Відбувся науковий семінар «Неінфекційні захворювання в умовах сучасних викликів: від теорії до практики»

163

15 листопада 2023 року в on-line режимі відбувся науковий семінар «Неінфекційні захворювання в умовах сучасних викликів: від теорії до практики», організований ГО «Українська асоціація профілактичної медицини» та ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України».

     В заході прийняли участь лікарі загальної практики – сімейної медицини, гастроентерологи, ендокринологи, інтервенційні кардіологи, кардіологи, нефрологи, організатори охорони здоров’я, генетики, фізіотерапевти, ультразвукової та функціональної діагностики, терапевти з різних регіонів України та зарубіжжя.

     Модераторами он-лайн семінару були віце-президент ГО «Українська асоціація профілактичної медицини», заступник директора Інституту терапії з наукової роботи доктор медичних наук, професор Олена Колеснікова та учений секретар інституту доктор медичних наук, старший науковий співробітник Олексій Гріднєв.

      Семінар відкрила Олена Колеснікова. «В умовах стресу, на жаль, прогресивно посилюється і захворюваність, і смертність від найбільш поширених НІЗ. А це відбувається, перш за все, на тлі того, що підвищується ймовірність реалізації всім нам дуже відомих поведінкових ФР, які є потужним тригером розвитку не тільки ССЗ, але й захворювань шлунково-кишкового тракту, нирок, легень тощо. Ось про це ми сьогодні будемо говорити. Про те, як якомога раніше скринувати наших хворих, які перебувають в умовах військового часу і, на жаль, не своєчасно звертаються до лікарів», – підкреслила віце-президент УАПМ.

     У ході конференції було обговорено ціле коло питань щодо ведення хворих з неінфекційними захворюваннями в умовах сьогодення.

     Першу доповідь «Хронічний стрес і кишкова мікробіота» представила слухачам Галина Фадєєнко, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, директор ДУ «НІТ ім. Л.Т. Малої НАМН У», керівник відділу вивчення захворювань органів травлення та їх коморбідності з неінфекційними захворюваннями. Доповідь Галини Дмитрівни була присвячена одному з найголовніших питань сьогодення – прямим та непрямим впливам хронічного стресу на кишкову мікробіоту та їх наслідкам для організму в цілому. Особлива увага зверталася на двобічний зв’язок мікробіота-кишечник-мозок. Наслідком впливу хронічного стресу є порушення фізіологічних сигнальних механізмів організму, проникненості інтестинального та гематоенцефалічного бар’єрів, розвиток ендотоксемії, хронічного дисбіозу кишечника,який є тригером для розвитку низки соматичних та нейропсихічних захворювань. Мікробіота кишечника формує стан неврологічного, психіатричного та метаболічного здоров’я. Отже, вплив на стрес можливо здійснювати не лише за допомогою призначення психотерапії, антидепресантів та заспокійливих лікарських засобів, а й через кишкову мікробіоту з призначенням відповідної дієти, нутріцевтиків та пробіотиків (психобіотиків) з метою підтримки неврологічного, психіатричного та метаболічного гомеостазу та нівелювання наслідків хронічного стресу або дистресу.

З наступним виступом «Вік-асоційовані захворювання: чи маємо ми час їх відтермінувати?» ознайомила учасників заходу Олена Колеснікова. За результатами власних даних дослідження відділу вивчення процесів старіння і профілактики метаболічно-асоційованих захворювань було встановлено, що починаючи з віку понад 40 років на тлі зростання інсулінорезистентності у хворих кожного десятиліття визначається поширеність зустрічаємості артеріальної гіпертензії, стеатотичної печінки, пов’язаної з метаболічною дисфункцією, додаються ознаки ожиріння та дисліпідемії. Сучасні дані чітко вказують на те, що спосіб життя може впливати на епігеном нащадків із глибокими наслідками щодо ранніх проявів метаболічно-асоційованих захворювань. Для зниження ризику небажаних наслідків вік-асоційованих захворювань потрібна своєчасна оцінка спільних із традиційними, факторів ризику метаболічно-асоційованих захворювань у пацієнтів після 40 років. Наявність у пацієнта в будь-якому віці ознак інсулінорезистентності, ожиріння, підвищення артеріального тиску, зміни в кишковому мікробіомі треба розглядати як тригери розвитку системного запалення, що сприяють прискоренню розвитку не тільки серцево-судинних захворювань, але і когнітивної дисфункції. Раннє та тривале призначення «метаболопротекції» сприяє зниженню ризику небажаних судинних подій та профілактиці хронізації вік-асоційованих захворювань.

Про роль кишкової проникності у виникненні та прогресуванні неалкогольної жирової хвороби печінки розповів Олексій Гріднєв, доктор медичних наук, провідний науковий співробітник відділу вивчення захворювань органів травлення та їх коморбідності з неінфекційними захворюваннями. Особлива увага зверталася на важливість цілісності кишкового та печінкового бар’єрів у підтримці здоров’я та балансу вісі «кишечник-печінка». Дисбіоз знижує бар’єрну функцію шлунково-кишкового тракту, сприяючи ушкодженню печінки за рахунок порушення вищезазначеної вісі. Зазначено, що дієта, фізична активність, призначення антибіотиків та пробіотиків є одними з найважливіших регуляторів проникненості кишечника. Підтримка адекватної проникненості кишечника є однією з запорук профілактики прогресування та розвитку ускладнень багатьох захворювань печінки і НАЖХП не є виключенням. Отже актуальним є пошук та розробка ефективних методів впливу на ці процеси.

Про нові можливості антитромботичної терапії (за даними ESC 23) розказала Запровальна Ольга, доктор медичних наук, провідний науковий співробітник відділу вивчення процесів старіння і профілактики метаболично-асоційованих захворювань. Застосування пероральних антикоагулянтів (ПОАК) в сучасній терапії серцево-судинних захворювань має важливе значення. ПОАК довели свою беззаперечну ефективність при лікуванні пацієнтів з фібриляцією передсердь та тромбобемболічними ускладненнями. Також останнім часом отримано доказову базу щодо нових показань застосування ПОАК, а саме: лікування тромбозів лівого шлуночка, онкоасоційованих тромбозів та інш. Відповідно сучасним рекомендаціям 2022-2023 рр. доповідачка навела схеми та алгоритми застосування ПОАК при проведенні антитромботичної терапії.

Про цікаві методи дослідження йшла мова в доповіді «Альтернативні маркери старіння з позиції стоматолога» доктора медичних наук, провідного наукового співробітника відділу вивчення процесів старіння і профілактики метаболично-асоційованих захворювань Ємельянової Наталії. Було відмічено, що при біологічному старінні організму на тлі метаболічно-асоційованих захворювань змінюється стан метаболізму, особливо, органічних високомолекулярних сполук (складні білки, ліпопротеїди тощо), що відображається появою в крайовій зоні фації ротової рідини маркерів патології у вигляді аркоподібних тріщин, розривів різної глибини, «зморшки» та пігментних плям. Чим більше маркерів патології, тим значніше біологічний вік превалює над календарним. Дослідження ротової рідини характеризується простотою та цілодобовою доступністю для забору, швидкістю підготовки матеріалу для дослідження структури без залучання дорогого обладнання.

Нові дані у виступі «Неінвазивна діагностика ендогенної інтоксикації у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки» представив кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу науково-організаційної роботи та медичної інформації з бібліотекою Дмитро Ємельянов. Доповідач зазначив, що неінвазивна діагностіка вважається необхідним компонентом загальної діагностики, яку доцільно використовувати для раннього виявлення морфологічних змін за відсутності клінічних проявів метаболічно-асоційованих захворювань та задля моніторингу результатів терапії. Аналіз морфологічної структури центральної зони фації змішаної слини дозволяє зафіксувати наявність центрів додаткової кристалізації, що змінюють встановлений порядок кристалів сольової зони, порушуючи їх фрактальний характер, а також форму, розміри і локалізацію. Наявність центрів додаткової кристалізації обумовлено надлишком органічних домішків у ротовій рідині на тлі неалкогольної жирової хвороби печінки.

Тему «Раціональне харчування хворих з гастроентерологічною патологією в умовах воєнного часу» підняла у своєму повідомленні кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу вивчення захворювань органів травлення та їх коморбідності з неінфекційними захворюваннями Олена Курінна. Зазначено вплив хронічного стресу на набір ваги внаслідок порушення змін харчової поведінки. Наведені дієтичні рекомендації щодо дієтичного харчування при хронічних неінфекційних захворюваннях (гастроезофагальною рефлексною хворобою та неалкогольною жировою хворобою печінки), а також приділено значиму увагу ефективності призначення психобіотиків – пробіотиків для контрою рівнів об’єктивного та суб’єктивного стресу.

Гастроентерологічну тематику продовжила кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу вивчення захворювань органів травлення та їх коморбідності з неінфекційними захворюваннями Нікіфорова Яна у доповіді «Лікування Нр-асоційованих захворювань згідно рекомендацій Маастрихту-6». Приділено особливу увагу ряду положень, що мають високий рівень доказовості або є новими. Відзначено, що ерадикаційна терапія на сьогодні є обов’язковою для усіх пацієнтів, що інфіковані НР з метою ранньої канцеропревенції. Наведені актуальні схеми антигелікобактерної терапії та можливі шляхи підвищення її ефективності, включаючи призначення препаратів вісмуту та пробіотиків із доведеною ефективністю.

Наступні 4 доповіді були присвячені лікуванню захворювань нирок в умовах воєнного часу. Так про особливості лікування хронічної ниркової недостатності (ХХН) під час воєнного стану розповів доктор медичних наук, завідувач відділу профілактики та лікування хвороб нирок при коморбідних станах Андрій Несен. Принципи ведення пацієнтів нефрологічного профілю під час війни суттєво відрізняються порівняно з практикою нефрології мирного часу. Пацієнтам з ХХН потрібна постійна дієтологічна, медикаментозна і апаратна терапія. Важливим є визначення маршруту евакуації з окупованих територій або територій де відбуваються бойові дії, слід враховувати час перебування у дорозі, щоб не перебільшити міждіалізний період. Реципієнти з трансплантатом для профілактики відторгнення трансплантованої нирки повинні постійно приймати імунодепресанти. В умовах воєнного стану велику роль відіграє телемедицина, яка повинна за можливістю застосовуватись, як для надання терапевтичних порад недостатньо кваліфікованим лікарям, так і пацієнтам, які не в змозі евакуюватись, і/або перебувають у віддалених місцях щоб отримати спеціалізовану допомогу.

Тему ХХН продовжив доктор медичних наук, провідний науковий співробітник відділу профілактики та лікування хвороб нирок при коморбідних станах Володимир Чернишов у доповіді «Стрес-індукована дисліпідемія при хронічній хворобі нирок в воєнний час: механізми, клінічні наслідки, особливості корекції». Він висвітлив головні складові фенотипу дисліпідемії при ХХН з урахуванням сучасних патофізіологічних механізмів їх формування, а також механізми, через які емоційний і фізичний стрес воєнного часу може вплинути на зміни ліпідного профілю осіб з ХХН та клінічні наслідки дисліпідемії. При корекції порушень ліпідного обміну під час війни рекомендовано приділити увагу усуненню нездорового способу життя, який поширюється в умовах воєнного часу, а також вибору гіполіпідемічного засобу для втручання в порушений метаболізм ліпідів з урахуванням фенотипу дисліпідемії та ниркової дисфункції. Під час війни важливо досягати цільових рівнів ліпідів для зниження серцево-судинного ризику у хворих на ХХН.

Про особливості перебігу та лікування діабетичної хвороби нирок у стресових умовах воєнного часу доповіла кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу профілактики та лікування хвороб нирок при коморбідних станах Поліна Семенових. Дане захворювання є однією з найчастіших причин інвалідизації та смертності хворих на діабет. Військові конфлікти призводять до багатьох проблем особливо у людей, які потребують постійного медичного обслуговування. У доповіді було детально представлено сучасну стратегію зниження кардіоренального ризику при цукровому діабеті 2 типу з урахуванням важких умов воєнного часу, яка включає відмову від куріння, споживання достатньої кількості рідини, фізичну активність, чіткий глікемічний контроль, нормалізацію артеріального тиску, зниження рівня ліпідів крові, блокаду ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Слухачі були ознайомлені з останніми результатами масштабних клінічних випробувань, присвячених вивченню ефектів інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози: CREDENCE та DAPA-CKD, та з сучасними методами контролю артеріального тиску і корекції порушень ліпідного обміну у пацієнтів з хронічною хворобою нирок на тлі цукрового діабету.

І в останньому повідомленні  «Вплив воєнного конфлікту на перебіг хронічних запальних захворювань нирок», яке представив кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу профілактики та лікування хвороб нирок при коморбідних станах Олександр Кірієнко, мова йшла про пієлонефрит. Наявність активних військових дій у країні значним чином впливає на перебіг запальних процесів у нирках як гострих, так і хронічних. Спостерігаються негативні наслідки для перебігу пієлонефриту та активації латентних інфекцій, зростає ризик ускладнень. На цьому фоні у хворих збільшується частка малосимптомних і атипових варіантів перебігу пієлонефриту, що створює певні труднощі для раннього розпізнавання та своєчасного лікування різних форм захворювання.

Завершився науковий он-лайн семінар підведенням підсумків роботи.