Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України

Інститут заснований у жовтні 1896 р. за ініціативою «Київського Товариства боротьби із заразними хворобами» для боротьби з інфекційними хворобами, зокрема дифтерією та сказом. Інститут багаторазово змінював свою назву в залежності від першочергових завдань, які ставила перед вченими епідемічна ситуація в країні. Серед засновників Інституту були видатні, знані у всьому світі вчені: академіки та професори О.Д.Павловський, В.К.Високович, В.В.Підвисоцький, В.П.Образцов, Ф.О.Леш, В.К.Ліндеман, О.А.Кронтовський, М.П.Нещадименко, В.Г.Дроботько, Б.І.Клейн, М.К. Яцемірська-Кронтовська та інші.

Впродовж багаторічної історії директорами Інституту були відомі вчені: професор-педіатр В.Є.Чернов, професори В.К. Ліндеман та М.П. Нещадименко, доцент С.М. Терехов, професор М.Н. Мельник, член-кор. НАН , НАМН України і РАМН А.Ф.Фролов, професори А.М. Щербінська, О.П. Сельнікова, В.Ф. Марієвський.

Завдяки творчій науковій діяльності вчених вже в 1920-30-х роках в Інституті було налагоджено випуск більше ніж 15-ти профілактичних та діагностичних препаратів. Наукові та практичні здобутки Інституту сприяли активній боротьбі з численними епідеміями, актуальними на той час. У 1950-70 роки Інститут став великим науковим центром з розвиненою виробничою базою, його імунобіологічними препаратами забезпечувались не тільки заклади охорони здоров’я нашої країни, але й був налагоджений експорт за кордон – у країни Європи, Близького Сходу та Індію.

Теоретичними, практичними, клінічними досягненнями видатних вчених та фахівців Інституту: академіків М.М.Сиротініна та О.Д.Тимофеєвського, професорів С.С.Дяченко, С.Н Ручківськ ого , С.А. Томіліна, М.П. Мазуренко, І.М. Моргунова, Т.Г. Філософової, М.А.Йолшиної, Ю.А .Барштейна, Б.Я. Падалки, М.І Морозкіна, І.Л. Богданова, Б.Л Угрюмова та багатьох інших – були закладені підвалини розвитку найважливіших проблем епідеміології, мікробіології, імунології, вірусології, паразитології та крайової інфекційної патології в нашій країні.

Близько 30-ти років незмінним науковим керівником Інституту був видатний вчений, творець наукової фундаментальної епідеміології, талановитий організатор охорони здоров’я, неперевершений педагог, заслужений діяч науки, Герой Соціалістичної праці, академік Л.В.Громашевський. Його наукові теорії визнані в усьому світі. Досягнення та фундаментальні ідеї вченого стали запорукою блискавичних успіхів у боротьбі з інфекційними хворобами у важкі роки громадянської, Великої вітчизняної війн та післявоєнний період. Л.В.Громашевським була створена наукова епідеміологічна школа. За видатні заслуги перед медичною наукою та суспільством Л.В.Громашевський нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, Дружби народів, «Знак Пошани», золотою медаллю «Серп і Молот». З 1981 р. Інститут носить його ім’я.

З грудня 2013 р. директором Інституту є д.мед.н., професор ЗАДОРОЖНА Вікторія Іванівна – провідний вчений в галузі епідеміології інфекційних хвороб, вірусології та вакцинології. Її фундаментальні та прикладні дослідження спрямовані на розвиток молекулярної епідеміології вірусних інфекцій, розкриття механізмів взаємовідносин у паразитарній системі, оптимізацію схем рутинної імунізації. Провідним напрямком наукової роботи В.І. Задорожної є розробка стратегії та тактики ерадикації поліомієліту.

Сьогодні ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» – головний науково-дослідний заклад з проблем епідеміології, мікробіології, інфекційної патології з кваліфікованими науковими кадрами та клінічною базою. Інститут координує наукову діяльність профільних інститутів та інфекційної служби України, визначає науково-обґрунтовану політику в галузі забезпечення епідемічного благополуччя країни, стратегію та тактику боротьби з інфекційними хворобами.

В штаті Інституту – 205 співробітників , серед них 105 науковців: докторів наук – 15 (8 – професорів) та 36 кандидатів наук.

В Інституті функціонують наукові підрозділи: відділ ВІЛ та ВІЛ-асоційованих інфекцій (зав. – проф. Щербінська А.М.); відділ респіраторних та інших вірусних інфекцій (зав. – д.мед.н. Міроненко А.П.); науково-організаційний відділ (зав. – к.мед.н. Сажок Р.О.); лабораторія медичної мікробіології з музеєм патогенних для людини

мікроорганізмів (зав. – к.мед.н. Покас О.В.); лабораторія епідеміології парентеральних вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції (зав. – д.мед.н. Сергеєва Т.А.); лабораторія кишкових інфекцій і паразитозів (зав. – проф. Зарицький А.М.); лабораторія дезінфектології (зав. – проф. Марієвський В.Ф.); лабораторія імунології та вакцинопрофілактики (зав. – проф. Задорожна В.І.); лабораторія експериментальної хіміотерапії вірусних інфекцій (зав. – проф. Рибалко С.Л.). У клініці Інституту функціонують 3 клінічних наукових відділи: відділ вірусних гепатитів та СНІДу (зав. – д.мед.н. Федорченко С.В.); відділ нейроінфекцій (зав. – проф. Руденко А.О); відділ інтенсивної терапії та детоксикації (зав. – д.мед.н. Матяш В.І).

З 2013 р. клініка Інституту розташована на двох базах. За адресою вул. М. Амосова, 5 функціонують відділення вірусних гепатитів з палатою інтенсивної терапії (на 32 ліжка), відділення СНІДу з палатами інтенсивної терапії (на 38 ліжок), консультативна поліклініка, клініко-діагностична лабораторія. За адресою вул. Галицька, 4 розташовані відділення нейроінфекцій (на 23 ліжка) та відділення інтенсивної терапії і детоксикації (на 17 ліжок), які входять у створений у 2014 р. на базі Інституту Центр інфекційних уражень нервової системи.

Клінічні підрозділи Інституту на поліклінічному та стаціонарному рівнях надають високоспеціалізовану та висококваліфіковану консультативно-лікувальну допомогу хворим з інфекційною патологією в межах України. Клініка є провідною консультативною установою МОЗ України з надання медичної допомоги медичним закладам з актуальних проблем інфекційної патології.

Наказом МОН України від 26.05.2014 року № 642 при Інституті створена спеціалізована вчена рада Д.26.614.01. з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями: 14.01.13 – інфекційні хвороби, 14.02.02 – епідеміологія, 03.00.06 – вірусологія з терміном повноважень від 15.05.2014 року до 15.12.2016 року. Головою спеціалізованої вченої ради є професор Задорожна В.І.

У 2013 р. відновлено тимчасово припинене видання журналу «Профілактична медицина» (головний редактор – проф. Задорожна В.І.)

Інститут співпрацює з провідними установами НАН, НАМН та МОЗ України. Інститут має широкі міжнародні зв’язки: з Європейським регіональним Бюро ВООЗ, ЮНІСЕФ, СDС США, Американським агентством міжнародного співробітництва України та США, Агенцією ООН (фондом «Відродження»), Інститутом відкритого суспільства, Міжнародним благодійним фондом ВІЛ/СНІДу «Фонд Вільяма Дж. Клінтона», МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні».