Під час військових дій збільшується кількість травм та поранень, що підвищує ризик такої небезпечної інфекційної хвороби як правець, летальність при якій без проведення вчасної екстреної специфічної профілактики сягає 70% (інкубаційний період може бути до 21 дня). Обробка тільки пошкодженого шкірного покрову ранової поверхні або слизових оболонок антисептичними засобами не знешкоджує спори Clostridiumtetani і тим самим не попереджає захворювання. Слід врахувати, що з обмеженням доступності до медичної допомоги в зоні бойових дій значна кількість травм з ризиком реалізації правця залишаться поза увагою медичних працівників, котрі мають навики надання медичної допомоги при травмах. Крім того, станом на сьогодні кількість лікарських засобів для екстреної профілактики правця є обмеженою, що ускладнюється логістичними проблемами вчасної доставки їх у необхідні місця.
Ще одним ризиком, на якому необхідно акцентували увагу, є погіршення епідемічної ситуації з дифтерії. При тісних контактах людей (у тому числі у бомбосховищах та інших місцях масового перебування) із неможливістю дотримання маскового режиму та соціальної дистанції в період сезонного підвищення захворюваності на гострі респіраторні інфекції за умови широкомасштабної міграції та скупченості внутрішньо переміщених осіб значно зростає ймовірність поширення збудника дифтерії Corynebacteriumdiphtheriae. Тенденція до зростання захворюваності на цю інфекцію спостерігалася вже наприкінці 2019 р., що було пов’язано з вкрай низькими рівнями вакцинації дитячого населення та майже критичним станом щодо ревакцинації дорослих, які підлягають імунізації кожні 10 років. Лише карантинні обмеження та широке використання засобів індивідуального захисту (масок) у зв’язку з пандемією COVID-19 були стримуючими чинниками щодо подальшого поширення дифтерії. Станом на 06.04.2022 р. вже зареєстрований випадок дифтерії у дорослої пацієнтки на Тернопільщині, що прибула із зони активних бойових дій. Ураховуючи той факт, що стан вакцинопрофілактики дифтерії в порівнянні з 2019 р. не поліпшився, на сьогодні існує чітка загроза спалахів дифтерії, що не виключає набуття цією інфекцією в подальшому характеру епідемії, як це було в 1990-х роках, і для подолання якої знадобилося декілька років імунізації більшості дорослого населення. Зазначимо, що лікування дифтерії потребує специфічної терапії, яку на сьогодні також складно забезпечити.
Попередити ці дві небезпечні для здоров’я та життя інфекційні хвороби можна і потрібно шляхом вакцинації. Вакцини, які зараз застосовуються, є комбінованими і містять одночасно компоненти для профілактики дифтерії та правця.
Згідно з Календарем щеплень імунізація дітей проводиться у віці 2, 4, 6, 18 місяців, 6 та 16 років. Що стосується дорослого населення, то згідно з Календарем щеплень ревакцинацію проти дифтерії та правця (вакциною АДП-М) повинні проходити кожні 10 років, ураховуючи, що останнє щеплення в дитячому віці проводиться в 16 років.
Тому звертаємо увагу департаментів охорони здоров’я тих регіонів, де натепер не відбуваються активні військові дії, сімейних лікарів щодо необхідності організації імунізації проти дифтерії та правця дітей, їх батьків – щодо активного звернення для вчасного отримання відповідного щеплення.
Що стосується дорослих, які в більшості не отримували вчасно ревакцинацію і є сприйнятливими до цих інфекцій, то для індивідуального захисту кожного і збереження епідемічного благополуччя в країні вони теж повинні пройти вакцинацію.
Ще раз нагадуємо, що для правця групами високого ризику є військовослужбовці та учасники територіальної оборони, які обов’язково повинні бути захищені від цієї інфекції. Іншого захисту, ніж вакцинація, ні від правця, ні від дифтерії немає.
Інформація надана ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»
