МАЛА Любов Трохимівна

2265

(13.01.1919– 14.04.2003), обрана 22 березня 1993 р. за спеціальністю терапія, академік HAH України (1993 р.), доктор медичних наук (1954 р.), професор (1955 р.), Заслужений діяч науки УРСР (1969 р.), лауреат Державної премії СРСР (1980 р.), лауреат іменних премій М. Д. Стражеска (1980 р.), С. І. Вавілова (1989 р.), лауреат першої премії АМН України (1995 р., 2000 р.). Директор Інституту терапії АМН України (1981 р.-2003 р.), завідувач кафедри факультетської та госпітальної терапії Харківського Державного медичного університету ( 1955 р.-2003 р.).


Видатний учений з широким діапазоном наукових досліджень, один з засновників школи терапевтів і кардіологів. Основні напрями наукової діяльності: вивчення захворювання серцево-судинної системи при туберкульозі, роль нейрогуморальних механізмів регуляції в уникненні захворювань серцево-судинної системи при хронічній недостатності кровообігу (простагландини, лейкотрієни, інтерлейкіни, ендотелій та ін.), а також клінічна фармакологія.

Брала участь в організації кардіологічних відділень в Україні для хворих на гострий інфаркт міокарда. Заснувала в Харкові (1981 р.) філіал Київського НДІ кардіології імені академіка М. Д. Стражеска, з 1986 p. – НДІ терапії МОЗ України, з 1993 р. – Інститут терапії АМН України.

Автор понад 600 наукових праць, зокрема 24 монографій, 33 авторських свідоцтв, 38 методичних рекомендацій. Підготувала 35 докторів і 186 кандидатів медичних наук.

Академік РАМН (1974 р.). Була членом Міжнародного товариства внутрішньої медицини (1974–2003 рр.), дійсним членом Міжнародного товариства кардіоваскулярної фармакотерапії (1993–2003 рр.), членом Президії Асоціації кардіологів СНД (1993–2003 рр.), заступником голови Українського наукового товариства терапевтів та наукового товариства кардіологів (1981– 2003 рр.), членом редакційних колегій 17 провідних наукових журналів.

Герой України (1999 р.), Герой Соціалістичної Праці (1979 р.). Нагороджена орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни II ступеня, орденом Держави, орденом Богдана Хмельницького III ступеня, орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня, орденом «За трудові досягнення» IV ступеня, Золотою медаллю «Серп і молот» (1979 р.) та 14 медалями, у тому числі «За бойові заслуги».

Її ім’я присвоєно Національному інституту терапії НАМН України.