В ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» за період з 01.01.2020 р. по 30.04.2021 р. здійснено мікробіологічні дослідження 280 дезінфекційних засобів, з них 42 антисептичних засоби для обробки рук. Дослідження проводились з визначення специфічної активності деззасобів за європейськими стандартами, за результатами підготовлені відповідні дозвільні документи.
Фахівці Інституту надають консультації щодо дії дезінфекційних та антисептичних засобів.
З метою підвищення рівня обізнаності населення, посилення та проведення додаткових профілактичних заходів в ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» розроблено Пам’ятку щодо проведення заходів антисептики та дезінфекції.
Пам’ятка щодо проведення заходів антисептики та дезінфекції
1. Антисептика шкіри рук – це знищення патогенних мікроорганізмів, в тому числі вірусів, включаючи й коронавіруси, на шкірі рук. Чистота рук – це не вибір, а основне правило безпеки, першочерговий захід для профілактики та зменшення ризику розповсюдження коронавірусної інфекції.
Слід пам’ятати, що на руки можуть потрапити бактерії та віруси буквально з усього – з рук знайомих при рукостисканні, з поручнів в автобусі, тролейбусі, трамваї, дверних ручок, кнопок ліфту та домофонів, смартфонів, грошей тощо. Дуже важливо регулярно та ретельно мити руки з милом та/або обробляти їх спиртовмісним антисептичним засобом. Якщо на поверхні рук присутній вірус, то обробка їх таким спиртвмісним засобом інактивує його.
Для миття рук прийнятні всі види мила – рідке, тверде чи порошкоподібне. Коли ви миєте руки з милом і водою, змочіть руки водою та нанесіть необхідну кількість мила, щоб вистачило покрити всі поверхні рук. Тривалість миття повинна бути не менше 20-30 секунд для кожної руки. Після миття обполосніть руки водою, ретельно витріть чистим або одноразовим рушником. Протягом дня руки торкаються багатьох поверхонь, на яких може бути присутнім вірус. Торкаючись руками, що містять інфекцію, до очей, носа або рота, можна перенести вірус з шкіри рук на слизові оболонки організму. Тому також важливо після миття та обробки рук ретельно вмивати обличчя.
Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільш ефективні засоби для антисептики рук – це спиртові антисептики на основі етилового (в концентрації спирту не менше 70%) або ізопропілового (в концентрації спирту не менше 60%) спирту, що містять в своєму складі компоненти, що пом’якшують і зволожують шкіру.
Наносити на долоні слід не менше 3 мл спиртового антисептика (рясно змочивши їм шкіру рук) і втирати його не тільки в долоню, а й на всю поверхню кисті, включаючи тильну частину руки, великий палець руки та між пальців протягом 30-60 секунд, або відповідно до інструкції із застосування засобу. Засіб необхідно втирати до повного висихання рук.
Заклади торгівлі, культури, освіти, аптеки, інші установи та підприємства всіх форм власності повинні бути забезпечені настінними диспенсерами (дозаторами) з антисептиками для рук як для персоналу, так і для відвідувачів.
На робочому місці варто кожного дня регулярно проводити прибирання та очищати поверхні, оргтехніку, стільниці та дверні ручки відповідними засобами для чищення.
2. Дезінфекція – це знищення збудників інфекційних хвороб, на всьому що знаходиться навколо нас, тобто об’єктах навколишнього середовища.
Люди перебувають в оточенні поверхонь та предметів, що можуть бути забруднені різними патогенними і умовно патогенними мікроорганізмами, в тому числі вірусами, включаючи й коронавіруси, та можуть сприяти розповсюдженню інфекції.
Механізми передачі коронавірусної інфекції – повітряно-крапельний, контактний, фекально-оральний.
До застосування для проведення дезінфекційних заходів при коронавірусній інфекції допускаються засоби, що зареєстровані в установленому порядку, мають інструкцію (методичні вказівки) із застосування. Обладнання, апаратура і матеріали, що використовуються для дезінфекційних заходів, також мають бути дозволені до застосування для вказаних цілей.
Для дезінфекції можуть бути використані засоби з різних хімічних груп: хлорвмісні (діюча речовина – натрієва сіль дихлорізоціанурової кислоти (дихлорізоціанурат натрію) – в концентрації активного хлору в робочому розчині не менше 0,06%), кисневмісні (перекис водню – в концентрації не менше 3,0%), катіонні поверхнево-активні речовини (КПАВ) – четвертинні амонієві сполуки (в концентрації активно діючої речовини (АДР) в робочому розчині не менше 0,15%), третинні аміни (в концентрації АДР в робочому розчині не менше 0,05%), спирти – ізопропіловий, етиловий, чи їх комбінації – в якості шкірних антисептиків і дезінфікуючих засобів для експрес-дезінфекції обробки невеликих за площею поверхонь – ізопропіловий спирт в концентрації не менше 60%, етиловий спирт в концентрації не менше 70% . Вміст активно діючих речовин зазначено в інструкціях (методичних вказівках) по застосуванню.
Профілактична дезінфекція повинна розпочинатися негайно при виникненні загрози захворювання з метою попередження проникнення та розповсюдження збудника захворювання коронавірусною інфекцією в колективах людей на підприємствах, в закладах, установах, на територіях, транспорті, зупинках громадського транспорту, інших об’єктах інфраструктури міста, де це захворювання відсутнє, але є загроза його занесення.
Знезараженню підлягають всі поверхні в приміщеннях, що призначені для перебування персоналу та відвідувачів, в тому числі поверхні та предмети обстановки в приміщеннях, дверні ручки, підлога та інші об’єкти.
При виборі дезінфекційного засобу необхідно враховувати рекомендації виробників, що стосуються впливу конкретних дезінфекційних засобів на різноманітні матеріали, поверхні та вироби.
Дезінфекцію поверхонь проводять механізованим (мийно-дезінфекційні машини, ультразвукові установки) або ручним способами.
Усі види робіт з дезінфекційними засобами слід виконувати з використанням засобів індивідуального захисту (рукавички, респіратори, захисні окуляри, костюми) згідно рекомендацій виробника.
Режим використання деззасобів – за режимом інфекцій вірусної етіології.
В дитячих, освітніх та оздоровчих організаціях профілактичну дезінфекцію в місцях загального користування – туалетах, ванних кімнатах, буфетах, їдальнях, харчоблоці та інших приміщеннях проводить персонал установи Не застосовують засоби на основі альдегідів, фенолів і надоцтової кислоти.
На підприємствах продовольчої торгівлі дезінфекція проводиться із застосуванням дезінфікуючих засобів, які методом протирання можна використовувати в присутності людей. Не рекомендується застосовувати дезінфікуючі засоби на основі альдегідів і фенолів.
Профілактична дезінфекція в громадських туалетах проводиться виключно із застосуванням дезінфікуючих засобів. Прибирання всіх приміщень громадського туалету з використанням дезінфікуючих і миючих засобів проводять систематично, не менше 4 разів на день, а при забрудненні – частіше. В громадських туалетах дезінфекції підлягають поверхні в приміщеннях, в тому числі ручки зливних бачків, ручки дверей, санітарно-технічне обладнання (унітази, раковини, сидіння на унітази), інвентар для прибирання.
3. Найкращий метод забезпечення чистоти повітря в приміщенні – ефективна вентиляція або систематичне провітрювання. В разі відсутності можливості здійснювати провітрювання чи ефективну вентиляцію, можливе використання таких технологій:
– застосування ультрафіолетового випромінювання за допомогою відкритих і комбінованих бактерицидних опромінювачів, що застосовуються під час відсутності людей, та закритих опромінювачів, в тому числі рециркуляторів, що дозволяють проводити знезаражування повітря в присутності людей; необхідне число опромінювачів для кожного приміщення визначають розрахунковим шляхом з урахуванням обсягу приміщення згідно з діючими інструкціями;
– застосування антимікробних фільтрів, в тому числі електрофільтрів.
Технологія обробки повітря повинні відповідати інструкціям з експлуатації конкретного обладнання, призначених для знезараження повітря в приміщеннях.
Проведення вищевказаних профілактичних заходів значно зменшить можливість виникнення в кожного з нас захворювання на коронавірусну інфекцію та унеможливить масове розповсюдження захворювання в місті Києві.
Інформація надана ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»