Засідання Президії НАМН України 25 червня 2015 р.
Заслухавши та обговоривши виступи директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН» академіка Тронька М.Д., генерального директора ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН» чл.-кор. НАМН Базики Д.А. та директора ДУ «Інститут медичної радіології ім. C.П.Григор’єва НАМН» професора Красносельського М.В. і к.м.н. Узленкової Н.Є., Президія НАМН відзначила важливість уваги органів української влади, європейської і світової спільноти до посилення мінімізації медичних наслідків Чорнобильської катастрофи.
26 квітня 2016 року виповнюються 30 роковини трагедії на Чорнобильській АЕС.
237 тисяч учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які ціною свого життя і здоров’я рятували людство від згубних наслідків Чорнобильської катастрофи, знаходяться зараз у періоді віддалених ефектів опромінення.
Із 2009 по 2014 р. чисельність учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) зменшилася на 30727 осіб. Результати багаторічних досліджень в установах Національної академії медичних наук України свідчать про те, що опромінення привело до радіаційно-індукованих захворювань – гострої променевої хвороби, радіаційних катаракт,
раку щитоподібної залози, лейкемії, раку молочної залози.
Очікується підвищення частоти інших форм солідного раку. Установами НАМН у складних умовах сьогодення проводиться розширення та впровадження високотехнологічної ранньої діагностики, ефективних протоколів лікування, розроблених з урахуванням особливостей захворювань у пацієнтів, які зазнали впливу опромінення.
Вкрай важливе значення серед медичних наслідків Чорнобильської катастрофи займає встановлене різке зростання захворюваності на рак щитоподібної залози серед осіб віком до 18 років на час аварії (група підвищеного ризику). Має місце також зростання частоти тиреоїдного раку й серед ліквідаторів.
Вченими України в співпраці з провідними науковими центрами світу проведено великий обсяг епідеміологічних, патоморфологічних та молекулярно-генетичних досліджень щодо з’ясування можливих структурних 2 особливостей радіогенних карцином щитоподібної залози та механізмів радіоіндукованого тиреоїдного канцерогенезу. Актуальною стала на теперішній час проблема отримання вітчизняних радіопротекторних засобів. У практиці використовується дуже обмежене число радіопротекторів, таких як аміфостин (США), ізотіуроній (Росія), цистамін, цистеамін, мексамін тв. інші. Деякі з них мають ряд негативних властивостей і потребують вдосконалення.
У лабораторії протирадіаційних препаратів ДУ «Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН» відповідно до стандартних протоколів з вивчення радіопротекторів вперше було проведено вивчення синтезованих сполук S-гетерил модифікованих тіолів (цистеамін, цистеїн) як нових засобів хімічного захисту при дії радіаційного фактору. Проведений широкий скрінінг чотирьох сполук з цього ряду дозволив виявити високу радіопротекторну активність дигідрохлориду S-(6-етокси-2-метилхіно- 4-іл)-цистеаміну у порівнянні з номенклатурним радіопротектором цистеаміном.
Експериментально доведено дієвість модифікованого цистеаміну як радіопротектора. Впроваджений режим застосування цієї сполуки як хімічного радіопротекторного засобу дозволив збільшити виживаність до 80%, середню тривалість життя в 1,2 рази, знизити частоту виникнення кістково-мозкового синдрому гострої променевої хвороби в 1,4 рази, нормалізувати ферментну систему сироватки крові та зберегти морфологічну структуру внутрішніх органів опромінених тварин. Механізми радіопротекторного ефекту модифікованого цистеаміну при гострому рентгенівському опроміненні включають зниження процесів вільно радикального окиснення, інгібування радіаційно-індукованого апоптозу клітин кісткового мозку при збереженні усіх паростків кровотворення в опроміненому організмі. Розроблений спосіб радіаційного захисту за використанням нових хімічних речовин вітчизняного виробництва має істотні переваги перед відомими аналогами.
Президія Національної академії медичних наук ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Відзначити високій науковий рівень досліджень, що здійснюються в установах НАМН, які спрямовані на вивчення медичних наслідків аварії на ЧАЕС та їх мінімізацію.
2. Підтримати звернення президента НАМН України А.М.Сердюка до президента НАН України Б.Є.Патона та Міністра соціальної політики України П.В.Розенка щодо необхідності прискорення реалізації спільних заходів з підготовки міжнародної конференції та Національної доповіді до 30 роковин Чорнобильської катастрофи.
3. Підтримати роботу ННЦРМ з підготовки монографії та Національної доповіді у форматі «Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки».
4. Просити Кабінет Міністрів України найближчим часом визначити дати заходів до 30-річчя аварії на ЧАЕС для інформування закордонних учасників, а також своєчасного створення робочих груп з підготовки заходів.
5. З метою протидії радіаційній загрозі підтримати проект ННЦРМ, поданий до програми Глобального партнерства для забезпечення радіаційного захисту і надання медичної допомоги постраждалим при зловмисному використанні ядерних матеріалів.
6. Підтримати наукові дослідження з розробки вітчизняних радіопротекторів, що здійснюється в ДУ «Інститут медичної радіології ім. C.П.Григор’єва НАМН».
