З нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, який щорічно відзначається 24 березня, фахівці-фтизіатри закликають вже зараз, не чекаючи зняття коронавірусних обмежень, негайно вжити ряд невідкладних заходів, щоб уникнути негативного сценарію поширення туберкульозу. Серед невідкладних завдань — інформування населення про проблему туберкульозу, групах ризику та виявленні нових хворих, забезпечення якісними ліками вже хворих на туберкульоз і контроль їх лікування.
Туберкульоз здавна вважався серйозною загрозою людству. Про заразну інфекційну природу цього захворювання здогадувалися ще в глибоку давнину, однак збудника туберкульозу виявили тільки більше ста років тому. Які ж причини виникнення та розвитку туберкульозу? Що треба знати про лікування цієї хвороби, яка раніше вважалася вироком?
Перш за все варто відзначити, що в даний час туберкульоз, який давно має в Україні ознаки епідемії, розвивається на тлі драматичної ситуації з пандемією CОVID-19. Це істотно ускладнює виявлення нових випадків туберкульозу, а отже і його лікування. Треба чітко усвідомлювати кожному: сам по собі не лікований туберкульоз (у тому числі – за причини недовиявлення через карантинні обмеження), протікає набагато важче ніж коронавірусна хвороба, і має набагато гірший прогноз.
У той же час позитивний момент один: для лікування будь-якої форми туберкульозу сьогодні існує високоефективне лікування, яке буде успішним, якщо його почати вчасно і пройти повністю. Тобто, не дивлячись на пандемію CОVID-19, ні в якому разі не можна знижувати темпи виявлення і раннього лікування туберкульозу.
Нас вражають сьогодні цифри летальних випадків від коронавірусної хвороби, але, як відзначають фтизіатри, показник смертності від активного (а особливо – не лікованого або не своєчасно виявленого туберкульозу) – набагато вище смертності від COVID-19.
Всупереч поширеному міфу, в Україні тільки десята частина хворих на туберкульоз – безпритульні, наркозалежні або алкоголезалежні, інші досить благополучні люди різного віку. Багато з них просто не знають, що вже заразилися і є носіями палички Коха – мікобактерії туберкульозу. Серед них можуть бути ваші родичі, навіть діти, знайомі, співробітники, сусіди. Варто відзначити, що один хворий на туберкульоз, який не знає про свій діагноз і не отримує лікування, може за рік інфікувати близько 10-15 чоловік.
Як можна заразитися?
Особливо небезпечні хворі на відкриту форму. В одній краплі їх мокротиння – до 2-3 мільйонів мікобактерій, а за добу хворий виділяє їх мільярди. Під час розмови з хворим (навіть якщо він знаходиться на відстані 1,5 м від вас) мікобактерії можуть потрапити на ваше обличчя. Якщо ви особисто не спілкувалися з хворим, слід пам’ятати, що в закритому приміщенні інфіковані крапельки, виділені таким людиною, висихають, і мікобактерії туберкульозу, які перебували в цих крапельках, залишаються в повітрі приміщення тривалий час, якщо не проводиться активне провітрювання (вентиляція) або знезараження повітря. Відзначаємо, що спілкування на вулиці з хворим на туберкульоз – безпечно.
Мікобактерії дуже стійкі, вони не гинуть під дією спирту, кислоти, луги. У пилу збудники туберкульозу зберігають життєздатність до 3 місяців, у висохлому плювку – до 1 місяця. У ґрунті, воді, сирих і темних приміщеннях можуть існувати дуже довго. Не страшний їм і мороз: при температурі мінус 23 градуси мікобактерії НЕ гинуть 7 років.
Мікобактерії виділяють хворі на активну форму туберкульозу, яка в народі називається «відкритою». Тобто, якщо такі люди не лікуються, саме вони становлять епідеміологічну загрозу для оточуючих. Але є ще і так звана “закрита» форма: це коли мікобактерії туберкульозу не виявляються, при наявності активних туберкульозних змін (ця ситуація буває при невеликих неускладнених процесах). Також існує поняття залишкових змін після перенесеного туберкульозу: якщо курс лікування не пройдено правильно, збудники хвороби можуть не загинути, а будуть «замуровані» в організмі людини – в рубцях, кальцинатах або лімфатичних вузлах – в сплячому стані. В цьому випадку, в несприятливий момент (застуда, травма, стрес, загострення хронічних захворювань) мікобактерії туберкульозу можуть активізуватися і почати розмножуватися. Тоді неактивні залишкові зміни можуть перейти в активну (і в тому числі – у відкриту) форму туберкульозу. Але у разі проходження повного курсу правильного лікування такий сценарій майже неможливий.
Як сьогодні лікують туберкульоз?
На базі ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМНУ», завдяки призначенню виключно сучасних інноваційних режимів антимікобактеріальної терапії, що включають нові антимікобактеріальні препарати, ефективність лікування хворих на туберкульоз, що мали навіть важкі, резистентні до основних антимікобактеріальних препаратів форми туберкульозу, дорівнює майже 100%. З 2017 року, коли почали використовувати такі інноваційні режими лікування на клінічних базах наукового відділу хіміорезистентного туберкульозу, у інституті немає жодного пацієнта, котрий би отримав результат «невдача лікування».
Але є беззаперечна умова: лікування антимікобактеріальними препаратами повинно бути специфічним, безперервним, комбінованим, етапним, тривалим. Стандартна тривалість основного курсу лікування, в залежності від типу мікобактерії туберкульозу – від 6 місяців до 1,5 року. Але, використання нових скорочених режимів антимікобактеріальної терапії дозволяють вилікувати будь-яку форму туберкульозу за 6-9 місяців, і тривалі 1,5-2-х річні курси лікування туберкульозу відходять у минуле.
Але незаперечним залишається наступний факт: при своєчасному і безперервному лікуванні туберкульоз можна повністю вилікувати.
Інформація надана ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМНУ»
