Заголовок

595

На засіданні президії НАМН України, що відбулося 27 березня 2014 року, з доповіддю про «Загрози національній безпеці у готовності та реагуванні на радіаційні аварії», виступив чл.-кор. НАМН Базика Д.А.

Зокрема Димитрій Базика наголосив, що на території України діє 15 ядерних енергетичних установок, що виробляють приблизно половину всієї електроенергії країни. Кожна з цих установок є стратегічно важливим об'єктом і може бути потенційною ціллю для військових і терористичних атак. Крім того, цілями таких атак може бути значна кількість інших радіаційно-небезпечних об'єктів, таких, як сховища відпрацьованого ядерного палива, медичні та наукові установи, що використовують радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, установки поводження з радіоактивними відходами, склади радіоактивних ізотопів, що застосовуються в медицині і наукових дослідженнях, ядерні установки ДСП ЧАЕС на стадії виведення з експлуатації, а також об'єкт "Укриття". Потенційні радіологічні наслідки протиправних дій, спрямованих на радіаційно-небезпечні об'єкти, чи застосування радіотоксичних властивостей радіоактивних речовин, потребують ретельного аналізу та суттєвого підсилення аварійної готовності і реагування. Ситуація ускладняється через відсутність матеріально-технічної та організаційної готовності до проведення йодної профілактики для населення України на випадок радіаційної аварії.
Аварійна готовність та реагування в Україні регламентується низкою законодавчих та нормативно-правових актів, які покладають на Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) забезпечення охорони та захист здоров'я персоналу та населення, а також підтримання санітарно-гігієнічного благополуччя на території України.

Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» є головною установою в Україні з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології та з питань радіаційної гігієни, радіаційної епідеміології, є центром, який співпрацює з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях КЕМРАК.

ННЦРМ єдина в Україні наукова медична установа, що має у своєму штаті висококваліфікованих експертів з досвідом ліквідації наслідків аварій на Чорнобильській АЕС та на АЕС Фукусіма-Даічі, в т.ч. стосовно надання медичної допомоги хворим на гостру променеву хворобу та з радіаційними опіками. Нажаль, на теперішній час ННЦРМ практично не залучений до надзвичайно важливої, з точки зору національної безпеки, роботи з забезпечення аварійної готовності та реагування на радіаційні аварії. Більш того, за 28 років існування ННЦРМ цей стратегічно важливий напрямок не мав фінансування та матеріально-технічного забезпечення.
 
Заслухавши та обговоривши доповідь Президія Національної академії медичних наук постановляє :
1.Ініціювати проведення спільної координаційної наради щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 11 "Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту" та інших вимог законодавства України до медичного захисту населення у випадку радіаційних аварій за участю Міністерства охорони здоров'я України, Державної служби з надзвичайних ситуацій, НАЕК «Енергоатом», Держатомрегулювання, Служби безпеки України, Національного інституту стратегічних досліджень.
2.НАМН разом з МОЗ України, Державною службою з надзвичайних ситуацій підготувати та надати на розгляд Ради національної безпеки та оборони України проект Постанови Кабінету Міністрів України щодо технічно-організаційних заходів для виконання вимог законодавства України до медичного захисту населення у випадку радіаційних аварій, в якому передбачити:

– невідкладне приведення аварійних сил та резервів на випадок радіаційних аварій у повну відповідність до вимого законодавства України, в тому числі відновлення запасів препаратів стабільного йоду в зонах спостереження АЕС;
– створення на базі ННЦРМ Національного медико-дозиметричного аварійного центру Єдиної державної системи цивільного захисту та його відповідне матеріально-технічне забезпечення Національного медико-дозиметричного аварійного центру;
– створення на базі ННЦРМ Центрального Державного резерву препаратів йоду та Державного резерву спеціальних дозиметричних приладів для здійснення медико-дозиметричних рятувальних заходів у випадку радіаційних аварій чи терористичних актів;

–  координацію роботи Національного медико-дозиметричного аварійного центру з НАЕК «Енергоатом», Держатомрегулювання, Державною службою з надзвичайних ситуацій;
–  необхідність розробки та вдосконалення документів з аварійної готовності та реагування на радіаційні аварії у відповідності до міжнародних стандартів безпеки МАГ ATE та Європейського Союзу а також рекомендацій В 003;
–    необхідність підготовки навчально-методичної літератури та інформаційних матеріалів, проведення навчальних курсів для медичного та дозиметричного персоналу; проведення регулярних спільних аварійних навчань з відповідними відомствами.