31 грудня 2019 р. офіс ВООЗ у Китаї повідомив про кластер захворювань на пневмонію нез’ясованої етіології в китайському місті Ухань. 7 січня 2020 р. вже було визначено, що етіологічним агентом є новий коронавірус (прийняте найменування – 2019-nCoV).
Спочатку спалах пов’язували з перебуванням захворілих на ринку морепродуктів в м. Ухані. Ринок був закритий 1 січня 2020 р.
12 січня 2020 р. у Китаї було секвеновано геном нового вірусу, що дозволило швидко розробити тест-системи для діагностики нової коронавірусної інфекції, яка отримала офіційну назву COVID-19. Ця інформація також є необхідною для розробки вакцини і лікарських засобів та досліджень, спрямованих на з’ясування походження вірусу. Натепер існує декілька версій походження вірусу, однак дослідження в цьому напрямку продовжуються.
Надалі почалося швидке розповсюдження вірусу в Китаї, у багатьох містах були введені серйозні карантинні заходи. Попри прийняті попереджувальні заходи, станом на 10 годину ранку 10.04.2020 р. випадки COVID-19 зареєстровані у 210 (+1) країнах світу.
Всього у світі зареєстровано 1605712 випадків COVID-19, зокрема летальних 95766, одужало 356986 осіб.
Серед 1152960 осіб, які натепер перебувають під наглядом, у 1103815 (96%) хвороба перебігає легко або з симптомами середньої важкості, серйозний або критичний стан спостерігається у 49145 (4%) осіб. Серед 452752 осіб, спостереження за якими завершено, 356986 (79%) одужало, 95766 (21%) померло.
Загалом найбільшу кількість випадків хвороби зареєстровано у США – 468895, летальних 16697; в Іспанії – 153222, летальних 15447; в Італії – 143626, летальних 18279; у Німеччині – 118235, летальних 2607; у Франції – 117749, летальних 12210.
За даними ЦГЗ, станом на 9:00 10 квітня в Україні 2203 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 69 летальних, 61 пацієнт одужав. За добу зафіксовано 311 нових випадків.
З початку епідемії всього в Україні виявлено 8763 підозрілих випадки гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2. Показник захворюваності на COVID-19 cклав 5,3 на 100 тис. населення, показник летальності склав 3,1 %.
Наразі коронавірусна хвороба виявлена:
Вінницька область — 119 випадків;
Волинська область — 41 випадок;
Дніпропетровська область — 52 випадки;
Донецька область — 11 випадків;
Житомирська область — 41 випадок;
Закарпатська область — 56 випадків;
Запорізька область — 54 випадки;
Івано-Франківська область — 254 випадки;
Кіровоградська область — 82 випадки;
м. Київ — 348 випадків;
Київська область — 140 випадків;
Львівська область — 82 випадки;
Луганська область — 3 випадки;
Миколаївська область — 0 випадків;
Одеська область — 46 випадків;
Полтавська область — 20 випадків;
Рівненська область — 85 випадків;
Сумська область — 63 випадки;
Тернопільська область — 196 випадків;
Харківська область — 6 випадків;
Херсонська область — 27 випадків;
Хмельницька область — 16 випадків;
Чернівецька область — 366 випадків;
Черкаська область — 86 випадків;
Чернігівська область — 9 випадків.
За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована в Київській (10 випадків), Івано-Франківській (36 випадків), Чернівецькій (64 випадків), Львівській (21 випадків) та Рівненській (21 випадків) областях та місті Києві (48 випадки).
Найбільше загальне число підтверджених випадків COVID-19 зафіксовано в наступних регіонах України: м. Києві (348 випадків), Чернівецькій (366 випадків), Івано-Франківській (254 випадки), Вінницькій (119 випадків), Тернопільській (169 випадків) та Київській (140) областях.
Приріст підтверджених випадків COVID-19, про які повідомлено протягом доби, в порівнянні з попередньою добою склав +32,1%.
У статево-віковій структурі осіб з підтвердженим захворюванням COVID-19 переважають жінки – 1201 випадок (55%) та особи віком від 30 до 69 років (74,5%).
Протягом 9 квітня обласними лабораторними центрами та вірусологічною референс-лабораторією ЦГЗ методом ПЛР досліджено 2929 зразків.
Міністр охорони здоров’я затвердив наказ МОЗ України від 2.04.2020 № 762 “Про затвердження протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)»”. Протокол призначений для всіх медичних працівників, які надають медичну допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою. Його мета – встановити чіткий алгоритм призначення та застосування лікарських засобів для лікування груп пацієнтів з підтвердженою коронавірусною хворобою (COVID-19) при середньотяжкому, тяжкому та критичному її перебігу.
Найпоширенішими симптомами COVID-19 у підтверджених випадках захворювання вважають лихоманку – підвищену температуру фіксували у майже 90% випадків. Далі йде сухий кашель – 70% випадків, у третині випадків – втома та вироблення мокротиння. Інші симптоми включають задишку, запалення горла, головний біль, біль у м’язах чи суглобах, озноб (Report of the WHO-China Joint Mission on Coronavirus Disease 2019 (COVID-19), 16-24 February 2020).
Втрата здатності відчувати запахи й смаки може бути одним із симптомів інфікування коронавірусом. Американські лікарі розглядають ймовірність додати втрату нюху й смаку до переліку симптомів, які можуть свідчити про захворювання вірусом COVID-19. Зокрема, втрату здатності відчувати запах фіксували в людей, які були заражені коронавірусом, але не мали інших симптомів (AAO-HNS: Anosmia, Hyposmia, and Dysgeusia Symptoms of Coronavirus Disease, March 22, 2020). В Німеччині експерти також підтверджують, що ці симптоми спостерігали у 2 із 3 випадків зараження COVID-19, у Південній Кореї – 30% від усіх хворих.
22.03.2020 р. Американська академія офтальмології розіслала всім своїм членам попередження про те, що COVID-19 може викликати кон’юнктивіт з почервонінням ока і навколо очей.
Дослідники з Сингапуру, які проводили філогенетичний аналіз різних штамів новітнього коронавірусу, відмітили, що деякі штами можуть інфікувати не лише легені, а й інші органи та системи, зокрема нирки, тобто ниркова недостатність у хворих на COVID-19 може бути не ускладненням від загальної інтоксикації чи порушення водно-сольового балансу, але й самостійним симптомом. Вже з’явились клінічні дослідження, котрі свідчать, що у хворих на COVID-19 в Італії від 3 до 9% випадків виявляли симптоми гострої ниркової недостатності (https://www.hospimedica.com /…/novel-coronavirus-could-be-ta…).
Коронавірус вражає дистальні низхідні канальці, що може призводити до гострої ниркової недостатності з симптоматикою різного ступеню – підвищення рівня креатинину крові, олігурія (зменшення кількості сечі), альбумінурія (білки в сечі), гематурія (кров в сечі), тощо.
Китайські дослідники склали перелік всіх тканин, які може вражати новітній коронавірус (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15141376/):
Легені
Трахея та бронхи всіх порядків
Шлунок
Тонкий кишківник
Дистальні ниркові канальці
Паращитоподібні залози
Гіпофіз
Потові залози
Підшлункова залоза
Паращитоподібні залози
Наднирники
Печінка
Мозок
Вірус здатен “виживати” в органах шлункового тракту достатньо довгий час і може виявлятися в калових масах ще до 5 тижнів після того, як він перестав виявлятися у змивах дихальних шляхів (https://www.thelancet.com/…/PIIS2468-1253(20)30083…/fulltext). Це пояснює побутовий та фекально-оральний шляхи передачі, через піт та кал, що було зафіксовано ще під час першого спалаху в Ухані (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12376961).
Інкубаційний період хвороби становить 1 – 14 днів.
Абсолютно безсимптомного перебігу хвороби практично не відбувається. У більшості пацієнтів, в яких фіксували зараження, симптоми хвороби все одно розвивались із часом. При цьому ВООЗ заявляє, що справжня кількість випадків безсимптомного протікання вірусу невідома.
Ризиком щодо важкого перебігу хвороби та летальності є похилий вік, серцево-судинні захворювання, діабет, хронічні захворювання органів дихання, гіпертонія. Серед дітей захворювання спостерігаються дуже рідко.
Нижче наведені критерії, за якими людина може вважатися контактною:
• Особа проживає в одному домі з хворим на COVID-19.
• Особа мала прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19 (наприклад, через рукостискання).
• Особа мала контакт із слизовими виділеннями з дихальних шляхів хворого на COVID-19 (наприклад, перебування в зоні пацієнта під час кашлю, чи доторкування руками до використаних серветок) та не використовувала засоби індивідуального захисту.
• Особа контактувала із хворим на COVID-19 на відстані до одного метру протягом 15 хвилин і більше, за умови не використання відповідних засобів індивідуального захисту або з підозрою щодо неправильного їх використання (наприклад, порушення цілісності рукавичок).
• Особа перебувала у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для засідань, зал очікування закладу охорони здоров’я) із хворим на COVID-19 протягом 15 хвилин і більше на відстані менше одного метру.
• Медичний працівник або інша особа, яка надає медичну допомогу або проводить догляд за хворим на COVID-19.
• Працівники лабораторій, які обробляють зразки з дихальних шляхів отримані від хворих на COVID-19.
• Працівники патологоанатомічних/судово-медичних бюро/відділень, які
безпосередньо приймали участь у розтині тіла, в тому числі взятті зразків для проведення ПЛР-дослідження навіть за умови використання відповідних засобів індивідуального захисту.
• Контакт в літаку в межах двох сидінь (у будь-якому напрямку) з хворим на COVID-19, супутники подорожі.
• Члени екіпажу, які проводили обслуговування в салоні літака, де знаходився хворий.
• Якщо тяжкість симптомів (наприклад, частий кашель) або переміщення особи вказують на більш велику зону ризику щодо зараження, пасажири, які сидять у всій секції, або всі пасажири повітряного судна можуть вважатися контактними.
11 березня 2020 р. ВООЗ оголосила пандемію COVID-19. Поставлені основні стратегічні завдання, які потребують вирішення найближчим часом:
- обмежити передачу вірусу від людини до людини, включаючи зменшення вторинних випадків серед близьких контактів та медичних працівників, запобігання подальшому міжнародному поширенню вірусу;
- виявляти, ізолювати пацієнтів якомога раніше, включаючи надання оптимізованої допомоги;
- виявляти невідомі раніше факти щодо клінічного перебігу, механізмів та факторів передачі збудника інфекції, розробляти методи лікування та прискорити розвиток діагностики, терапії та вакцин;
- прискорити дослідження та інновації щодо нового коронавірусу.
ЯК МІНІМІЗУВАТИ РИЗИК ІНФІКУВАННЯ СЕБЕ ТА ОТОЧУЮЧИХ (загальні принципи профілактики ГРВІ):
- Уникати тісного контакту з людьми, які хворіють на ГРВІ;
- Уникати масових заходів, де має місце скупчення людей;
- Часто мити руки, особливо після безпосереднього контакту з хворими людьми або їх оточенням;
- Дотримуватися загальних правил особистої гігієни;
- Часто провітрювати приміщення, які відвідують потенційно хворі люди, забезпечувати вологе прибирання;
- Використовувати респіратори при ймовірності спілкування з інфікованими людьми;
- Хворим людям у разі спілкування зі здоровими користуватися масками, зокрема і в громадському транспорті;
- Люди з симптомами гострої респіраторної інфекції повинні практикувати етикет кашлю (підтримувати відстань, прикривати рот під час кашлю і чхання одноразовими серветками або одягом, мити руки);
- У разі виникнення ознак ГРВІ забезпечити максимальну ізоляцію хворого в домашніх умовах або в умовах стаціонару (у залежності від клінічного перебігу захворювання) та мінімізувати контакти оточуючих із ним;
- Вчасно звертатися за медичною допомогою;
- У медичних закладах підвищити ефективність інфекційного контролю.
Якщо у пацієнта є підозра на COVID-19 (повернувся з-за кордону, мав контакт із хворим на COVID-19, гостре ураження нижніх дихальних шляхів тощо), необхідно терміново зв’язатися за телефоном зі своїм сімейним лікарем або найближчим медичним закладом, повідомити про свій стан для подальшого вирішення питання щодо надання медичної допомоги і мінімізації ризику інфікування оточуючих.
