіотики продаються без рецепта. Заболіло горло, вухо, живіт – заглянув в інтернет і сам собі призначив антибіотик.

Отож, не виключено, що, приймаючи препарат навмання, ми сприяємо розмноженню мікробів-мутантів, на які антибіотики не діють. Хвороба прогресуватиме.

Щоб її побороти, доведеться додавати в лікування нові й нові антибіотики. Це не завжди ефективно, але може збільшити кількість побічних явищ і ускладнень.

Важливо! Перед початком лікування необхідно провести бактеріологічне дослідження мікроорганізмів, щоб визначити їхню чутливість (сприйнятливість) до різних антибіотиків, і тільки потім призначати препарати.

Є і ще одна проблема, вона стосується тривалості застосування антибіотиків, навіть якщо вони були призначені правильно. І ось приймаємо ми антибіотики, і нам справді полегшало, чого ж далі труїтися? Так думає багато українців.

Наталії Литвиненко доводиться щоразу роз’яснювати: симптоми хвороби зникають набагато швидше, ніж її збудник, і за умови передчасного припинення прийому антибіотика, є реальна небезпека, що бактерії набудуть стійкості до нього.

Симптоми хвороби повернуться, але повторно лікувати їх вже буде складніше, оскільки потрібно буде шукати нові антибіотики.

Важливо! Курс лікування антибіотиком, призначений лікарем, переривати не можна: хвороба, не виключено, повернеться і повторно впоратися з нею буде складніше.

Або інша ситуація, коли курс лікування закінчено, а ми думаємо: була така важка хвороба, я продовжу приймати антибіотики далі, для профілактики. Це також в рази збільшує ризик появи мікробів-мутантів.

Ефективність лікування значною мірою залежить також і від правильного дозування ліків. Препарат у зменшених дозах зазвичай недостатньо ефективний, в підвищених – набуває токсичної дії.

Антибіотики

Доктор Литвиненко особливо наголошує: тільки лікар встановлює дозу, з огляду на вік хворого, масу тіла, локалізацію  інфекції, стан видільної функції нирок і печінки, а також з особливості дії препарату і чутливість збудника до ліків.

Важливо! Антибіотики в жодному разі не можна приймати для профілактики

Наталія Анатоліївна вже згадувала про небезпеку самолікування, але вона вважає, що не можна залишити поза увагою і випадки лікарської недбалості, недостатньої кваліфікації медичних працівників.

Зі свого досвіду доктор Литвиненко змушена визнати, що, на жаль, до 1/3 всіх випадків призначення антибіотиків, м’яко кажучи, недостатньо коректні. А оцінку повального неправильного лікування антибіотиками кронавірусної пневмонії, напевно, українській медицині ще належить дати.

Алкоголь і антибіотики

Багатьох цікавить, чи сумісні алкоголь і антибіотики. Наталя Литвиненко наголосила, що прямої синергічної дії між ними немає, але і антибіотики, і алкоголь несприятливо впливають передусім на печінку та серце, і при одночасному вживанні ризик побічних явищ саме з боку цих органів зростає в рази.

Утім, є й однозначні протипоказання: пацієнти, яким призначені препарати цефалоспоринової групи, а також метронідазол, тінедазол, лінезолід і еритроміцин однозначно повинні утриматися від вживання спиртних напоїв під час лікування цими антибіотиками.

Суттєво змінюється засвоювання антибактеріальних препаратів, якщо запивати їх фруктовими соками, тонізуючими напоями, молоком.

Журналіст

Валентина Андрейко

Джерело: ФАКТИ. ICTV