Лікар, вчений, педагог і людина з великої літери. До 20-ї річниці від дня смерті академіка Любові Трохимівни Малої

635

“Поганий вчитель надає істину,

мудрий – вчить її знаходити.”

Ф. А. В. Дістервег

20 років тому пішла з життя Людина з Великої літери, мудрий Вчитель, засновник провідної школи терапевтів та кардіологів в Україні, перший директор Інституту терапії (який зараз Національний та носить її ім’я), фундатор створення Академії медичних наук (НАМН) України, Жінка з міжнародним визнанням, яка пройшла складні шляхи війни, Герой України (1999), Почесний громадянин міста Харкова № 1 академік Любов Трохимівна Мала (1919-2003).

У роковини смерті академіка спільнота учнів та послідовників вшановує її світлу пам’ять.

Ще в першу річницю смерті співробітники установи започаткували проведення наукового заходу «Щорічні терапевтичні читання», присвяченого пам’яті Любові Трохимівні, та «Школу терапевтів імені Л.Т. Малої».

У створеному за ініціативи Л.Т. Малої в Інституті музеї відтворено робочий куточок академіка, де розміщені особисті речі, робочий стіл, записники, тонометр та інші.

З метою увічнення пам’яті Л.Т. Малої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 213-р від 9.04.2004 року Інституту терапії АМН України присвоєно ім’я цієї видатної Людини. Рішенням Харківської міської ради від 20 листопада 2015 року ім’ям Любові Малої названо проспект у Новобаварському районі м. Харкова. До 100-річчя з дня народження Л.Т. Малої були проведені Вечір її пам’яті у Музеї відомих харків’ян, виступи на радіомовленні, телебаченні, висвітлено діяльність Л. Т. Малої у фахових журналах, українських і харківських газетах, на сторінках Вікіпедії. 6 березня 2019 року була відкрита меморіальна дошка на будинку на Пушкінському в’їзді, 5, в якому Академік мешкала.

А 11-12 квітня 2019 року під час Ювілейних Щорічних читань в Інституті було встановлено бюст Академіку перед входом до Зимового саду.

Кажуть, що людина живе доти, доки про неї пам’ятають…

Уся спільнота установи з неймовірною теплотою та великою шаною згадує мудрого, розважливого, відповідального керівника, талановитого науковця, добру та чуйну людину з непереборною жагою до життя та колосальною працездатністю.

Високо цінуємо!!! Шануємо!!! Пам’ятаємо!!!

Хочеться нагадати, що Л.Т. Мала стала організатором провідної школи терапевтів і кардіологів в Україні. Вона підготувала 36 докторів і 188 кандидатів наук, сумлінно виконувала обов’язки Голови Спеціалізованої вченої ради з присудження вчених ступенів (з терапії, кардіології та педіатрії) при Харківському медичному інституті (зараз Харківський державний медичний університет, 1972-2003). Любов Трохимівна неодноразово повторювала пошукувачам «Дисертація-це продукт, який швидко псується, тому захищати її треба якомога швидше». З 1977 року Л.Т.Мала була беззмінним Головою Обласного товариства терапевтів Харківського медичного товариства (ХМТ). Л.Т. Мала була також заступником голови Українського товариства терапевтів і кардіологів, членом Президії Міжнародної асоціації інтерністів (1977) та кардіологів країн СНД, дійсним членом Міжнародного товариства з кардіоваскулярної фармакотерапії (1993), членом Міжнародного товариства гіпертензіологов (ISH) (1996) .

Академік Л.Т. Мала – автор понад 700 наукових праць, 32 монографій, серед яких найбільш фундаментальні: «Рак легенів»(1965), «Ішемічна хвороба серця у молодих» (1978), «Інфаркт міокарда» (1981), «Хронічна недостатність кровообігу» (1994), «Серцеві глікозиди» (1996), «Ендотеліальна дисфункція при патології серцево-судинної системи» (2000), «Терапія» (2001), «Хронічна серцева недостатність» (2002).

Л.Т. Мала була не тільки видатним Лікарем, талановитим Вченим, але й прекрасним Організатором системи охорони здоров’я. Так, в більшості лікарень м. Харкова за її ініціативи були створені спеціалізовані кардіологічні відділення або відділення для лікування хворих на артеріальну гіпертензію. В структуру кардіологічної допомоги населенню м. Харкова введені кардіологічні бригади швидкої допомоги, реабілітаційні відділення в лікарнях, приміський кардіологічний санаторій. З 1984 року під керівництвом Л.Т. Малої вперше в Харківському регіоні в умовах відділень реанімації хворим на гострий інфаркт міокарда стали проводити системний тромболізис препаратом стрептаза. У ці роки смертність від гострого інфаркту міокарда в клініках міста була вдвічі меншою, ніж в цілому по Україні.

Для того, щоб забезпечити вже існуючу структуру терапевтичної допомоги в Східному регіоні України завдяки наполегливості і організаторським здібностям Л.Т. Малої в Харкові було відкрито філію Київського науково-дослідного інституту кардіології імені М.Д. Стражеска. Через 5 років він був реорганізований в Інститут терапії, який в 1993 році увійшов до складу АМН України (зараз ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України»).

Померла Л.Т. Мала 14 квітня 2003 після важкої нетривалої хвороби
на 85-му році життя. Похована академік Л.Т. Мала на алеї Героїв на 2-му кладовищі в м Харкові, де в 2004 році був встановлений бронзовий бюст великому Терапевту.

Сьогодні ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» став не тільки пам’яттю про Великого Лікаря, а й свідченням того, що життя, присвячене служінню людині, завжди залишає слід в серцях і пам’яті поколінь. Співробітники установи згадують яскравий творчий шлях видатного вченого, зберігають і продовжують її традиції в своїх наукових дослідженнях, розвивають лікувальну та просвітницьку діяльність.

І, ми – її учні і послідовники, сьогодні віддаємо данину Любові Трохимівні Малій як берегині та славному продовжувачу традицій вітчизняної терапевтичної школи, видатній особистості XX століття, Вченому, Лікарю, Учителю і Людині з Великої Літери.

Світла пам’ять…

Інформація надана ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України»