Заголовок

1033

Кошти, які Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. Амосова може отримувати від страхової медицини, зокрема й від іноземних компаній, мають цілковито використовуватись на потреби цього закладу. Таку думку висловив Прем'єр-міністр Микола Азаров під час відвідання інституту.

«Директор вашого інституту поінформував мене, що до нього звертаються страхові медичні компанії з-за кордону щодо проведення операцій у вашому центрі. Вони зацікавлені в тому, щоб лікувати у нас своїх хворих. Звичайно, передусім ми повинні лікувати своїх громадян, але якщо є можливість, було б непогано залучати ресурси від іноземних компаній. І я гарантую, що всі ресурси, які ви залучите, підуть на розвиток і підвищення заробітної плати медичному персоналу», – сказав Глава Уряду.

За його словами, лікарі інституту надають медичну допомогу на найвищому рівні. А найближчим часом тут розпочнеться будівництво ще одного сучасного корпусу, що дасть змогу збільшити кількість операцій до 9 тисяч на рік.

Нагадаємо, що на цей час майже 30% усіх операцій на серці в Україні проводиться в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. Амосова. Упродовж останніх двох років за підтримки Уряду в інституті оновлено медичне обладнання та проведено реконструкцію операційних залів, завдяки чому вже у поточному році кількість проведених операцій збільшиться на тисячу. У НІССХ розроблено та успішно застосовуються унікальні методи лікування серцево-судинних хвороб. Зокрема, фахівці інституту мають найбільший у світі досвід хірургічного лікування інфекційного ендокардиту – післяопераційна смертність після лікування цього захворювання у клініці М. Амосова у 10 разів нижча, ніж у провідних кардіохірургічних клініках світу.

Інститут є світовим лідером у лікуванні тяжкого ускладнення інфаркту міокарда та післяінфарктної аневризми лівого шлуночка. Таких операцій виконано більш ніж 1,5 тисячі, післяопераційна смертність становить близько 1% (у США у 2011 році цей показник становив 8,3%).

Інститут також проводить операції коронарного шунтування на працюючому серці без штучного кровообігу. Це дало змогу зменшити після операційну смертність більш ніж в 10 разів. Таких операцій виконано більше 8 тисяч. Впродовж останніх 7 років післяопераційна смертність становила близько 0,5%. У Західній Європі та США вона у 4 рази більша і становить 2%.


Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ