Про створення типового регіонального діагностичного центру ядерної медицини

584
Заслухавши та обговоривши доповідь академіка НАН України В.Ю.Сторіжка «Про створення типового регіонального діагностичного центру ядерної медицини» Президія НАМН України на останньому засіданні, що відбулось 25 червня 2015 р., відзначила наступне.
Захворюваність на рак в Україні і світі стрімко зростає і вийшла на друге місце після серцево-судинних захворювань. На цей час в Україні, за даними Національного канцер-регістру, щорічно реєструється більш ніж 160 тисяч нових онкологічних захворювань і на обліку медичних закладів знаходиться на кожні 50 жителів України – 1 онкохворий. У зв’язку зі зниженням народжуваності і «старіння» населення ця негативна тенденція буде зберігатись. За підрахунками Національного інституту раку МОЗ України внаслідок
смертності від раку населення України щорічно втрачає 270 тисяч чоловіко-років в працездатному віці і поруч з серцево-судинним захворюванням онкозахворювання визначають здоров’я нації, тобто ця проблема стає проблемою національної безпеки України.
 
Важливо відзначити, що ядерна медицина відкриває великі можливості для діагностування і лікування інших
найбільш розповсюджених захворювань, в т.ч. кардіологічних, неврологічних, ендокринних.
 
Головною проблемою боротьби з раком є низький рівень своєчасної діагностики раку на 1-й і 2-й стадії захворювання.
Біля 60% вперше зареєстрованих онкозахворювань виявляються на 3-й і 4-й стадії, коли стійке одужання стає неможливим. З цієї причини рівень п’ятирічного виживання онкохворих в Україні складає 41,4%, в той же час в розвинутих країнах цей показник сягає 64% і до 2018
року планується вийти на рівень 80%.
 
Як свідчить світовий досвід, ефективність допомоги онкохворим прямо залежить від рівня впровадження в медичну практику сучасних методів ядерної медицини. За оцінками в Україні відставання в цій галузі від розвинутих країн складає 10 – 20 років.
На цей час в Україні не виробляється жодний радіофармпрепарат і відсутнє вітчизняне виробництво діагностичного і терапевтичного обладнання для ядерної медицини.

Бурхливий розвиток ядерної медицини і ядерних технологій в розвинутих країнах дозволяє досягти значних успіхів в подоланні онкозахворювань. Так, згідно з рекомендацією Європейської комісії «European Partnership for Action Against Cancer for the period 2009-2011»,
в країнах Євросоюзу впроваджується масовий скринінг онкозахворювань, в тому числі 100% скринінг для деяких найбільш розповсюджених форм.
Згідно з цими рекомендаціями, передбачається проведення 125 млн. діагностичних досліджень щорічно.
Подібні амбіційні цілі ставляться в США, Японії і Росії.
 
Досвід роботи провідних онкологічних клінік і результати наукових досліджень у нас в країні і за кордоном свідчать, що для раннього та достовірного виявлення онкологічних уражень, для оцінки поширеності пухлинного процесу, для точного планування променевої терапії та визначення ефективності лікування найбільш перспективним є об'єднання в єдину систему можливостей різних методів променевої діагностики. Насамперед, це відноситься до методів цифрової рентгенографії, рентгенівської комп'ютерної томографії (КТ), магніто-резонансної томографії (МРТ), позитронної емісійної томографії (ПЕТ), однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ). Таке об'єднання дозволяє з високим просторовою здатністю точно виявляти і візуалізовувати малорозмірні первинні та метастазні пухлини, отримуючи одночасно з цим клінічно цінну інформацію про їхню біологічну та проліферативну активність.
 
З метою реалізації такої мультимодальної візуалізації за кордоном вже випускаються комбіновані ПЕТ / КТ- та ОФЕКТ/ КТ-сканери, в стадії розробки знаходяться
ОФЕКТ / МРТ-сканери. Нові радіофармпрепарати з високим ступенем туморотропності дозволяють достовірно виявляти методами ПЕТ і ОФЕКТ пухлини таких локалізацій і розмірів, які ще нещодавно не були доступні для виявлення на ранніх стадіях свого розвитку.
 
З появою таких фізичних методів медичної візуалізації, як ПЕТ і ОФЕКТ, значно зросла точність дозиметричного планування променевої терапії. Це обумовлено можливістю визначати за допомогою ПЕТ / КТ- та ОФЕКТ / КТ-сканерів точні межі поширеності
пухлинного процесу, які ще не виявляються не тільки методами КТ і МРТ, але й навіть при хірургічному втручанні (деякі пухлини головного мозку), причому ці майже невидимі оком межі точно прив'язані до анатомічних структур завдяки КТ-візуалізації.
 
Така ж мультимодальна візуалізація (ПЕТ + КТ) є основою так званої навігаційної хірургії, що активно розвивається в даний час. При плануванні подібних інтервенційних втручань хірург отримує унікальну можливість вибрати клінічно оптимальну і одночасно безпечну для
хворого траєкторію інструмента в тканинах на шляху до пухлини і навколо неї завдяки реконструкції 3-мірних зображень цих тканин, структур і кровоносних судин на екрані комп'ютерного монітора, отриманих за даними ПЕТ і КТ.
 

Таким чином, саме взаємне доповнення технологій КТ, УЗД та МРТ з високими параметрами чутливості та просторової роздільної здатності технологіями ПЕТ і ОФЕКТ, що забезпечують раннє виявлення пухлин на стадії малопомітних метаболічних і функціональних зрушень ще до їх структурно-анатомічних і, тим більше, клінічних проявів, робить гостро актуальною організацію діагностичних центрів ядерної медицини з комбінованими сканерами. На їхній базі є необхідні передумови для реалізації єдиної системи усіх найсучасніших методів променевої візуалізації.
 
Сучасна медична практика буквально пронизана радіаційними та ядерними технологіями.
На разі щорічно у світі проводиться біля 2 мільярдів рентгенівських діагностичних досліджень, 35 млн. ядерномедичних досліджень і 6,5 млн. радіотерапевтичних процедур, і ця тенденція йде в гору. Майже 95% діагнозів захворювань забезпечується радіологічною
діагностикою.
Наприклад, за статистичними даними в США діагностичні радіонуклідні дослідження виконуються в середньому для 40 пацієнтів на одну тисячу громадян, в Японії – 25, в Росії – 7, в Україні – 3 пацієнти. Найбільш оптимальним шляхом подолання серйозного відставання
України у галузі ядерної медицини і діагностики є тісна кооперація з провідними виробниками діагностичного обладнання при максимальному використанні наявного потенціалу профільних наукових організацій та виробничої бази країни. Відповідні переговори були
розпочаті з GE Healthcare, яка може бути одним з найбільш перспективних партнерів.
 
Розрахунки необхідної кількості устаткування для ядерної медицини в Україні згідно з рекомендаціями ВООЗ
 
Найменування:                                                                                                 Потреба на 1 млн. населення:                                                                                                    Потреба в Україні, шт.:

Магніторезонансний томограф                                                                                      14,2                                                                                                                                            640

Гамма-камери і ОФЕКТ                                                                                                      2,2                                                                                                                                            100
 
Позитрон-емісійний томограф                                                                                         1,6                                                                                                                                               70
 
Циклотрон                                                                                                                              0,7                                                                                                                                               30
 
З урахуванням ініціативи Сумської обласної адміністрації пропонується здійснити пілотний проект в м. Суми.
Розміщення пілотного діагностичного центру саме у м. Суми пов’язане з вкрай негативною ситуацією в цій області з онкологічними захворюваннями та перевагами локалізації виробництва діагностичного обладнання на базі виробничих потужностей ВАТ «SELMI» та наукового потенціалу Інституту прикладної фізики НАН України.
 

За результатами виконання заходів пілотного проекту, в подальшому передбачається розбудова сучасних типових центрів у кожній області України за розробленими і відпрацьованими нормативними документами, а також створення власного виробництва

апаратури для ядерної медицини та комплектуючих до нього.