Науково-практична конференція «Новітні діагностичні можливості в лікуванні серцево-судинних захворювань в умовах воєнного часу»

338

17 травня 2023 року в режимі on-line відбулась науково-практична конференція з міжнародною участю «Новітні діагностичні можливості в лікуванні серцево-судинних захворювань в умовах воєнного часу», присвячена Дню науки в Україні, організована ГО «Українська асоціація профілактичної медицини» та ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України». Конференція відбулась за підтримки Благодійного фонду Розвитку інновацій медицини «РІМОН» та ТОВ «Проджекстс Інн».

В конференції прийняли участь лікарі загальної практики — сімейної медицини, гастроентерологи, ендокринологи, інтервенційні кардіологи, кардіологи, нефрологи, організатори охорони здоров’я, терапевти з різних регіонів України та зарубіжжя.

У ході конференції було обговорено ціле коло питань щодо діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, які постають перед сучасними науковцями та лікарями в умовах воєнного часу.

Форум відкрила віце-президент ГО «Українська асоціація профілактичної медицини», заступник директора з наукової роботи ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», доктор медичних наук, професор Олена Колеснікова. Вона привітала гостей і учасників з цією подією та побажала продуктивної роботи.

Модератором конференції виступив кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу ішемічної хвороби серця, метаболічних і кардіопульмональних порушень Інституту терапії імені Л.Т. Малої Володимир Строна.

Розпочалася конференція доповіддю «Особливості перебігу серцево-судинних захворювань в період збройних конфліктів. Історична довідка і сьогодення», яку презентував кандидат медичних наук Володимир Строна.

Доповідач відзначив, що на теперішній час у всьому світі, в тому числі і в нашій державі під час російсько-української війни 2014-2023 років, досліджувався вплив хронічного стресу військового часу на стан серцево-судинної системи у різних категорій: «серце солдата або комбатанта» у ветеранів різних війн (ІІ Світова, В’єтнам, Косово, Ірак), психосоматичний синдром «м’язового виснаження серця» да Коста у військовослужбовців, які приймали участь у бойових діях, а також, що особливо сумно, серед цивільного населення. Лектор з позицій доказової медицини навів історико-медичний аналіз певних збройних конфліктів, акцентував увагу на їх сумних наслідках.

Результати практично всіх проаналізованих досліджень свідчать про значний і довготривалий негативний вплив хронічного стресу військового часу на обстежених. В цілому ряді досліджень показано, що хронічний стрес воєнного часу є одним із потужних факторів ризику розвитку ССЗ та інших хронічних неінфекційних захворювань (НІЗ), насамперед артеріальної гіпертензії (АГ), цукрового діабету (ЦД) 2 типу, атеросклерозу та ішемічної хвороби серця (ІХС), різнобічних порушень ритму, церебро-васкулярних захворювань, серцевої недостатності (СН) та хронічної хвороби нирок (ХХН). Одними з ранніх патологічних змін, які виникають під впливом стресу є розвиток психоневрологічних розладів різного ступеня вираженості, які проявляються підвищеною тривожністю, депресією, раннім розвитком когнітивних порушень. Окремо виділяється посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), який є найбільш важким і довготривалим стресовим порушенням у час війни і виникає протягом 1 місяця після дії негативного фактору. Згідно сучасних рекомендацій з метою корекції проявів ПТСР у осіб на АГ крім загальноприйнятої терапії слід використовувати антидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), методи психотерапії та релаксації підкреслив Володимир Строна.

Про особливості антитромботичної терапії при фібриляції передсердь у хворих на ІХС в умовах воєнного стану розповів доктор медичних наук Сергій Серік. Доповідач зупинився на сучасних рекомендаціях ведення цієї категорії пацієнтів, акцентував увагу на різних варіантах і термінах призначення антитромботичної терапії за умов миготливої аритмії. Лектор навів доказову базу щодо пероральних антикоагулянтів порівняно з антагоністом вітаміну К – варфарином, надав характеристику щодо нюансів використання едоксобану високоселективного прямого інгібітора фактору Ха, серинової протеази, яка є останньою ланкою звичайного каскаду коагуляції, що нещодавно з’явився в Україні, серед цієї категорії хворих. Результати дослідження ENGAGE AFTIMI 48 продемонстрували порівнювану зі стандартними антикоагулянтами ефективність едоксабану та значно нижчу частоту розвитку кровотеч при профілактиці інсульту у пацієнтів із НФП. Препарат має доведену ефективність, сприятливий профіль безпеки та рекомендований до застосування для профілактики інсульту в дорослих пацієнтів із НФП та 1 чи декількома факторами ризику, як-от застійна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, інсульт або транзиторна ішемічна атака в анамнезі, для лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ) і тромбоемоболії легеневої артерії (ТЕЛА), а також для профілактики їхніх рецидивів. Корекція дози препарату необхідна при низькій масі тіла, ШКФ 15-59 мл/хв/ 1,73 м2, одночасному використанні інгібіторів Р-глікопротеїну дронедарону, протигрибкових середників.

Тему ведення пацієнтів із серцево-судинною патологією в умовах військового часу на клінічних випадках продемонстрував доктор медичних наук, професор Юрій Рудик. Доповідач в світлі європейських та міжнародних рекомендацій торкнувся актуальних питань класифікації, діагностики з використанням сучасних біомаркерів, алгоритму покрокової раціональної фармакотерапії АГ, ІХС, серцевої недостатності різними класами препаратів (інгібітори АПФ, сартани, бета-адреноблокатори (БАБ), антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів (АМР), інгібітори ангіотензинових рецепторів та неприлізину (АРНІ), інгібітори натрій залежного котранспортера глюкози 2 типу (ІНЗКТГ-2), що довели свою ефективність в контрольованих дослідженнях у осіб з різними варіантами фракції викиду. Доповідач додав до теоретичної частини своєї доповіді клінічний випадок хворого та акцентував увагу на покращанні його стану в умовах диференційованого призначення кардіотропних середників.

Проблеми застосування пероральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь та порушенням функції нирок в умовах воєнного стану висвітлив доктор медичних наук, професор Сергій Коваль. Доповідач звернув увагу на те, що неклапанна фібриляція передсердь (НКФП) дуже часто асоціюється з ураженнями нирок (за даними когортних досліджень майже 80% пацієнтів з НКФП мають різну ступень ниркової недостатності). А ниркова патологія, в свою чергу, призводить до збільшення частоти НКФП. Далі доповідач підкреслив, що нові ПОАК мали кращий профіль безпеки та були більш ефективні ніж варфарин та звернув увагу на апіксабан. В дослідженні ARISTOTLE було показано, що апіксабан (прямий інгібітор Х фактору) у хворих із НКФП був більш ефективним щодо запобіганню інсультам і системним емболіям ніж варфарин. При його застосуванні спостерігалася менша частота шлунково-кишкових кровотеч у порівнянні із терапією варфарином. Було показано, що прийом антагоністів вітаміну К у пацієнтів з НКФП та хронічними захворюваннями нирок (ХЗН) асоціюється з прискореним зниженням функції нирок. У пацієнтів ХЗН 3 ступеня з НКФП під час застосування апіксабану спостерігалося менше прогресування ХЗН в порівняно з варфарином. Апіксабан має найнижчий відсоток виведення препарату нирками серед новими ПОАК (27%) і тому, його призначення є доцільним у пацієнтів із порушеною функцією нирок.

Про помилки і міфи антикоагулянтної терапії у пацієнтів літнього віку в умовах воєнного часу слухачам доповіла доктор медичних наук Ольга Запровальна. Антикоагулянтна терапія цієї категорії пацієнтів потребує значної обережності у зв’язку з наявністю у них низки коморбідних станів та високою вірогідністю ускладнень за шкалами ризику тромбоемболії CHA2DS2-VASc та ризик кровотеч HAS-BLEND. Для оцінки доцільності застосування ПОАК для літніх пацієнтів із НФП використовують класифікацію FORTA (Fit for the aged). Її підґрунтям є огляд ПОАК для лікування НФП в осіб старше 65 років, структурований всебічний огляд клінічних досліджень та інструкцій для медичного застосування лікарського засобу, оцінених за розміром, якістю даних щодо основного результату та даних про геріатричну відповідність. Серед цієї складної категорії пацієнтів у фокусі серед ПОАК також був апіксабан. Так, в дослідженні ARISTOTLE, де апіксабан порівнювали з варфарином у пацієнтів літнього віку (понад 65 років), було показано його переваги як щодо попереджання інсульту/ системної емболії (СЕ), так і масивних кровотеч.

З аналізом коронарної мікросудинної дисфункції (патофізіологія, діагностика, клінічне значення) виступила на конференції молодий науковий співробітник відділу профілактики та лікування невідкладних станів Інституту терапії імені Л.Т. Малої Тетяна Стороженко, яка протягом року пройшла стажування в Cardiovascular Center OLV, Aalst, Belgium. За сучасними даними виділяють два ендотипи мікроцикуляторної дисфункції: структурну та функціональну, які мають знижений коронарний функціональний резерв CFR, але підвищену мікросудинну резістентність під час гіперемії та знижену мікросудинну резістентність у спокої, відповідно. Доповідь була багато ілюстрована ангіограмами пацієнтів до та після інтервенційного втручання.

Цікаві наукові дані надав у своєму виступі на тему «Angina after percutaneous coronary intervention» науковець з Бельгії Daniel Munhoz, MD, PhD, Cardiovascular Center OLV, Aalst, Belgium; Department of Advanced Biomedical Sciences University Federico II, Naples, Italy.

Ролі порушень коронарної мікроциркуляції в патогенезі гострого коронарного синдрому була присвячена доповідь доктора медичних наук, професора Миколи Копиці, який торкнувся сучасних поглядів на феномен стенокардії у пацієнтів з інтактними коронарними артеріями (МINOCA) та шляхів її корекції. Доповідач привернув увагу слухачів до активатора калієвих каналів, препарату другого ряду з подвійним механізмом дії, ефіру нікотинаміду з нітратоподібними ефектами — нікорандилу у лікуванні гострого та хронічного коронарних синдромів. Лектор також підкреслив, що в дослідженні OACIS (Osaka Acute Coronary Insufficiency Study; Японія, n=1846 ) цей препарат знижував загальну смертність понад ніж на 43 % .

Завершила програму конференції доповідь д-ра мед. наук, професора Юрія Рудика та доктора медичних наук Сергія Пивовара «Застосування бета-блокаторів у пацієнтів із серцевою недостатністю та тиреоїдною патологією: особливості воєнного часу». Доповідач констатував, що серцево-судинна система є таргетним органом щодо гормонів щитоподібної залози, навів категорії пацієнтів в залежності від тиреоїдного статусу, підкреслив що на тлі замісної терапії гормонами щитопоподібної залози з одночасним використанням БАБ відбувалось більш суттєве підвищення рівнів ТТГ. Лектор також зупинився на нюансах призначення БАБ в залежності від функції щитоподібної залози.

Завершилась конференція підведенням підсумків роботи наукового форуму.

Інформація надана співробітниками ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України».