10 травня 2012 р. відбулося чергове засідання президії Національної академії медичних наук (НАМН) України, одним із питань порядку денного якого був звіт про наукову та організаційно-методичну діяльність ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О.М.Марзєєва НАМН України у 2007-2011 р.р» (далі — Інститут) за 2007–2011 рр.
Заслухавши та обговоривши доповідь директора ДУ «Інститут гігієни та медичної екології НАМН » академіка Сердюка А.М. «Про наукову та науково-організаційну діяльність інституту у 2007-2011 роках» та співдоповідь голови комісії з перевірки діяльності інституту чл.-кор. НАМН Бардова В.Г., Президія НАМН відзначає, що діяльність інституту була спрямована на визначення принципів, критеріїв та методів комплексної оцінки шкоди, що завдає здоров’ю населення забруднення довкілля.
Основними напрямами наукових робіт інституту є наступні:
-
Гармонізація вітчизняної нормативно-методичної бази згідно з вимогами ЄС.
-
Удосконалення гігієнічного регламентування шкідливих речовин та факторів, у т.ч. продуктів їх трансформації (комплексних, комбінованих, сполучних нормативів та добових навантажень).
-
Оцінка реальної загрози здоров’ю населення від впливу антропогенних чинників та обгрунтування системи профілактичних заходів.
-
Радіаційна безпека та протирадіаційний захист населення.
-
Медико-біологічна оцінка безпечного застосування наноматеріалів.
-
Створення системи соціально-гігієнічного моніторингу та відповідних баз даних.
-
Наукові основи гігієни харчування населення.
-
Наукові основи гігієни дітей та підлітків.
Діяльність інституту тісно пов’язана з потребами та запитами населення України, розвитком народного господарства, тому наведені напрями досліджень є актуальними та перспективними, вони постійно дискутуються та оновлюються.
До найбільш вагомих наукових доробків колективу інституту слід віднести удосконалення системи гігієнічної оцінки небезпеки забруднення навколишнього середовища і визначення першочергових заходів з первинної профілактики раку. Встановлено внесок окремих канцерогенів та значення шляху їх надходження до організму мешканця сучасного міста у формування ризиків ймовірного розвитку онкологічних захворювань.
Виявлено, що показники фонду і втрат здоров’я дитячого населення (на популяційному рівні) та потенціал здоров’я кожної дитини (на індивідуальному) залежать від ступеня техногенного навантаження на довкілля та екологічних умов в місцях проживання. Визначена роль поведінкових чинників (спосіб життя та шкідливі звички) у формуванні потенціалу здоров’я дітей. Обґрунтувані підходи до збереження потенціалу здоров’я дитячого населення з урахуванням екологічних, поведінкових та інших здоров’яформуючих чинників на засадах сучасного напрямку профілактичної медицини – сприяння здоров’ю .
Вперше в Україні досліджено кількісні параметри переносу природних радіонуклідів від їх джерел до організму людини повітряним, харчовим та водним шляхами. Розроблено заходи щодо оптимізації радіаційного захисту населення мм. Жовті води та Дніпродзержинськ від впливу уранових хвостосховищ.
Запропоновано принципово нову класифікацію грунтів, яка враховує гігієнічні критерії оцінки стану грунтів, і є зручною при використанні в практичній діяльності лікарів, екологів, аграріїв. Рекомендовані для застосування новітні технології поводження з ТПВ, накопиченими на сміттєзвалищах та полігонах України.
Визначено параметри електромагнітного та іонізуючого випромінювання, що створюється засобами транкінгового зв’язку, та розроблено проекти удосконалених нормативно-методичних документів гігієнічної регламентації такого випромінювання.
Новим напрямком наукових досліджень інституту стало обґрунтування методики медико-біологічної оцінки безпечного застосування нанокомпозицій на основі металів. Серед отриманих результатів – виявлення високої антимікробної активності наночасток срібла в стабілізованих колоїдних розчинах. Встановлено, що бінарний стабілізатор наночасток срібла стабілізує наносрібло у розчині, зберігаючи його високу антимікробну активність, і є безпечним для оточуючого середовища. Запропоновано методичні підходи до вивчення розчинів цитратів металів як продуктів аквананотехнології. Перспективним є використання таких цитратів металів для збагачення харчових продуктів щоденного споживання.
З окремої проблеми гігієни дітей та підлітків здійснювалась гігієнічна оцінка зорового навантаження дітей шкільного віку, що формується при роботі з підручниками на паперових і електронних носіях. Встановлені закономірності функціональних зрушень в організмі дітей залежно від якості підручників та вікових особливостей школярів, тривалості читання, способу подачі та об`єму інформаційного матеріалу; показників якості поліграфічного оформлення підручників. Результати роботи стали основою для розробки проекту нормативного документу «Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги до візуального та шрифтового оформлення підручників на паперових та електронних носіях».
Певним узагальненням результатів наукових досліджень стало обґрунтування інформаційної технології оцінки та прогнозування здоров‘я населення для соціально-гігієнічного моніторингу України з визначенням інформаційного простору, методичного та програмного забезпечення. Розроблені та опрацьовані математичні методики аналізу та виявлення проблемних територій, залежностей в системі «довкілля – здоров‘я населення», оцінки та розрахунку змін здоров‘я в економічній шкалі, які доцільно використовувати при визначенні ефективності тактичних та стратегічних заходів з метою зміцнення здоров‘я нації.
В рамках виконання Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006-2020 рр. дана гігієнічна оцінка якості води централізованих систем питного водопостачання та фасованих питних вод щодо відповідності чинним санітарним нормам. Визначено перелік забруднювачів, пріоритетних для джерел питного водопостачання в Україні, що підлягатимуть обов’язковому контролю у питній воді.
Уперше в країні розроблено та затверджено ДГН «Показники безпеки та якості фасованої питної води», а також проекти ДСТУ «Вода питна централізованого питного водопостачання”; „Вода питна фасована та з пунктів розливу”.
Доведена ефективність розробленої за участю фахівців інституту першої в Україні промислової технології підготовки питної води із солонуватої води Ісаківського водосховища, яка запроваджена на Алчевському водоочисному заводі. Обґрунтовано оптимальні дози реагентів й режимні параметри роботи очисних споруд, які гарантуватимуть отримання якісної питної води. У відповідності із завданнями Міжгалузевої комплексної програми «Здоров‘я нації» на 2002–2011 роки, головною науковою установою з реалізації якої призначено ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва НАМНУ», досліджено умови життєдіяльності дітей з різними порушеннями у стані здоров'я в спеціальних школах-інтернатах. Встановлено, що існуючі архітектурно-планувальні рішення, матеріально-технічна база та укомплектованість медичними кадрами не забезпечують належну організацію навчально-виховної та лікувально-профілактичної роботи по збереженню і зміцненню здоров'я вихованців цих закладів.
Продовження досліджень наслідків аварії на ЧАЕС дозволило виявити підвищення частоти усіх вроджених вад розвитку серед живонароджених, а також частоти дифузного нетоксичного зобу серед жінок. що проживають у радіоактивно забруднених населених пунктах Житомирської області в порівнянні з «чистими» територіями. Проаналізовано результати проведених довгострокових спостережень за вмістом пилку алергенних рослин в атмосферному повітрі різних країн. Підраховано осереднені концентрації пилкового забруднення атмосферного повітря для мм. Києва, Запоріжжя та Вінниці. Вивчено закономірності розповсюдження пилку в різних регіонах країни в залежності від метеорологічних умов та термінів палінації. Встановлено, що пікові концентрації пилку основних рослин для м. Києва значно перевищують допустимий рівень алергенного ризику.
Цілий ряд наукових розробок виконувалось у тісній співпраці з інститутами НАМНУ (ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМНУ», ДУ «Інститут гігієни праці НАМНУ», ДУ «Науковий центр радіаційної медицини НАМНУ», ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекологі НАМНУ») НАНУ (Інститут колоїдної хімії та хімії води ім.А.В Думанського, Інститут електрозварювання ім.Є.О Патона, Інститут органічної хімії, Інститут ботаніки, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України), МОЗУ (Національний інститут раку, медичні ВУЗи та лікувально-профілактичні заклади, установи санепідслужби), іншими відомствами на основі договорів про творче співробітництво.
Об’єми фундаментальних і прикладних НДР у 2007-2011 роках виконані в повному обсязі. За звітний період закінчено 60 досліджень, профінансованих згідно із конкурсом НАМНУ та в рамках Державних цільових програм.
Інститут має суттєвий кадровий потенціал: наукові дослідження виконують 355 осіб з них : 220 – науковці, 71 – допоміжний персонал, 49 – інші. В інституті працюють: 30 докторів наук (з яких 1 – академік НАМНУ, 1 – член-кореспондент НАМНУ, 13 професорів), 58 кандидатів наук. Середній вік працюючих: докторів наук – 64 роки, кандидатів наук – 53 роки. Кількість молодих вчених до 35 років – 60 ( серед них – 1 доктор та 8 кандидатів наук).
Інститут систематично готує висококваліфіковані кадри (докторів і кандидатів наук) за спеціальністю 14.02.01 «Гігієна та професійна патологія» (медичні науки та біологічні науки). Термін виконання дисертаційних робіт співробітниками інституту в переважній більшості випадків відповідає запланованому.
Всього за 2007-2011 рр. співробітниками установи офіційно захищено 5 докторських та 17 кандидатських дисертацій. Документи до ще 3-х кандидатських дисертацій здані до спеціалізованої Вченої ради, їх офіційний захист заплановано на 2012 р.
На базі ІГМЕ працюють дві Спеціалізовані Вчені ради із захисту дисертацій, де концентруються всі наукові роботи НДІ та ВУЗів країни в галузі еколого-гігієнічної безпеки: це спеціалізована вчена рада 26.604.01 «Гігієна» та спеціалізована вчена рада 26.604.02 «Генетика» (термін функціонування останньої – 2007-2010 роки).
За звітний період розроблено та впроваджено в практику 40 нормативних та 72 методичних документів, 29 наказів та постанов МОЗ України, 138 документів законодавчого характеру для Верховної ради, РНБО та Кабінету міністрів України.
Серед нормативних документів слід відзначити такі :
-
Державні санітарні правила «Правила радіаційної безпеки при проведенні робіт у зоні відчуження і зоні безумовного (обов‘язкового) відселення».
-
ДБН «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків».
-
Державні санітарні правила і норми «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
-
Державні санітарні норми і правила влаштування, утримання, обладнання та організації роботи закладів, які надають послуги з комп’ютерної ігрової діяльності дітям.
-
ДБН «Полігони зі знешкодження та захоронення токсичних відходів. Основні положення проектування».
-
Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів» тощо.
Найбільш важливими методичними документами були: методичні вказівки щодо радіаційно-гігієнічного регламентування робіт на об’єктах колишнього Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ); оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря; методичні рекомендації «Вимоги та рекомендації з належної практики для лабораторій з контролю якості лікарських засобів»; методичні рекомендації «Застосування йод казеїну в якості засобу групової та індивідуальної профілактики йоддефіцитних захворювань» тощо.
Одержано 16 патентів на корисну модель, видано 20 монографій та посібників.
Загальна щорічна кількість публікацій (статті, тези) становить близько 300, в тому числі у зарубіжних виданнях вона по роках коливалася від 16 до 38 одиниць.
Систематично видаються: журнал "Довкілля та здоров’я" (по 4 номери у рік), збірник "Гігієна населених місць” (по 2 випуски на рік). Ці два періодичні видання входять до переліку ВАК України як фахові. Також щорічно виходить з друку збірка тез доповідей науково-практичної конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Марзєєвські читання).
У звітньому періоді ДУ «ІГМЕ НАМНУ» одержав 101 акт за фактом впровадження своєї наукової продукції.
Впродовж 2007-2011 років фахівцями інституту організовано та проведено 8 науково-практичних конференцій, 16 семінарів для працівників практичної санепідслужби, лікарів лікувально-профілактичних установ, фармацевтів тощо. Науково-практична конференція “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Марзєєвські читання) проводиться щорічно.
За п’ять років у Головному інституті на робочих місцях підвищили свою кваліфікацію 459 фахівців. Серед них – спеціалісти санепідслужби, лікарі-лаборанти, представники науково дослідних установ, ВУЗів країни; біологи, фармацевти, студенти-дипломники.
За останні чотири роки директор інституту виконував обов‘язки заступника голови Міжвідомчої комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО України. Науковці інституту працювали у складі: міжвідомчої координаційної ради з фундаментальних і прикладних проблем медичної генетики МОЗ та АМН України; Національної комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній раді України; Ради з питань висотного будівництва при Київголовархітектурі та проектування автоматизованих паркінгів при Мінрегіонбуді України; Національної комісії України з Кодексу Аліментаріус (постійне членство) тощо.
Наукові дослідження в галузях гігієни довкілля мали міжнародне значення.
Директор установи, академік НАМН України Сердюк А.М. – почесний член Академії медичних наук Польщі, Дійсний член Міжнародної медичної академії ім. А Швейцера.
Серед співробітників інституту – член Комітету стандартів радіаційної безпеки МАГАТЕ; Всесвітньої Федерації фармацевтів; консультант у Environmental Defense (США) з впровадження методології ризику в Україні; експерт Світового банку з питань екології та охорони навколишнього природного середовища; член робочої групи з проекту розробки концепції реабілітаційного містечка «InterMedicalEcoCity»; Наукової Ради з гігієни та охорони здоров’я дітей та підлітків РАМН та Міністерства охорони здоров’я та соціального розвитку РФ; почесний професор Тверської медичної академії Федерального агентства з охорони здоров’я та соціального розвитку Російської Федерації.
ДУ «Інститут гігієни та медичної екології НАМН України» є неприбутковою установою, фінансується за рахунок державного бюджету у відповідності до затвердженого кошторису. Порушень фінансової дисципліни та адміністративних порушень комісією виявлено не було.
Комісія НАМН України відмічає багато позитивних моментів у діяльності інституту, зокрема поважне відношення до співробітників з великим стажем наукової діяльності та активну роботу з підготовки молодих кадрів – серед молодих вчених є доктор медичних наук. Виконуються фундаментальні та прикладні наукові дослідження, які дозволяють вирішувати актуальні завдання гігієни та медичної екології, створювати розробки, що мають загальнодержавне значення при впровадженні в практику охорони здоров’я та народне господарство країни. Особливо слід відзначити участь співробітників інституту у підготовці законодавчих документів для Верховної Ради, Кабінету міністрів, МОЗУ та вагомі наукові результати міжнародної діяльності
Оцінюючи в цілому роботу ДУ «ІГМЕ НАМН України» позитивно, комісія відмічає, що для більш інтенсивного розвитку досліджень та підняття такої галузі профілактичної медицини, як гігієна і медична екологія, на світовий рівень необхідно:
-
збільшити кількість наукових співробітників інституту, що мають науковий ступінь;
-
оновити відповідно до реалій, що склалися після реформування державної санепідслужби країни та передачі окремих її функцій іншим відомствам, напрямки розвитку гігієнічної науки в інституті. Пріоритет слід надавати заходам з визначення впливу факторів довкілля та умов життєдіяльності на здоров’я людей, відходячи від оцінки якості довкілля.
-
посилити увагу до розробки і наукового обґрунтування гігієнічних регламентів нових чинників довкілля з одночасним удосконаленням існуючої у державі нормативно-методичної бази з урахуванням міжнародних вимог;
-
більш активно залучати кошти міжнародних наукових організацій для виконання міжнародних дослідницьких програм;
-
повніше реалізовувати можливості узагальнення результатів наукових досліджень у вигляді монографій;
-
підвищити охороноспроможність науково-дослідних робіт;
-
запровадити економічні розрахунки ефективності впровадження результатів НДР.
Президія НАМН України схвалила основні напрями наукової і науково-організаційної діяльності ДУ «Інститут гігієни та медичної екологіїімені О.М.Марзєєва НАМН» та рекомендувала керівництву Інституту у своїй роботі врахувати зауваження і пропозиції комісії.
