Заголовок

904

26 вересня 2013 року відбулося засідання президії Національної академії медичних наук України.
 
Розпочинаючи зустріч президент НАМН академік А.М. Сердюк сказав: «Ми вирішили, починаючи з нинішньої президії і далі, починати підносити на належний рівень наших молодих учених. Нам приємно, що у нас в академії в процентному відношенні молодих науковців найбільше ніж в інших академіях. Але те, що у нас більше – це не значить, що це достатньо. Тому, на кожній президії буде заслуховуватися доповідь молодого вченого по тому чи іншому напрямку. По – перше, це для того щоб ми бачили свою підростаючу зміну, по – друге, щоб ми підтримали цей науковий напрямок, і по – третє, щоб ми підтримали самого молодого вченого. Тому сьогодні першим зі своєю науковою доповіддю виступить Олександр Коляда, молодший науковий співробітник лабораторії епігенетики ДУ «Інститут геронтології ім.. Д.Ф.Чеботарьова».
 
Олександр Коляда подякував поважне зібрання за нагоду виступити з доповіддю присвяченою генетиці паркінсонізму та наголосив, що хвороба Паркінсона (ХП) відноситься до числа найбільш важких і поширених нейродегенеративних захворювань людини, характеризується хронічним прогресуючим перебігом, порушенням функції базальних гангліїв і важкою інвалідизацією хворих. З генетичної точки зору ХП є гетерогенною. Сімейні форми  ХП складають близько 5 – 10% випадків захворювання, інші випадки є спорадичними.

В доповіді йшла мова про нещодавно проведені дослідження генетичних основ хвороби паркінсона та пошуку генів що відповідають за розвиток хвороби. Створено банк ДНК  пацієнтів з встановленим діагнозом ХП, вперше в Україні проведено генотипування пацієнтів з спадково-сімейними формами, вперше у пацієнтів з України визначена довжина теломерних ділянок. Всі отримані данні можуть бути впроваджені в практику лікарів неврологів для консультування членів родин пацієнтів та уточнення діагнозу.