На засіданні президії НАМН України з доповіддю про наукову та науково – організаційну діяльність ДУ «Інститут нефрології НАМН України» виступив директор інституту академіка НАМН Ю.І.Фещенко
Структура інституту складається з адміністрації, адміністративно-господарських і допоміжних підрозділів, клініки на 530 ліжок і поліклініки.
Наукові підрозділи структуровані у відділ фтизіатрії з 3-ма відділеннями, відділ пульмонології з 5-ма відділеннями, 2 хірургічних відділення, 4 наукових лабораторії, відділ епідеміологічних та організаційних проблем фтизіопульмонології, відділ інформаційно-комп’ютерних технологій, наукову бібліотеку, віварій.
На базі інституту функціонує референс-лабораторія з мікробіологічної діагностики туберкульозу МОЗ і НАМН України та кафедра фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.
Кількість усіх співробітників Інституту – 793, у наукових підрозділах -12.
За даними 2013 р. в Інституті – академіків НАМН України – 1, чл.-кор. НАМН України – 1, докторів наук – 23 (із них професорів – 14), кандидатів наук – 44, без наукового ступеня – 39. Середній вік працюючих: докторів наук – 52 роки, кандидатів наук – 48 років. Кількість молодих вчених до 35 років – 22 (серед них – 3 кандидати наук).
План підготовки наукових кадрів виконувався і перевиконувався у всі 5 років (у 2009 р. – 100 %, у 2011 р. – 200 %, у 2012 р. – 117 %, у 2013 р. – 117 %). Ефективності аспірантури в усі роки складала 100 і більше відсотків.
На базі інституту працює спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій, в якій концентрується узагальнення наукових робіт НДІ та ВУЗів країни в галузі фтизіатрії, пульмонології та клінічної алергології.
Вченою радою інституту (протокол № 5 від 24 квітня 2012 р.) затверджена Концепція розвитку ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України" з 2012 року до 2020 року.
Згідно цього документу основними науковими напрямками інституту є: дослідження механізмів розвитку, поширеності, особливостей перебігу туберкульозу та неспецифічних захворювань органів дихання, в т. ч. спричинених резистентними збудниками, та їх поєднання з ВІЛ-інфекцією й іншою супутньою патологією; розробка сучасних науково обґрунтованих методів і технологій їх скринінгу, діагностики, диференціальної діагностики, лікування, профілактики, медико-соціальної реабілітації, диспансеризації та прогнозування, а також розробка та автоматизація технологій організації контролю за цією патологією. Окрім цього, кожний науковий структурний підрозділ задекларував свої напрямки наукових досліджень по роках.
Інститут виконував бюджетних НДР: у 2009 р. – 14 (закінчено – 10), у 2010 р. – 15 (закінчена – 1), у 2011 р. – 17 (закінчено – 3), у 2012 р. – 17 (закінчено – 12), у 2013 р. – 16 (закінчено – 2). За характером досліджень (фундаментальних і прикладних) НДР, що виконувалися) були такі: у 2009 р. – 4 і 10, у 2010 р. – 5 і 10, у 2011 р. – 4 і 13, у 2012 р. – 4 і 13, у 2013 р. – 4 і 12, з них за Загальнодержавними програмами у 2011 р. виконували 2 НДР і у 2012 та 2013 рр. – по 1 НДР.
Найвагоміші наукові результати:
Розроблені стандартні режими хіміотерапії хворих на неефективно лікований мультирезистентний туберкульоз 4-ї категорії. Їх суть у додатковому раціональному застосуванні ін’єкційних препаратів ІІ ряду. Ці режими дозволили досягти припинення бактеріовиділення у 53,3 % хворих і підвищити результати лікування на 25,8 %.
2. Спосіб патогенетичного лікування туберкульозу органів дихання у дітей із додатковим призначенням водорозчинної форми бета-каротину за розробленою схемою, яка залежить від рівня активної реакції сечі. Вилікування виявилась в 1,8 рази вищим, тривалість основного курсу лікування скоротилась на 1,5 міс., а частота небажаних реакцій хіміотерапії зменшилася вдвічі.
3. Розроблена схема лікування хворих на туберкульоз легень в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням із диференційованим застосуванням ізофону замість ізоніазиду, бронхолітика іпратропіуму броміду і фенотеролу та додатково ердостеїну протягом перших трьох місяців лікування. За короткі терміни зменшилися побічні реакції антимікобактеріальних препаратів на 21,1%. Це дозволило досягти загоєння порожнин розпаду в легенях у 94,3 %, зменшити великі залишкові зміни в легенях на 24,9 %, скоротити терміни стаціонарного лікування на (1,0 ± 0,1) міс.
4. Визначена потреба в хірургічному лікуванні хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень – вона складає 6,6 %, а реально оперується – менше 4,0 %.
Розроблений стандарт надання хірургічної допомоги цим хворим. Включення цього стандарту в комплексне лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень забезпечило успішне лікування у 94,1 % хворих при 80,1 % ефективності без хірургічного лікування. Розроблений стандарт скоротив тривалість післяопераційного лікування в 2,25 раз (з 35,3 % до 15,7 діб).
5. Розроблений «швидкий тест» і алгоритм діагностики вірусних збудників при негоспітальній пневмонії і спосіб лікування з додатковим застосуванням Арбідолу чи Тіотриазоліну; при цьому: на 6 діб скорочується термін інтоксикаційного синдрому, на 9 діб скорочуються терміни госпіталізації хворих.
6. Розроблені стандарт і протокол організації лікування хворих на ТБ, який включає комплекс першочергових заходів від виявлення хворих, організації закупівель антимікобактеріальних препаратів і способів контрольованого лікування і дозволили збільшити ефективність лікування на (19,9 ± 3,4) %, зменшити кількість померлих хворих на (9,5 ± 2,2) %, зменшити кількість хворих з перерваним лікуванням до (6,3 ± 1,1).
7. Розроблений режим хіміотерапії неефективно лікованих хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю та не переносністю препаратів, завдяки якому припинення бактеріовиділення досягнуто у 52,9 % випадків, результати лікування підвищилися на 12,9 %.
8. Розроблений новий спосіб морфологічної діагностики активності туберкульозного запалення, який підвищує точність діагностики до 95 %.
9. Розроблені нові способи, які підвищили точність і ефективність діагностики: вазомоторного риніту – на 10,8 %, гіперінфляції легень – на 14,0 %, тяжкої персистуючої бронхіальної астми – на 50,0 %.
10. Встановлені клініко-діагностичні критерії раннього прояву бронхіальної астми у дітей і розроблений алгоритм діагностики бронхіальної астми, чутливість якого – 93 %, специфічність – 96 % і прогностична цінність – 97 %.
11. Розроблений новий спосіб виділення M. tuberculosis із дослідного матеріалу хворих на туберкульоз легень, який підвищив точність виявлення збудника на 3,9 % і скоротив термін дослідження на 6 діб.
12. Розроблена й впроваджена технологія біологічного зварювання легеневої паренхіми при хірургічному лікуванні хворих на туберкульоз, яка скоротила терміни лікування на 41 % за рахунок зменшення травмування тканин під час операцій і зменшення післяопераційних ускладнень.
13. Автори розробили 9 нових способів діагностики й лікування плевральних випотів на рівні патентів, а також розробили алгоритм послідовності застосування цих методів, які підвищили ефективність лікування хворих із плевральними випотами на 26 %.
14. При туберкульозі у ВІЛ-інфікованих дітей та дітей, що народилися від ВІЛ-інфікованих матерів розроблений новий спосіб діагностики туберкульозу, що скоротив термін етіологічної верифікації діагнозу на 13–19 днів.
15. Розроблена схема діагностики вірусного загострення БА із застосуванням імунохроматографічних тестів, полімеразної ланцюгової реакції та мультиплексних вірусних тест-систем, а також схема лікування цих хворих із призначенням вітаглутаму, яка скоротила тривалість загострення і зменшила бактеріальні ускладнення на 14,8 %.
16. Розроблений короткостроковий режим хіміотерапії при ко-інфекції ТБ/ВІЛ із включенням моксифлоксацину, який підвищує ефективність лікування на 37,5 %.
При виконанні НДР наукові структурні підрозділи Інституту комплексувалися між собою в межах інституту майже у 80 % випадків, а також на договірних засадах комплексувалися з іншими науковими чи практичними лікувально-діагностичними закладами.
Всі НДР вирішують пріоритетні, соціально-значимі масштабні проблеми у відповідності до профілю діяльності установи.
В Інституті формуються щорічні плани винахідницької роботи.
Протягом 5 років подано заявок на винаходи та корисні моделі 44,отримано патентів 46.
Охороноспроможність НДР серед усіх, що виконувались : 85,7 % – 93,8%. Кількість авторів винаходів і корисних моделей на 100 науковців набуває тенденції до зменшення: у 2009 р. їх було 42, у 2013 р. – 35.
Для контролю за виданням монографій та посібників в Інституті формуються щорічні плани їх видання. Протягом 5 років фахівцями Інституту опубліковано 1307 наукових праць (11 монографій 23 довідники і посібники,
634 журнальних статей ,531 тези і статті в збірниках, 95 науково-популярних статей.Видано 14 методичних рекомендацій ,60 інформаційних листів, зареєстровано 57 нових технологій.
Інститут видає 3 журнали – "Український пульмонологічний журнал", "Астма та алергія", "Український хіміотерапевтичний журнал".
З 1999 р. Інституті є підключений високошвидкісним каналом до Інтернету. З 2009 р. до 2013 р. власна електронна база знань інституту збільшилася в 2,15 рази, або з 10,1 Гбайт до 21,7 Гбайт.
Офіційний Web-сайт Інституту (www.ifp.kiev.ua) існує 13 років. На 01.01.2014 року містить 4185 сторінок і документів.
За даними Всесвітньої вебометричної організації webometrics.info протягом 2013 року Web-сайт Інституту займав 1-у позицію в Україні та 368-му – в світовому рейтингу серед понад 12 тис. сайтів медичних закладів (Ranking Web of Hospitals).
Інститут 2 роки має своє представництво в соціальній мережі Facebook за адресою: facebook.com/ifp.kiev.ua, постійно розсилає у різні країни свої наукові публікації за безкоштовною підпискою. У 2014 році планується запровадити в інституті кабінет для проведення телемедичних консультацій та відеоконференцій.
Щороку видається аналітичний статистичний збірник з пульмонології За 5 років інститутом підготовлені 178 пропозицій, аналітичних матеріалів та проектів за своїм профілем для Президента України, Ради національної безпеки і оборони, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, НАМН і МОЗ України, профільної державної служби та інших органів виконавчої влади.
Протягом 5 років інститут брав участь у реалізації трьох загальнодержавних програм:
Протягом всіх 5 років на базі Інституту функціонувала проблемна комісія "Пульмонологія та фтизіатрія " (згідно наказу МОЗ та АМН України від 11.03.2010 р. № 219/12.
Інститут уклав угоди про співпрацю з Головними управліннями охорони здоров’я обласних Дніпропетровської та Львівської, Головним управлінням охорони здоров’я та медицини катастроф Черкаської, управлінням охорони здоров’я та курортів Вінницької, управлінням охорони здоров’я та медицини катастроф Одеської, управліннями охорони здоров’я обласних державних адміністрацій
Провідні фахівці інституту розробляють майже всі нормативно-правові документи, беруть участь у загальнодержавних нарадах, колегіях, засіданнях за своїм фахом, надають пропозиції до центральних органів виконавчої влади.
На базі Інституту функціонує 2 Всеукраїнських громадських організації "Асоціація фтизіатрів і пульмонологів України" та "Асоціація хіміотерапевтів України".
Установою за 5 років проведено 28 наукових форумів.
На з’їзді, конгресах, науково-практичних конференціях, семінарах, проведених інститутом, підвищили кваліфікацію понад 9,2 тис. спеціалістів.
На курсах інформації та стажування, які Інститут проводить з різних питань фтизіатрії, пульмонології, алергології, імунології, мікробіологічної діагностики, бронхології, торакальної хірургії, підвищили кваліфікацію 633 спеціалісти, прочитано1107 лекцій для лікарів.
Інститут рамках Меморандуму про взаєморозуміння співпрацював з міжнародним представництвом PATH в Україні в рамках проекту "Програма оптимальних технологій в охороні здоров’я". Завдяки технічній підтримці РАТН проводилося удосконалення тимчасових звітно-облікових форм з туберкульозу, проведення нарад-семінарів, навчальних тренінгів для лікарів-лаборантів, фтизіатрів, проведення моніторингових візитів, видання методичних рекомендацій, посібників
Тривала співпраця інституту і з Європейським регіональним бюро ВООЗ по контролю за туберкульозом в Україні. У 2012 р. здійснювалась технічна підтримка і організація експертної оцінки фахівцями ВООЗ заходів Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз та роботи лабораторної мережі з мікробіологічної діагностики туберкульозу. Фахівці інституту також брали участь у навчальних семінарах по проведенню когортного аналізу результатів лікування хворих на туберкульоз.
Завдяки міжнародному проекту "HINARI" Інститут мав доступ до електронних журналів відомих видавництв світу, що охоплюють повний спектр найважливіших медичних досліджень, клінічної практики й охорони здоров'я. Співробітники інституту отримали можливість ознайомитися з великою кількістю фахових журналів і повнотекстовими статтями з цих журналів.
Співробітники інституту співпрацюють з Європейським респіраторним товариством (ERS) в рамках обміну інформацією про щорічні конгреси та конференції, які проводить ця організація. Це дало можливість науковцям інституту відправляти тези і статті, отримувати запрошення та спонсорську допомогу для участі в конгресах та конференціях.
У 2013 р. спільно з Агентством з міжнародного розвитку Сполучених Штатів Америки (USAID) в рамках проекту "Зміцнення контролю за туберкульозом в Україні" розпочате наукове дослідження "Оцінка впливу проекту "Зміцнення контролю за туберкульозом в Україні". Термін виконання: вересень 2013 р. – грудень 2016 р.
В Інституті функціонує клініка фтизіопульмонологічного профілю на 530 ліжок, зокрема: фтизіопульмонологічних ліжок – 405, фтизіохірургічних (торакальних) – 80, дитячих фтизіатричних – 45.
За даними 2013 р. в інституті працює 86 лікарів, три лікарі мають звання "Заслужений лікар України", 1 – лауреат Державної премії України.
За 5 років у консультативні поліклініці проконсультовано 92721 хворих. Близько половини – це мешканці Києва і половина – з інших адміністративних територій.
Протягом 5 років у стаціонарі Інституту проліковано 30884 хворих. Тематичні хворі упродовж 5 років становили в середньому (97,04 ± 0,85) % від числа госпіталізованих. В клініках інституту лікувалися хворі з найбільш тяжкими формами туберкульозу і НЗЛ:
Протягом усіх 5 років виконання ліжко-днів перевищувало 100,0 %. Загальна летальність у останні 2 роки (2012 р. і 2013 р.) стабілізувалася на рівні 0,4 %..
Хірургічна активність у двох хірургічних відділеннях інституту, коливаючись, має тенденцію до збільшення – з 71,9 % у 2009 р. до 84,7 % у 2013 р., або на 12,8 %.Післяопераційна летальність з 2009 р. до 2013 р. зменшилася в 6,3 разу (з 1,9 % до 0,3 %).
У клініці інституту – 17 робочих станцій, які підключені до Інтернету та електронної пошти. Клініка розпочала підготовчі роботи для розробки і впровадження електронної історії хвороби.
За 5-річний період було придбано нове обладнання: апарати наркозно – дихальні, аквадистилятори, денситометри, термостати, ендоскопи та відеоендоскопи, апарати штучної вентиляції легень, сканер діагностичний для відеобронхоскопії, ампліфікатор, система рентгенографічна, фізіотерапевтичні комплекси, кардіодефібрилятори та інші.
Проведено капітальний ремонт приміщень віварію, патаморфологічного відділення, складу медикаментів, господарських корпусів, рентгендіагностичного кабінету, ендоскопічного та фізіотерапевтичного кабінетів. Проведено капітальний ремонт відділень та лабораторії мікробіології.
