На виконання
- Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам прав власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» ч.5 ст.3,
- Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2012р. №989 «Про затвердження порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»
Науковий колектив ДУ Інститут медицини праці НАМН України ініціює питання про присвоєння установі імені її багаторічного очільника академіка Юрія Ілліча Кундієва, що на привеликий жаль цьогоріч пішов з життя на 90-му році життя (17.01.2017).
Уся біографія Юрія Ілліча пов’язана з Державною Установою «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» (до 1992 року «Інститут гігієни праці і профзахворювань»), де він пройшов трудовий шлях від аспіранта до директора інституту. Його стаж керівника цього відомого наукового колективу становить понад 50 років.
Бюро Президії НАМН України схвалює ініціативу колективу Інституту медицини праці НАМН України і готове підтримати ідею вшанування пам'яті видатного вченого, 1-го віце-президента Президії НАМН Юрія Ілліча Кундієва.
З цього приводу Інститут медицини праці виносить це питання на суд громадськості і з 14 березня по 14 травня 2017 року оголошує проведення громадських обговорень щодо присвоєння Інститу імені видатного вченого.
Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій чи усній формі або надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає.
Юридичні особи подають пропозиції у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх назви та місцезнаходження.Анонімні пропозиції і зауваження не приймаються і не будуть розглядатись.
Поштова адреса, електронна пошта, номер телефону, строк і форма для подання пропозицій і зауважень, отримання консультацій тощо:
вул. Саксаганського, 75, м. Київ, Україна, 01033;
тел.: (044) 284 34 27;
факс : (044) 289 66 77;
Е-mail: yik@nanu.kiev.ua
Контактна особа – Нагорна Антоніна Максимівна.
Результати громадського обговорення буде оприлюднено 16 травня 2017 року після проведення заключної конференції з цього питання та обговорення остаточного рішення на засіданні Президії НАМН України.
Отже, якщо Ви вважаєте, що дана наукова установа по праву має носити ім'я академіка Юрія Кундієва, вченого і керівника, що зробив великий внесок у розвиток та становлення Інституту, або маєте протилежну думку, Ви можете взяти участь в громадському обговоренні, надавши свою аргументовану думку одним із запропонованих способів.
Будемо вдячні за вашу активну участь і особисту думку!
Біографічна довідка:
Юрій Ілліч Кундієв (1927 – 2017)
– видатний вчений та організатор науки, що працював у галузі профілактичної медицини, академік Національної академії наук (1979р.) і Національної академії медичних наук України (1993р.), член-кореспондент Російської академії наук, Заслужений діяч науки і техніки, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Перший Віце-Президент Національної академії медичних наук України, Радник Президії Національної академії наук. 17 січня 2017 року після тяжкої хвороби Ю.І. Кундієв пішов з життя.
Уся біографія Юрія Ілліча пов’язана з Державною Установою «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» (до 1992 року «Інститут гігієни праці і профзахворювань»), де він пройшов трудовий шлях від аспіранта до директора інституту. Його стаж керівника цього відомого наукового колективу становить понад 50 років.
Академік Кундієв створив сучасний науково-дослідний інститут світового рівня, що отримав визнання спочатку на теренах бувшого СРСР, а з 1970 року також визнання світової медичної спільноти, як Центр, що співпрацює з ВОЗ та має розвинуті міжнародні зв’язки з науковими центрами Європи та США. Інститут, має потужний науковий потенціал і сучасну матеріально-технічну базу.
За ініціативою Юрія Ілліча та з його безпосередньою участю започатковані та успішно розвиваються пріоритетні наукові напрямки, що визнані як стратегічні в розвитку профілактичної медицини в Україні. Серед них проблема операторської праці з високою нервово-емоційною напругою, дослідження з дермальної токсикології хімічних сполук, розробка нових підходів до гігієнічної регламентації виробничих чинників на основі теорії ризиків, дослідження з проблем професійного раку, епідеміології променевої катаракти, зокрема у ліквідаторів ЧАЕС, у працюючих в умовах впливу радіаційного опромінення. За його ініціативою розпочаті дослідження генетичної схильності людини до впливу шкідливих виробничих чинників.
Останні інноваційні розробки, виконані під керівництвом Юрія Ілліча, стосуються проблеми біобезпеки при застосуванні нанотехнологій та впровадження наукових основ психофізіологічної реабілітації наслідків бойового стресу у учасників АТО.
Як лідер Української наукової школи гігієністів Юрій Ілліч був одним з ініціаторів міжнародного співробітництва України в галузі медицини з ООН (програма ООН з оточуючого середовища), Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною організацією праці.
З 1975 року він регулярно обирався членом бюро, віце-президентом Міжнародної асоціації сільської медицини, був членом Постійного комітету експертів ВОЗ щодо безпечного використання пестицидів. Він був засновником біоетичного руху в Україні, Головою Комітету з біоетики при Кабінеті Міністрів України (2002-2005 рр.) та до останнього часу Головою Комісії з біоетики НАН України. За цей період Юрій Ілліч організував та провів шість міжнародних конгресів з біоетики.
Учений опублікував понад 500 наукових праць, понад 35 монографій, посібників і підручників. Разом з академіком Л.І. Медведем був виданий посібник "Гігієна праці в сільськогосподарському виробництві", який відзначено премією імені Ф. Ерісмана. За створення підручника "Загальна гігієна" і цикл робіт "Важкі метали як небезпечні для людини забруднювачі навколишнього середовища України" Ю.І. Кундієву присуджено Державні премії в галузі науки і техніки України.
Юрій Ілліч особисто підготував 16 докторів і 38 кандидатів наук. Його наукова спадщина залишаться в історії гігієни і медицини праці, учні Юрія Ілліча завжди будуть надихатись прикладом свого Вчителя і продовжують втілювати його наукові ідеї в життя.