26 вересня відбувся круглий стіл «Забезпечення сталого розвитку України шляхом зменшення факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань», присвячений Всесвітньому дню серця. Захід організували Національна академія медичних наук України спільно з Центром громадянського представництва «Життя».
У заході взяли участь Президент Національної академії медичних наук України академік Віталій Цимбалюк, а також заступник міністра охорони здоров’я України Михайло Загрійчук, радник міністра охорони здоров’я України Андрій Гук, директор Інституту серця МОЗ Укоаїни Борис Тодуров, головний лікар Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска Василь Корнацький, головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Сергій Сіромаха та інші представники сфери охорони здоров’я.
Під час круглого столу учасники обговорили основні фактори ризику виникнення серцево-судинних захворювань та інструменти зменшення смертності від хвороб серця в Україні.
Всесвітній день серця відзначають з 2000 року з ініціативи Всесвітньої федерації серця. Цей день слугує глобальною платформою для об’єднання однодумців та підвищення обізнаності людей про профілактику серцево-судинних захворювань.
Щорічно від серцево-судинних захворювань помирає майже 18 мільйонів осіб у світі. В Україні дві третини випадків смерті спричинені цими захворюваннями. Щороку в Україні через серцево-судинні хвороби гине пів мільйона людей.
«Серцево-судинні захворювання є провідною причиною смерті та втрати працездатності у світі. Вони провокують третину всіх смертей на планеті і половину всіх смертей, спричинених неінфекційними захворюваннями. Проте змінивши наші звички, ми можемо зменшити ризик виникнення серцевих захворювань та інсульту, а також покращити якість нашого життя і стати хорошим прикладом для наступних поколінь», – наголосив Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України.
У Всесвітній день серця експерти наголошують, що спільними зусиллями можна зменшити тягар і передчасну смерть від серцево-судинних захворювань, допомагати людям жити довше в сприятливих умовах для здоров’я серця.
80% передчасних смертей від серцево-судинних захворювань можна було б уникнути, якщо контролювати чотири основні фактори ризику: вживання тютюну та алкоголю, харчування, фізична активність.
Високий рівень захворюваності на серцево-судинні хвороби є тягарем для економіки держав та сприяє бідності, особливо в країнах із низьким та середнім рівнем доходів, через великі витрати на лікування.
«Із пів мільйона щорічних смертей від серцево-судинних захворювань в Україні, 12% (понад 50 тисяч) – є прямим наслідком вживання тютюну. Новий парламент має прийняти законодавчі ініціативи, щоб зменшити поширеність куріння в Україні, особливо серед дітей. Необхідно продовжувати підвищувати податки на сигарети, заборонити продаж електронних сигарет неповнолітнім, прибрати сигаретні викладки із вітрин магазинів, запровадити небрендовані пачки сигарет із великими зображеннями хвороб, спричинених курінням»,- розповіла Лілія Олефір, виконавча директорка ГО «Життя».
Учасниками круглого столу було наголошено, що держава повинна впроваджувати заходи для зменшення серцево-судинних захворювань на загальнонаціональному рівні:
- проводити комплексну політику з боротьби проти тютюну;
- запровадити податки для зменшення споживання продуктів з високим вмістом жиру, цукру та солі;
- облаштувати пішохідні та велодоріжки для підвищення фізичної активності;
- впроваджувати стратегії для зменшення вживання алкоголю;
- запровадити здорове шкільне харчування для дітей.
Такі прості речі, як 30 хвилин фізичної активності на день, відмова від куріння та алкоголю, правильне і збалансоване харчування допомагають запобігти захворюванням серця та інсульту.
